Рішення № 104883492, 21.06.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/7263/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №СЕ291174 від 21.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

1.2. Ухвалою суду від 22.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позову, представник позивача зазначає наступне.

2.2. Так вказує, що з оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що ним не порушено будь-яких норм законодавства про автомобільний транспорт.

2.3. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази зважування транспортного засобу, а також відомості про спосіб зважування (на місці чи в русі), а також відсутні відомості про характеристики вагового обладнання за допомогою якого відбувалося зважування транспортного засобу. Інформація про вагові параметри транспортного засобу, щодо якого здійснюється габаритно-ваговий контроль, в довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та в акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів може вноситися лише на підставі документа, автоматично сформованого відповідним ваговим обладнанням за результатами зважування (чека або талона зважування, квитанції, тощо), а такий документ у відповідача, на думку позивача, відсутній. Зазначені вище Довідка та Акт не можуть вважатися допустимим та достовірним доказом реальності вказаних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача, оскільки вони є похідними від результатів зважування.

2.4. Більше того, зі змісту Довідки неможливо встановити час здійснення габаритно-вагового контролю, так як такої інформації Довідка не містить.

2.5. Вказує, що для здійснення вищевказаного вантажного перевезення було складено товарно-транспортну накладну від 27 травня 2021 року № ІС-57253, яка була видана Іспаською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Клесівський кар`єр нерудних копалин», вантажоодержувачем являється Приватне будівельно-виробниче підприємство «Новобуд-М», відповідно до якої вантаж, який перевозився - пісок з гравію 0-5 мм., вагою 25,280 тон.

2.6. Вказаний вантаж був зважений на вищевказаному підприємстві за допомогою неавтоматичного зважувального приладу - ваги автомобільні № 80 ВА - 1 - 2 ПМ - 18 (Декларація про відповідність № 1524 від 12 квітня 2021 року, настанова щодо експлуатації ВА 010.00.00.000, сертифікат перевірки типу № UA.TR.002.CT.0188-18 Rev1).

2.7. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів СХЕ вага автомобіля марки «MAN TGX 18.440» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 7375 (сім тисяч триста сімдесят п`ять) кг, а вага причепа «SCHMITZ SKI 24» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 6 100 (шість тисяч сто) кг. Загальна вага тари становить 13 475 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) кг. Отже, якщо підсумувати загальну вагу транспортних засобів та вантажу становить 38755 (тридцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) кг, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.8. У свою чергу, відповідач - суб`єкт владних повноважень, не надав в матеріали справи належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт проведення 27 травня 2021 року габаритно-вагового контролю належного Позивачу автомобіля марки «MAN TGX 18.440» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «SCHMITZ SKI 24» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Таким міг бути талон, чек, квитанція із результатами зважування, автоматично сформованого відповідним ваговим обладнанням за результатом зважування.

2.9. При цьому варто звернути увагу суду і на те, що у наданій Відповідачем довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27 травня 2021 року № 0064606 не вказано навіть про наявність такого документа.

2.10. Крім того, у довідці № 0064606 не вказано і найменування пункту габаритно-вагового контролю належного Позивачу автомобіля; не вказано результатів габаритного контролю транспортного засобу (пункт 7).

2.11. Також зазначає, що зі змісту вищевказаних актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

2.12. В той же час, на думку позивача, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправомірним, так як при такій конструкції для визначення навантаження на строєну вісь такі три осі повинні зважуватись разом.

2.13. Отже, наявні численні недоліки та порушення при складенні вищевказаної Довідки, у зв`язку із чим, інформація, яка зазначена у Довідці та в подальшому стала основою для складання оскаржуваної Постанови, не могла братися до уваги при складанні акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

2.14. Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно- дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018р.), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018р.), у справі № 821/597/17 (постанова від 12.06.2018р.) по застосуванню положень ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

2.15. Таким чином, сторона позивача вважає, що якщо оцінювати належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, то можна прийти до висновку про те, що відповідач не довів встановлення ним порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а тому за таких обставин притягнення Позивача до фінансової відповідальності оскаржуваною постановою є незаконним, а тому така підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

2.16. До суду надійшов відзив на позовну заяву Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті, згідно змісту якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.17. Так, зазначає, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі чеку зважування №21100 від 27.05.2021р. зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на одиночну вісь, а саме - 11,61 т, при нормативно визначених 11,00 т та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

2.18. За результатами проведення габаритно-вагового контролю - інспекторами Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0064606 від 27.05.2021 р. та Акт №038497 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.05.2021 р. на підставі яких проведено Розрахунок від 27.05.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 34,00 євро.

