Рішення № 104929726, 13.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року справа №380/7152/21

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Шпунта М.Б.,

представника відповідача Григоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Григоренка, 3 (далі позивач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ЛРУП ГУНП у Львівській області №123 від 25.03.2021, яким накладено на оперуповноваженого ВКП Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення зауваження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу №12 від 11.02.2021 не встановлено фактичних даних, які б свідчили про вчинення позивачем проступку. Таке розслідування обмежується виключно вивченням відомостей, викладених в зверненні громадянки ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що на вимогу вказаної громадянки він представився, пред`явив посвідчення та поліцейського та спеціальний жетон. Жодних порушень службової дисципліни чи обов`язків поліцейського він не вчиняв.

17.09.2021 до суду від представника надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечив повністю.

Відзив обґрунтований тим, що прийнятий відповідачем наказ №123 від 25.03.2021 є правомірним, оскільки прийнятий на підставі висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейськими Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області. Представник відповідача зазначає, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 05.05.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та витребував від Львівського районного управління Головного управління Національної поліції у Львівській області додаткові докази.

Ухвалою від 04.08.2021 суд допустив заміну первісного відповідача у справі Львівського районного управління Головного управління Національної поліції у Львівській області належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Григоренка, 3.

Ухвалою від 04.04.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.01.2021 на гарячу лінію Львівського управління ДВБ НП України надійшла скарга громадянки ОСОБА_3 на дії працівників поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №12 від 11.02.2021 «Про призначення службового розслідування» призначене службове розслідування за зверненням громадянки ОСОБА_3 на гарячу лінію від 22.01.2021.

Висновок службового розслідування 05.03.2021 затверджений начальником Львівського РУП ГУНП у Львівській області. Проведеним розслідуванням встановлено, що зі слів заявниці, 19.01.2021 близько 19:00 год. прибула до лікарні швидкої м.Львова до свого товариша ОСОБА_4 , на якого було здійснено напад у центральній частині міста Львова. Під час спілкування заявниці з працівниками патрульної поліції до неї підійшов чоловік у цивільному одязі, не представившись, почав хамити та нахабно себе поводити. Крім того, вказаний чоловік ображав ОСОБА_5 називав її клоуном та активістом і наполягав виключити камеру. Представитися вказаний чоловік відмовився. Переглядом відео в присутності заявниці встановлено, що на відео зафіксовані працівники патрульної поліції, а також встановлено чоловіка у цивільному одязі, яким є оперуповноважений відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_6 на вимогу останньої позивач не представився (службове посвідчення поліцейського та службовий жетон не пред`явив) та поводив себе зверхньо.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 19.01.2021 близько 16:00 год. надійшло повідомлення до оператора « 102» про бійку по вул. Дорошенка у м.Львові. За вказівкою керівництва він виїхав до лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова. Біля входу до лікарні позивач побачив двох невідомих осіб, які сперечалися з працівниками патрульної поліції. Невідомі громадяни повідомили, що є знайомими потерпілого та наголосили, що останній ніяких заяв писати не буде. Вказані особи провокували конфлікт з працівниками поліції. Згодом, коли потерпілий вийшов з кабінету лікаря, невідомі не давали можливості поспілкуватися з ним по факту отримання тілесних ушкоджень. Через деякий час, позивачу вдалося підійти до потерпілого, при цьому показавши посвідчення працівника поліції та поспілкуватися з останнім.

За результатом проведеного службового розслідування рекомендовано за порушення службової дисципліни, зокрема пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також частини 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до оперуповноваженого ВКП Львівського районного управління поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення зауваження.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №123 від 25.03.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ЛРУП ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також частини 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосували дисциплінарне стягнення зауваження.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 статті 43 Конституції України проголошує, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини у справі пов`язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 згаданого Закону визначено, що поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зазначеним та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону України №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) (частина 1 статті 19 Закону №580-VIII).

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно з дефініцією, наведеної у частині 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пункту 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із зазначеним Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

За змістом частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).

За приписом частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає у діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування регламентуються статтею 16 Дисциплінарного статуту.

Частиною першою названої статті Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 16 Дисциплінарного статуту).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.07.2020 у справі №826/2719/16, у відповідності до яких оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому: (1) чи прийнято відповідне рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

У справі, що розглядається службове розслідування тривало з 11.02.2021 (дата призначення згідно з наказом ГУНП №12) по 05.03.2021. Відтак службове розслідування проведено у нормативно встановлений строк.

За змістом пункті 2 і 4 Розділу 6 Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: (1) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; (2) посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; (3) пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; (4) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; (5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; (6) документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; (7) обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; (8) причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Щодо порушення допущеного позивачем, констатованого у висновку службового розслідування від 05.03.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини (пункт 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Матеріалами службового розслідування встановлено порушення позивачем службової дисципліни, зокрема пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також частини 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Вказане порушення полягає у тому, що на вимогу громадянки ОСОБА_3 позивач не представився (службове посвідчення поліцейського та спеціальний жетон не пред`явив) та під час спілкування з ОСОБА_6 поводив себе зверхньо.

Підставою для таких висновків стали відомості, викладені у скарзі громадянки ОСОБА_3 від 22.01.2021, зроблений нею відеозапис та письмові пояснення останньої.

На наданому відеозаписі (тривалістю 2 хвилини 26 секунд), яке взято до уваги відповідачем при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення, обличчя позивача не видно, зміст розмови скаржниці з ним незафіксований. Відтак, з вказаного відеозапису неможливо зробити висновок про наявність факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення.

Суд також враховує, що у межах службового розслідування відповідач не надав належної оцінки поясненням позивача від 04.03.2021, в яких він зазначає, зокрема, що діяв з дотриманням норм Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту, на вимогу вказаної громадянки він представився, пред`явив посвідчення та поліцейського та спеціальний жетон; жодних порушень службової дисципліни чи обов`язків поліцейського він не вчиняв.

Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Проте, відповідач не забезпечив повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, а саме не відібрав пояснень від інших осіб, присутніх на місці пригоди (зокрема, працівника патрульної поліції ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_4 ), не дослідив відеозапис з нагрудної камери поліцейських присутніх на місці події.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач дослідив викладені вище події фрагментарно, однобічно та в обсязі, визначеному на власний розсуд, що, у свою чергу, не забезпечило досягнення мети проведення службового розслідування, передбаченого частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, суд вважає, що висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є передчасним.

За таких обставин, наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ЛРУП ГУНП у Львівській області №123 від 25.03.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ЛРУП ГУНП у Львівській області №123 від 25.03.2021.

Судові витрати у вигляді судового збору між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 23 червня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик