Рішення № 104929727, 13.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 рокусправа №380/7533/21 зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника відповідача Костик Г.С.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Меленя М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування припису

встановив:

I. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому позивач просить визнати протиправним і скасувати припис №17/21 від 01.04.2021, винесений відділом державного архітектурного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Позов обґрунтований тим, що оскаржений припис №17/21 від 01.04.2021, винесений з порушенням норм процесуального права. Так, інспектор відділу державного архітектурно-будівельного контролю Мошовський І.Д. не пред`явив ані службового посвідчення, ані копії направлення на проведення позапланової перевірки, чим порушив статтю 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частину 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553). На думку позивача, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки приводить до відсутності правових наслідків такої.

Позивач звертає увагу на те, що вона не здійснювала жодного втручання в несучі конструкції та інженерні системи житлового будинку, відповідно здійснила облаштування тераси у законний спосіб.

Крім того, позивач зазначає, що зі змісту оскарженого припису неможливо встановити суть вчиненого нею, на думку контролюючого органу, порушення.

11.06.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований неправдивістю доводів позивача про непред`явлення посадовими особами відділу ДАБК службового посвідчення та направлення на проведення перевірки. Вказане твердження, на думку представника відповідача, не має під собою підґрунтя та жодної доказової бази. Крім того, в акті перевірки, підписаного позивачем, зазначено: «під час проведення позапланової перевірки службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки пред`явлено».

Представник відповідача зазначає, що у позивача немає дозвільних документів на добудовану терасу. Крім того, така тераса споруджена перед вікном кімнати громадянина ОСОБА_1 та спричинила порушення інсоляції його квартири.

19.08.2021 до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. У вказаних поясненнях ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , яка межує з квартирою АДРЕСА_2 , що належить позивачу. У липні 2020 року позивач самочинно прибудувала до квартири АДРЕСА_2 дерев`яну терасу з навісом, чим пошкодила несучу-огороджувальну конструкцію будинку (стіну). Крім того, вказана добудова погіршила освітлення та вентиляцію його квартири, а саме житлової кімнати площею 14,1 кв.м. з прямим природнім освітленням.

02.09.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує необхідність оформлення дозвільних документів для переобладнання коридору в терасу-навіс. Представник позивача зазначає, що дозвіл необхідний лише для виконання робіт, пов`язаних з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції. Позивач такого вручання при облаштуванні тераси не здійснювала, відповідно потреби в отримані дозволу на таке облаштування теж не мала.

Також представник позивача подав до суду висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.08.2021, який підтверджує правомірність дій позивача при облаштуванні спірної тераси.

15.09.2021 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що під час проведення перевірки, досліджуючи технічний паспорт, виданий КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 31.07.2015, виявлено, що приміщення №1 (коридор) на 2 поверсі на момент перевірки було переобладнано власником в навіс-терасу за рахунок такого коридору та площі залишеної прибудови першого поверху. Така прибудова є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно право власності на теперішню площу тераси відсутнє.

Представник відповідача зазначає, що у спірному випадку має місце реконструкція житлового будинку, а не переобладнання чи перепланування, як стверджує позивач. Для здійснення такої реконструкції обов`язковим є отримання документа, що посвідчує право власності.

15.09.2021 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, подала до суду пояснення щодо відповіді на відзив. У вказаних поясненнях наполягає, що наслідком самочинного перепланування квартири АДРЕСА_2 стало:

- порушення тривкості несучих конструкцій будинку, зокрема зовнішньої стіни будинку, в якій влаштовано вікно житлової кімнати квартири АДРЕСА_3 , які стали внутрішніми стінами самочинно збудованої тераси;

- порушення вимог протипожежної безпеки;

- погіршення умов експлуатації і проживання громадян у квартирі АДРЕСА_3 , оскільки житлова кімната вказаної квартири залишилася без природного освітлення.

16.02.2022 представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких описує різні способи визначення рівня інсоляції в квартирі та зазначає, що в акті перевірки відповідач не вказав, який саме метод ним використаний. Тому висновки відповідача про порушення інсоляції квартири АДРЕСА_3 , що належить третій особі, є безпідставними та необґрунтованими.

23.02.2022 до суду надійшли заперечення третьої особи, в яких ОСОБА_1 зазначає, що з акта позапланової перевірки від 01.04.2021 №17/21 вбачається, що така була проведена методом візуального обстеження будівель і споруд. Крім того, процес проведення перевірки фіксувався засобами фототехніки. Таким чином, він спростовує доводи позивача щодо незазначення методу, який використаний відповідачем при проведенні перевірки. Також, звертає увагу на те, що допитаний у судовому засіданні 16.02.2021 свідок головний спеціаліст інспектор ОСОБА_3 зазначив, що житлові кімнати, кухні житлових будинків повинні мати природне освітлення, а балкони, тераси, лоджії не повинні погіршувати інсоляцію квартири. Крім того, третя особа посилається на норми ДБН В.2.2-15:2019, згідно з якими житлова кімната повинна мати природне освітлення, тобто освітлення приміщення світлом неба.

Позивач у судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань, пов`язаних із розглядом справи до суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила повністю, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю. З урахуванням необхідності додержання розумного строку розгляд у справи, наполягала на продовженні судового розгляду справи без участі позивача і його представника та прийнятті рішення на основі наявних у справі доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили повністю, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю. Також наполягали на продовженні судового розгляду справи без участі позивача і його представника та прийнятті рішення на основі наявних у справі доказів.

II. Рух справи

Ухвалою від 12.05.2021 суддя залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 21.05.2021 суддя прийняв справу до провадження та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 19.07.2021 суд залучив до участі у розгляді справи ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 15.09.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

III. Фактичні обставини справи

ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №41601905 від 01.08.2015.

Відділом ДАБК відповідно до Порядку №553 проведено позапланову перевірку на підставі звернення ОСОБА_1 від 18.02.2021 №34 та адвокатського запиту ОСОБА_4 від 18.03.2021 №55.

Перевірка проводилася на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.03.2021 №17/21-пз головним спеціалістом інспектором Мошовським І.Д. та головним спеціалістом інспектором Комар І.М.

За результатами проведеної перевірки складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2021 №17/21 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на АДРЕСА_5 громадянка ОСОБА_2 влаштувала дерев`яний навіс-терасу зі збірних дерев`яних конструкції, покритих полікарбонатом, до своєї квартири АДРЕСА_2 . Також на терасу виходить вікно з квартири АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. На момент перевірки на терасі влаштовано дощату підлогу та по дерев`яних конструкціях влаштовано покриття полікарбонатом.

Вказане свідчить про порушення позивачем вимог абзацу 5 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 10 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди, житлові будинки».

Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради 01.04.2021 виніс припис №17/21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил, яким ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та привести квартиру АДРЕСА_4 у відповідність до технічного паспорта, виданого Дрогобицьким МБТІ та ЕО 31.07.2015. Строк виконання припису до 02.05.2021.

Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038).

Згідно з абзацом першим-третім частини 1 статті 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина 1 статті 7 Закону №877).

Відповідно до частини 2 вказаного Закону на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт унормовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).

За змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Суд встановив, що підставою для проведення позапланової перевірки щодо влаштування навісу-тераси за адресою АДРЕСА_5 стала заява ОСОБА_1 від 18.02.2021 №34 та адвокатський запит ОСОБА_4 від 18.03.2021 №55.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Суд критично оцінює доводи позивача про непред`явлення посадовими особами відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, оскільки такі спростовуються пунктом 2 розділу ІХ Акта перевірки, згідно з яким: «посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) та службове посвідчення, що посвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), пред`явлено». Суд враховує, що Акт перевірки підписаний позивачем власноручно без зауважень.

Інших доказів, які б підтверджували непред`явлення посадовими особами відповідача службового посвідчення та направлення для проведення перевірки, чи допущення інших порушень при проведенні перевірки, позивач суду не надав.

Згідно з пунктом 13 порядку №533 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За приписами пунктів 16 та 17 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених згаданим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Суд встановив, що за результатами проведеної перевірки за фактом самочинного встановлення навісу-тераси складено Акт перевірки, яким встановлено, що на АДРЕСА_5 громадянка ОСОБА_2 влаштувала дерев`яний навіс-терасу зі збірних дерев`яних конструкції, покритих полікарбонатом, до своєї квартири АДРЕСА_2 за рахунок коридору над прибудовою першого поверху житлового будинку. Також на терасу виходить вікно з квартири АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. На момент перевірки на терасі влаштовано дощату підлогу та по дерев`яних конструкціях влаштовано покриття полікарбонатом.

Аналіз положень вказаного Акта та оскарженого Припису дає підстави для висновків про те, що облаштування позивачем дерев`яної навісу-тераси до своєї квартири АДРЕСА_4 здійснене з такими порушеннями:

1) спірна тераса не відповідає геометричним розмірам квартири, визначеним технічним паспортом, виданим КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 31.07.2015;

2) вказана добудова погіршила освітлення та вентиляцію квартири АДРЕСА_3 , а саме житлової кімнати площею 14,1 кв.м. з прямим природнім освітленням.

Оцінюючи правомірність влаштування дерев`яної навіс-тераси зі збірних дерев`яних конструкції до квартири АДРЕСА_4 , суд зазначає таке.

Статею 152 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Пунктом 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 (далі Правила №406), передбачено, що не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Згідно з пунктом 1.4.1 Правил №406 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1.4.4 Правил №406 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновків про необхідність отримання дозвільних документів на втручання в несучі та огороджувальні конструкції та/або інженерні системи загального користування.

У листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.12.2010 №22-22/3622/0/6-10 надаються такі роз`яснення: несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо ) і передають їх на основу.

Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції, що обмежують об`єм будівлі або споруди, розділяють його на окремі приміщення та призначені для захисту приміщень від температурних дій, вітру, вологи, шуму, радіації тощо.

З аналізу викладеного, вбачається, що не вимагається отримання дозволу на виконання робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій по облаштуванню спірної тераси позивач наполягає на тому, що виконані роботи не передбачали втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Відсутність втручання позивачем у несучі конструкції та/або інженерні системи при облаштування спірної тераси підтверджується також висновком експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного за заявою гр. ОСОБА_2 , судовим експертом Львівського наукового-дослідного інституту судових експертиз О.В. Косинським №2919 від 09.08.2021 (далі висновок №2919 від 09.08.2021).

На вирішення експертного дослідження, зокрема поставлено питання: чи потрібно отримувати будь-які дозвільні документи для будівництва тераси, яка облаштована в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також, чи підлягає будівництво такої тераси, враховуючи матеріали, з яких вона збудована, до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після завершення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406?

Даючи відповідь на вказане питання експерт зазначив, що проведення робіт з влаштування тераси з дерев`яної дошки і навісу з дерев`яних елементів в житловому будинку по АДРЕСА_5 не потребувало отримання дозволу на проведення таких робіт у відповідних органах державної влади та (або) місцевого самоврядування. Відповідь експерта також мотивована не втручанням позивача у несучі конструкції та/або інженерні системи при облаштуванні спірної тераси.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що не потрібен дозвіл на виконання робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, оскільки відповідно до положень статті 152 Житлового кодексу Української РСР такі роботи можуть вчинятися виключно власниками відповідного приміщення.

Згідно з технічним паспортом, виданим КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 31.07.2015, до складу квартири АДРЕСА_4 входить, зокрема приміщення №1 (коридор) на 2 поверсі площею 6,2 кв.м.

Актом перевірки встановлено, що позивач облаштувала спірну дерев`яну навіс-терасу на площі вказаного коридору, а також на площі залишеної прибудови першого поверху, змінивши таким чином геометричні розміри своєї квартири.

Суд повторно звертає увагу, що переобладнання та перепланування приміщення приватного житлового фонду здійснюється власником без отримання відповідного дозволу в геометричних розмірах такого приміщення. Водночас, для облаштування спірної навіс-тераси позивач використала не лише площу належного їй приміщення коридору, а також і площу прибудови першого поверху. В результаті цього змінилися геометричні розміри належної позивачу квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до положень ДБН В.3.2. реконструкція житлового будинку це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв`язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, зміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників застарілого житлового фонду.

З урахуванням викладеного суд вважає, що при облаштуванні спірної тераси позивачем здійснена реконструкція зі зміною геометричних розмірів, оскільки зазначений у технічному паспорті коридор більше не існує, а площа тераси в рази перевищує площу коридору.

Суд враховує, що позивач не надала доказів належності їй на праві приватної власності прибудови до першого поверху, використаної нею для облаштування спірної тераси.

Згідно частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також, власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Отже, суд висновує, що вказана прибудова першого поверху, в частині використаної позивачем для облаштування спірної тераси, є об`єктом спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 .

Суд не бере до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження за заявою гр. ОСОБА_2 , здійсненого судовим експертом Львівського наукового-дослідного інституту судових експертиз О.В. Косинським, №2919 від 09.08.2021 в частині правомірності облаштування позивачем спірної тераси, оскільки при проведенні вказаного дослідження експерт не врахував відсутності у позивача документів, що підтверджують право власності на площу прибудови, на якій облаштована спірна тераса.

Суд зазначає, що питання, які досліджував експерт, сформульовані позивачем таким чином, що експертне дослідження звелося до аналізу необхідності отримання «дозвільних документів для будівництва тераси … від органів державної влади та місцевого самоврядування». Відповідно експерт обґрунтовано дійшов висновку, що у разі невтручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування такий дозвіл не потрібний. Водночас, питання необхідності отримання позивачем згоди співвласників житлового будинку чи правовстановлюючих документів на прибудову, на якій споруджена тераса, експертом не досліджувалося.

Відповідно до частин 1, 2 статті 362 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Позивач не надав суду доказів, які підтверджують згоду співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 на використання прибудови до першого поверху вказаного будинку для облаштування спірної тераси. Більше того, третя особа ОСОБА_1 , який є одним із співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 , прямо заперечує проти такого облаштування.

Таким чином, суд констатує відсутність у позивача правових підстав для використання площі прибудови до першого поверху будинку по АДРЕСА_5 , яка перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, для облаштування спірної тераси.

Щодо порушення режиму освітлення квартири АДРЕСА_1 , внаслідок облаштування спірної тераси, суд зазначає таке.

З аналізу Акта перевірки вбачається, що позивач порушив:

- абзац 5 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», згідно з яким замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;

- пункт 10 ДБН В. 2.2-15:2019 «Будинки і споруди, Житлові будинки», відповідно до якого житлові кімнати, кухні житлових будинків повинні мати природне освітлення, а балкони, тераси, лоджії не повинні погіршувати інсоляцію квартири.

Цитовані норми передбачають заборону порушення прав та інтересів користувачів сусідніх житлових приміщень, зокрема погіршення інсоляції квартири.

Пунктом 3.20 ДБН В.2.2-15:2019 визначено, що літні приміщення це відкриті до зовнішнього простору приміщення (балкони, лоджії, тераси), які розташовані в неопалювальному об`ємі квартири (будинку) і призначені для сезонного використання.

Згідно з пунктом 10.3 ДБН В.2.2-15:2019 літні приміщення житлових будинків не повинні погіршувати інсоляцію квартири, а пунктом 3.46 ДБН В.2.2-15:2019 визначено, що тераса це споруда, обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над розташованим нижче поверхом.

Відповідно до пункту 10.4 ДБН В.2.2-15:2019 природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні, вхідні тамбури до будинків, сходові клітки і загальні коридори у житлових будинках коридорного типу, а також приміщення громадського призначення в гуртожитках і житлових будинках для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю.

Пунктом 3.41. ДБН В.2.2-15:2019 визначено, що природне освітлення це освітлення приміщення світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.

Згідно з пунктом 3.12. ДБН В.2.2-15:2019 інсоляція це пряме сонячне опромінення поверхонь чи просторів.

Актом перевірки встановлено, що на облаштовану позивачем терасу виходить вікно кімнати квартири АДРЕСА_3 , власником якої є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Суд не враховує доводи позивача, підтверджені висновком експертного дослідження №2919 від 09.08.2021, про те, що кімната, позначена в поверховому плані цифрою « 8», в якій влаштоване вказане вікно, є самовільно влаштованою.

Суд бере до уваги, що право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 та межі вказаної квартири підтверджуються витягом про державну реєстрацію прав від 22.06.2012 №34603425, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.06.2012 у справі №1306/4175/2012, технічним паспортом від 06.03.2012.

Суд критично оцінює висновок експертного дослідження №2919 від 09.08.2021, оскільки такий ґрунтується на помилкових твердженнях про те, що кімната під цифрою « 8» у квартирі АДРЕСА_3 , що належить третій особі, є самовільно влаштованою. Крім того, некоректне формулювання позивачем запитання, поставленого експертові, спричинило дослідження останнім правомірності розміщення віконного прорізу в житловій кімнаті під цифрою « 8» в сторону тераси житлового будинку. Водночас, в контексті спірної ситуації, необхідно з`ясувати протилежне, а саме: чи не порушує облаштування навісу-тераси права та інтереси користувачів квартири АДРЕСА_3 , одне з вікон якої (в кімнаті під цифрою « 8») виходить на терасу.

Актом обстеження квартири АДРЕСА_1 , складеним комісією ОСББ «Ренесанс-Д» зафіксовано факт самовільного, без погодження з сусідами та оформлення дозвільних документів облаштування дерев`яної тераси з накриттям. Також встановлено, що у зв`язку з облаштуванням вказаної тераси в одній з кімнат квартири АДРЕСА_1 повністю відсутня можливість провітрювання і освітлювання кімнати природним світлом, оскільки вікно кімнати закрите дахом прибудови. Крім того, пошкоджено стіну фасаду, прорізано пінопласт на стіні та заведена електрична проводка у пінопласті. Внаслідок цього у стіні, що належить квартирі АДРЕСА_3 зроблено 50 дірок. Рекомендовано власнику вказаної квартири звернутися до суду для відшкодування моральної і матеріальної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні 16.02.2022 свідок - головний спеціаліст інспектор ОСОБА_3 , який проводив перевірку на спірному об`єкті, пояснив, що така проводилася шляхом візуального спостереження. Перевіркою встановлено, що внаслідок здійсненої позивачем реконструкції збільшилася площа даху тераси, в результаті чого з вікна кімнати третьої особи не проглядається диск сонця. Відповідно у вказану кімнату не потрапляє пряме сонячне світло, що впливає на рівень її інсоляції. Свідок підтвердив, що заміри рівня інсоляції вказаного приміщення він не здійснював, оскільки не є експертом у цій сфері.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи представника позивача про протиправність не зазначення відповідачем в Акті перевірки, який саме спосіб визначення рівня інсоляції в квартирі він застосовував, оскільки відповідні заміри відповідач не проводив.

Вказані докази в сукупності підтверджують, що облаштування позивачем спірної тераси зі збільшенням її геометричних розмірів негативно вплинуло на рівень інсоляції квартири третьої особи.

Таким чином, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є належним чином обґрунтованими. У зв`язку з цим, відповідач мав достатні правові підстави для винесення оскарженого припису, а тому такий є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову повністю судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73-77, 139, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування припису відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 23 червня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик