Рішення № 104921021, 24.06.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/577/22

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 911/577/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі зернова компанія»,

м. Київ

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» м. Бровари

про стягнення 27 428,43 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрі зернова компанія» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі-відповідач) про стягнення 27 428,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки зернових культур № 03-21-05 від 30.04.2021, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Разом з цим, звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач просив суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2022 відкрито провадження у справі № 911/577/22, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено відповідачу строк для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом за його участі. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, разом з ухвалою суду, що повернувся на адресу суду з відміткою: «вибули».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, оскільки судом було надіслано ухвалу суду на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи, інша адреса суду повідомлена не була, отже останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрі зернова компанія» (позивач, постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки зернових культур № 03-21-05, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставляти покупцю протягом строку дії договору зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити поставлену продукцію.

Ціна на продукцію, що поставляється за цим договором встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії договору і є його невід`ємними частинами (п. 2.1 договору).

Ціна продукції може змінюватись протягом строку дії договору відповідно до зміни ринкової кон`юктури за погодженням сторін (п. 2.2 договору).

Загальна сума договору складається із загальної вартості продукції поставленої постачальником та прийнятої покупцем на умовах цього договору протягом строку його дії (п. 2.3 договору).

Умовами п.п. 4.1, 4.4 договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію узгодженими партіями та згідно укладених сторонами додаткових угод до цього договору. Право власності на продукцію, що поставляється за цим договором переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного прийняття продукції у місці поставки, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на відповідній товарно-транспортній накладній.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що оплата поставленої продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, з відстроченням платежу протягом 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на товарно-транспортній накладній.

Умовами п. 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що залишились невиконаними на момент припинення договору.

Відповідний договір підписаний представниками позивача та відповідача, а також засвідчений печатками сторін.

Доказів визнання договору або його окремих частин недійсними суду не надано.

Між позивачем та відповідачем були підписані Додаткові угоди № 1 від 30.04.2021, № 2 від 13.05.2021, № 3 від 20.05.2021, № 4 від 01.10.2021, № 5 від 29.10.2021, № 6 від 01.11.2021 за якими між сторонами були погоджені ціна, обсяг та період поставки продукції.

Так, позивачем на виконання умов Договору поставки № 03-21-05 від 30.04.2021, на підставі видаткових накладних № 25 від 06.05.2021 на суму 330 330,23 грн., № 26 від 08.05.2021 на суму 382 512,26 грн., № 31 від 14.05.2021 на суму 400 625,82 грн., № 41 від 27.05.2021 на суму 279 773,88 грн., № 44 від 28.05.2021 на суму 464 453,80 грн., № 88 від 02.10.2021 на суму 138 700,00 грн., № 91 від 13.10.2021 на суму 141 360,07 грн., № 105 від 31.10.2021 на суму 351 648,11 грн., № 107 від 02.11.2021 на суму 187 344,02 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію, всього на загальну суму 2 676 748,26 грн. Видаткові накладні скріплені підписами повноважних представників сторін та печатками юридичних осіб.

Поставка продукції позивачем та отримання її відповідачем також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, в яких «вантажовідправником» виступає ТОВ «Агрі зернова компанія», а «вантажоодержувачем» - ДП «Укрспирт».

Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції матеріали справи не містять, а отже вказана у видаткових накладних продукція прийнята відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому продукція вважається прийнятою без зауважень в повному обсязі.

Однак, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість отриманої продукції була сплачена відповідачем лише частково в сумі 2 650 000,00 грн., вартість продукції в сумі 26 748,26 грн., у строки, визначені договором, залишена відповідачем не сплаченою.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фіксують факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданої позивачем на підставі Договору поставки зернових культур № 03-21-05 від 30.04.2021 продукції, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 26 748,26 грн. грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 510,89 грн. інфляційних втрат та 169,28 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі зернова компанія» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 2, кв. 33, код ЄДРПОУ 43933994) 26 748 (двадцять шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 26 коп. заборгованості, 510 (п`ятсот десять) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 28 коп. 3 % річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 24.06.2022.

Суддя О.О. Христенко