Ухвала суду № 104920391, 24.06.2022, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"24" червня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/384/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши заяву №578/328/2022 від 20.06.2022

Позивача: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк, м. Київ в особі Закарпатської ОД АБ Укргазбанк, м. Ужгород

про забезпечення позову

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк, м. Київ в особі Закарпатської ОД АБ Укргазбанк, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , с. Лалово Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 114382164,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3546137,28 євро та 2123160,10 гривень заборгованості за Генеральним кредитним договором № N50.50.000017 від 28.07.2017 р., що складається з:

-заборгованість за Кредитним договором № N50.50.000017_1 від 28.07.2017р. в розмірі 1473349,75 євро та 1197679,70 гривень, з яких: 1427652,94 євро - строкова заборгованість по кредиту; 12039,88 євро - поточна заборгованість по процентах; 33656,93 євро - прострочена заборгованість по процентах; 955375,00 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 84766,43 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та 157538,26 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних);

- заборгованість за Кредитним договором № N50.50.000017_2 від 11.10.2017 р. в розмірі 371820,45 євро та 288377,87 гривень, з яких: 364199,85 євро - строкова заборгованість по кредиту; 2020,90 євро - поточна заборгованість по процентах; 5599,70 євро - прострочена заборгованість по процентах; 233598,13 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 16273,28 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та 38506,46 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних);

- заборгованість за Кредитним договором № N50.50.000017_3 від 22.03.2018р. в розмірі 805433,75 євро та 575973,88 гривень, з яких: 787604,14 євро - строкова заборгованість по кредиту; 4697,63 євро поточна заборгованість по процентах; 13131,98 євро - прострочена заборгованість по процентах; 459321,03 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 37128,51 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та 79524,34 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних);

- заборгованість за Кредитним договором № N50.50.000017_4 від 25.05.2021р. в розмірі 726645,03 євро та 58443,34 гривень, з яких: 710000,00 євро - строкова заборгованість по кредиту; 4408,31 євро - поточна заборгованість по процентах; 12236,72 євро - прострочена заборгованість по процентах; 39709,80 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 10116,51 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та 8617,03 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних);

-заборгованість за Кредитним договором № N50.50.000017_5 від 25.05.2021 р. в розмірі 168888,30 євро та 2685,31 гривень, з яких: 165000,00 євро - строкова заборгованість по кредиту; 1024,46 євро - поточна заборгованість по процентах; 2863,84 євро - прострочена заборгованість по процентах; 2318,50 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів та 366,81 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3% річних).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022 головуючим суддею для розгляду справи №907/384/22 визначено суддю Лучка Р.М.

Одночасно з поданням позову позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне Відповідачеві - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) майно, що не перебуває в заставі ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК", код ЄДРПОУ 3697280.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 04 листопада 2019 року в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника по Генеральному кредитному договору № N50.50.000017 від 28 липня 2017 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, між Банком як Кредитором, Позичальником, та фізичною особою - ОСОБА_1 , як Поручителем, укладено Договір поруки № N50.50.000017_П 8 від 04.11.2019. При цьому, Позичальник не виконує зобов`язання за кредитним договором, Поручителем також не вчиняються дії, направлені на погашення заборгованості Позичальника.

Таким чином, Позивач вважає, що із врахуванням значної суми заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідача, існує реальна загроза відчуження Відповідачем власного майна з метою уникнення виконання рішення суду за поданим позовом, якщо такий судом буде задоволено, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду щодо примусового стягнення заборгованості з Відповідача, як поручителя, за рахунок належного йому майна та грошових коштів, що в результаті призведе до порушення прав ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», а також до спричинення значних матеріальних збитків Державі України в особі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», яка володіє 94,9409% акцій банку.

Позивач також вважає, що відсутні підстави для застосування судом зустрічного забезпечення, передбаченого ст. 141 ГПК України, так як у разі задоволення судом заяви про забезпечення позову, сам факт накладання арешту на майно та грошові кошти Відповідача до розгляду справи по суті не спричинить збитків Відповідачу у справі, адже, саме за рахунок такого майна чи коштів Відповідача як поручителя повинні бути задоволені вимоги Банку як кредитора, що передбачено умовами Договору поруки (пункти 1.3. та .2.3. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення на цій стадії судового процесу, виходячи з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; (пункти 1, 2 частини 1);

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, з урахуванням приписів статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Так, заявником не долучено жодних доказів, які б свідчили про вчинення певних дій чи про наявність наміру відповідача здійснити будь-які дії з відчуження належного йому майна.

За таких обставин, слід дійти висновку, що оскільки подана заява про забезпечення позову не містить достатньо обґрунтованих мотивів та посилань на докази; не містить належних доказів, на підставі яких суд може дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності, адекватності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, тому на даній стадії судового процесу суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на заявлений предмет позову та норми ст.137 ГПК України.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк №578/328/2022 від 20.06.2022 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 24.06.2022.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Р.М. Лучко