2.19. За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №288579 від 27.05.2021 р., в якому вказано, що автомобілем марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з перевищенням нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на строєну вісь, а саме - 11,61 т, що на 5,55% перевищує нормативно визначені 11,00 т, та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без документів передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за яке передбачено абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.20. Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

2.21. Водночас, перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, а саме на одиничну вісь 11,61 т, що на 5,55% перевищує нормативно визначені 11,00 т.

2.22. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до уповноважених органів з метою отримання дозволу на рух з перевищенням вагових обмежень чи інформації про відмову від видачі вказаного дозволу уповноваженим органом зважаючи на специфіку вантажу. В постанові від 24.07.2019 року у справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

2.23. Поряд з цим, звертає увагу на те, що зважування вищевказаного транспортного засобу позивача здійснювалося за допомогою ваги автомобільної для зважування ESIT ELEKTRONAK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STІ зав. номер 34-00/2395 Виробник «ESIT ELEKTRONAK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI», Туреччина. Вказане зважувальне обладнання пройшло оцінку відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідає вимогам нормативно- технічної документації, а саме вимогам ДСТУ 29329-92 «Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги».

2.24. Водночас, нормами чинного законодавства про автомобільний транспорт не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів щодо відповідності зважувальних приладів встановленим стандартам. Тобто, ненадання посадовими особами управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

2.25. Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень також підтверджується талоном (роздруківкою) зважування від 27.05.2021р., який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.

2.26. Наголошує, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка) складаються за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо. Тобто, реквізити Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - затверджені додатком №3 до Порядку №1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком №1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207. Зазначені документи, складені відповідачем за встановленими цими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

2.27. Зазначає, що форма акту та довідки є сталою та наведена в Додатку 3 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, і не передбачає внесення жодних відомостей про габаритно-ваговий комплекс, яким здійснювався відповідний контроль. Внесення будь яких відомостей, не передбачених Додатком 3 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті суперечило б п. 21 Порядку № 1567 та ст. 19 Конституції України. Подібна правова позиція була наведена в Постанові від 03.07.2019 № 819/1381/16 (82819946), де поміж іншого Верховний Суд вказав: «Щодо доводів скаржника про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль, то така довідка складається за затвердженою формою, про що зазначено вище і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо».

2.28. Стосовно посилання позивача на відсутність Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Однак, за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, тому, відповідно, правомірно складено розрахунок плати за проїзд. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

2.29. Жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов`язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин). Процес зважування є максимально автоматизованим, проводиться відповідно до інструкції з експлуатації вагового обладнання, не вимагає спеціальних наукових знань чи наукового підходу. Зазначає, що під час зважування транспортного засобу позивача, автомобіль проїхав через ваги повільно із швидкістю, в середньому 3-5 км/год, тому така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу. До такого висновку прийшов, зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду, у постанові від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.

2.30. Таким чином, вважає, що позов ОСОБА_1 не містить жодних належних та допустимих доказів неправомірності винесення оскаржуваної постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вищенаведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів позивача і спростовується матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

2.31 У зв`язку із наведеним представник відповідача просить у задоволені позову відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 27.05.2021 року старшим державним інспектором ВДК Гинцарем О.С. та головним спеціалістом ВДК Долінським В.В. Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д: Н-10 «Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - пропускний пункт Мамалига» 218 км + 180 м., здійснено перевірку транспортного засобу марки «MAN TGX 18.440» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «SCHMITZ SKI 24» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать приватному підприємцю ОСОБА_1 .

Перевірка транспортного засобу (рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 011346 від 26.05.2021 року.

За результатами перевірки складено акт №СЕ288579 від 27.05.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно вказаного акту встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. За вказане порушення передбачена відповідальність ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме ч. 1 абз. 14 перевищення встановленим законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Заперечення та пояснення водія, яким являється ОСОБА_1 про причини порушення в акті відсутні.

3.2. За результатами перевірки складено також акт №038497 від 27.05.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано: марка автомобіля - MAN, модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) SCHMITZ, модель SKI 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; нормативно допустима маса транспортного засобу 40,00 т, фактична маса 40,16 т. Також вказано фактичне осьове навантаження, тонн: 7,17/11,61/21,38 при нормативно допустимому 11,00/11,00/22.

3.3. У результаті проведеного габаритно-вагового контролю оформлено довідку №0064606 від 27.05.2021 року, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 7,176; 2) 11,610; 3) 7,200; 4) 6,840; 5) 7,340. Повна маса транспортного засобу становить 40,166 т. Тип транспортного засобу визначено по схемі за №12 згідно наведеного переліку.

3.4. На підтвердження факту перевищення осьового навантаження транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 , посадовою особою Укртрансбезпеки видано чек, складений о 09 год. 34 хв. 27.05.2021 року, із зазначенням відомостей про навантаження на осі транспортного засобу.

3.5. Також було складено розрахунок № 21100 від 27.05.2021 року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту №038497 від 27.05.2021, яким визначено ОСОБА_1 суму до сплати у розмірі 34,00 євро. Згідно вказаного розрахунку при перевезенні вантажу транспортним засобом було допущено перевищення вагових параметрів від нормативу на 5,55 %.

3.6. Судом також встановлено, що 02.06.2021 року В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Р. Демидюк оформлено повідомлення №41967/40/24-21, згідно якого ОСОБА_1 запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.07.2021 р.

3.7. 21.07.2021 року В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки О.Том`юк, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №СЕ291174, відповідно до якої за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є постанова Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки №СЕ291174 від 21.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення габаритно-вагового контрою транспортного засобу).

4.3. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

4.5. Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

4.7. Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

4.8. Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

4.9. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

4.10. Так, згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.11. Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

4.12. Згідно частини 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.13. Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 року №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.14. Відповідно до вказаних статей Законів України Про дорожній рух та Про автомобільні дороги Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 року №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування, якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879).

4.15. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

4.16. Так, згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

4.17. Відповідно до підпунктів 4, 5, 5-1 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

4.18. Згідно пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

4.19. Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

4.20. Пунктами 7-14 Порядку №879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку №879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.

4.21. Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 15-22 Порядку №879).

4.22. Отже, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

4.23. Водночас, суд зазначає, що Постановою Кабінет Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок №1567).

4.24. Згідно пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

4.25. Як визначено пунктом 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, сере іншого, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

4.26. Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

4.27. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №1567).

4.28. У цій справі судом встановлено, що уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належному позивачеві. За результатом габаритно-ваговий контроль виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10%, що підтверджується актом №СЕ288579 від 27.05.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; актом №038497 від 27.05.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідкою №0064606 від 27.05.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю; чеком із зазначенням відомостей про навантаження на осі транспортного засобу, згідно яких навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 7,176; 2) 11,610; 3) 7,200; 4) 6,840; 5) 7,340 (осі 3,4,5 строєні) при нормативно допустимому 11,00/11,00/22.

4.29. Водночас, суд звертає увагу на критерії визначених порушень, за які передбачено відповідальність згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.30. Як зазначалося раніше, згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.31. Так, у цій справі при здійсненні обчислення встановлених за результатом проведеної перевірки показників перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, судом встановлено, що згідно довідки №0064606 від 27.05.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначено п`ять осей транспортного засобу, з яких згідно схеми типу транспортного засобу осі №3, №4 та №5 є строєними, загальне навантаження на такі строєні осі вказана 21,38 т, що не перевищує нормативно допустиме навантаження у 22,00 т. У свою чергу, згідно довідки №0064606 від 27.05.2021 року показники навантаження перевищені по осі №2, а саме 11,61 т при нормативно допустимому 11,00 т.

4.32. При цьому, для застосування штрафу у розмірі, визначеному абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, показники навантаження на осі у тонах мають сягати від 11,55 т до 12,1 т, тобто перевищення має становити від 0,55 т до 1,1 т.

4.33. Так, перевищення зафіксовано у розмірі 0,61 т, що становить 5,5% (із заокругленням), за що дійсно передбачено відповідальність абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.34. Водночас, для встановлення факту допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, суд вбачає суттєвим у цій справі визначити, чи відноситься позивач у даних правовідносинах до категорії автомобільних перевізників в розумінні Закону №2344-III та чи здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу у відповідності до вищевказаних вимог.

4.35. Щодо процедури габаритно-вагового контролю транспортного засобу суд наголошує, що у цій справі встановлено, що габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить на праві власності позивачу, здійснено у рамках рейдової перевірки.

4.36. У такому випадку до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу підлягають застосуванню вимоги, визначені, зокрема, пункту 16 Порядку №1567, згідно яких рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

4.37. Згідно матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо ОСОБА_1 , на підставі якої винесено оскаржувану постанову, судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки «MAN TGX 18.440» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «SCHMITZ SKI 24» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з дотримання положень пункту 16 Порядку №1567 здійснено двома посадовими особами Укртрансбезпеки, а тому підстав ставити під сумнів як легітимність такого габаритно-вагового контролю в цілому, так і показників зважування транспортного засобу зокрема, немає.

4.38. Стосовно доводів представника позивача в частині відсутності методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем (в тому числі сипучого вантажу, рідин), суд зазначає наступне.

4.39. Так, згідно пункту 19 Порядку № 879 (у редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013 року) передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. У свою чергу, вказаний пункт 19 було виключено з Порядку № 879 на підставі Постанови КМ № 671 від 30.08.2017 року, а відтак на час виникнення спірних правовідносин вказана норма не була чинною.

4.40. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку (наразі Мінекономіки), якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Суд вважає, що відповідачем правомірно складено спірний розрахунок плати за проїзд. Крім того, представником не наведено належних та вагомих обґрунтувань порушення прав позивача у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування пункту 19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономіки або іншою методикою. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі № 804/5296/17.

4.41. При цьому, Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 року у справі №819/1381/16 сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин: відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

4.42. Суд звертає увагу, що органи Укртрансбезпеки здійснюють (здійснювали) свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

4.43. Суд зауважує, що всі документи, які стосуються проведеного габаритно-вагового контролю, оформлені у відповідності до затверджених форм із зазначенням необхідних відомостей, з чого слідує, що докази про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є допустимими в розумінні КАС України.

4.44. Оскільки перевищення габаритно-вагових норм зафіксовано у розмірі 0,61 т, що становить 5,5% (із заокругленням), за що і передбачено відповідальність абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.45. Водночас, при перевірці не було надано передбаченого статтею 48 Закону №2344-III відповідного дозволу, що фактично не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами перевірки.

4.46. Відтак, суд погоджується з висновками відповідача про допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, за що до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.47. Відтак, прийнята відповідачем оскаржувана у цій справі постанова є обґрунтованою в частині визначення відповідальності позивача за встановленні порушення, а тому така є правомірною.

4.48. При цьому, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо змісту Акта, Довідки та Розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

4.49. Як встановлено судом, заперечення та пояснення водія, яким являється ОСОБА_1 , в акті проведення перевірки від 27.05.2021 року щодо порушення процедури габаритно-вагового контролю відсутні.

4.50. Поряд з цим, вимірювальна ж техніка, якою проводилося зважування, є сертифікованою, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом №34-002395 чинне до 11.09.2021 року про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - Вага автомобільна підкладна моделі AS у складі: вимірювальний прилад « 09-232, вантажоприймальні платформи №09-463 та №09-452, виробник ESIT ELEKTRONAK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STІ. Метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а саме вимогам ДСТУ 29329-92 «Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги».

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №СЕ291174 від 21.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відсутні.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.3. Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

5.4. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

5.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Позивачем при пред`явленні цього позову сплачено судовий збір у розмірі 726,40 грн., а також понесемо витрати на правову допомогу адвоката, однак оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не стягує на його користь ці кошти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248У, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов