Ухвала суду № 104910436, 11.04.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10342/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкар В.П.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04.08.2021 року звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві зазначає, що оскаржувана постанова складена у його відсутності, без повідомлення про час та місце розгляду справи. Про порушення права, а саме: незаконного притягнення до адміністративної відповідальності він довідався 28.07.2021 року, після прийому у державного виконавця. А тому просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною та поновити строк на оскарження постанови.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, просив поновити строкна зверненнядо адміністративногосуду зпозовом прооскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, позов задовольнити з наведених у позовній заяві, підстав.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки представника відповідача суду не відомі. Щодо причин неявки представника третьої особи - у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи. Також наявне письмове пояснення третьої особи з додатками, згідно якого Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зокрема матеріали надані представником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.2 ст.186 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положеньКАС Українивбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ним, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, у рішенні від 28.03.2006 року Європейський суд з прав людини у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також повідомлення ОСОБА_1 від 21.05.2021 року № 97/15.01-14 направлене ним на адресу Управління ДАБК Ужгородської міської ради, у якому він зазначає, що ним 26.05.2021 року отримано пакет документів по перевірці будівництва об`єкта по АДРЕСА_1 «Будівництво індивідуального житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення», а також повідомляє, що на розгляд справи про адміністративне правопорушення 17.06.2021 року він не прийде.

Оскаржувана постанова, у якій ОСОБА_1 роз"яснено порядок оскарження постанови також була надіслана позивачу та отримана ним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручено позивачу 19.06.2021 року.

За таких обставин твердження позивача про те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 28.07.2021 року є необґрунтованим.

Разом із тим, адміністративний позов про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 23 від 17.06.2021 року подано до суду лише 04.08.2021 року.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, а тому підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду відсутні.

Згідно з вимогами п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 256, 286, 295 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 23 від 17.06.2021 року - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук