Вирок № 10488030, 13.07.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-210/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Саєнко С.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Воргол Кролевецького району Сумської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, заміжньої, не військовозобовязаної, мешкаючої: АДРЕСА_1, не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_3 вчинила злочин за слідуючих обставин.

13.05.2010 р. близько 13 год. 30 хв., ОСОБА_3, з метою зясування обставин взаємовідносин між своїм чоловіком ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_2, приїхала за місцем мешкання останньої, до АДРЕСА_2. Переслідуючи мету зясування відносин на ґрунті ревнощів, ОСОБА_3 через паркан перелізла в двір домоволодіння ОСОБА_2 Знаходячись на подвірї вище вказаного домоволодіння ОСОБА_3 зустріла ОСОБА_2 та вчинила сварку, в ході якої умисно нанесла один удар кулаком в плече ОСОБА_2 В наслідок удару потерпіла ОСОБА_2 втратила рівновагу та впала на землю, вдарившись при цьому головою та лівим стегном. Після цього, ОСОБА_3, продовжуючи свої противоправні дії схватила ОСОБА_2 рукою за волосся та умисно нанесла близько трьох ударів носком ноги в живіт та близько десяти ударів кулаками по голові потерпілої.

В цей момент ОСОБА_3 помітила у вухах ОСОБА_2 золоті сережки, якими вирішила заволодіти. Реалізуючи задумане, ОСОБА_3 наказала ОСОБА_2 зняти сережки, пригрозивши відірвати їх з вушами, таким чином пригрозивши застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої.

ОСОБА_2, реально сприймаючи погрози з боку ОСОБА_3 та побоюючись продовження побиття, сама зняла та передала ОСОБА_3 власні золоті сережки, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 643 грн. 10 коп. Таким чином ОСОБА_3 відкрито заволоділа чужим майном.

Потім ОСОБА_2 піднялась з землі та почала тікати в сторону городу за допомогою сусідів. В цей момент ОСОБА_3 підняла з землі босоніжки потерпілої та кинула їх в сторону ОСОБА_2, потрапивши ними в голову потерпілої.

Після цього ОСОБА_3 з місця злочину зникла, в подальшому викраденим розпорядилась на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 та побиття потерпілій ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: в тімяній області зліва на 2 см. від серединної лінії голови крововилив неправильної овальної форми розміром 2х1,3 см жовтого кольору, в правому підреберї по середньо - підмязової лінії, в області передньої черевної стінки зліва на 6 см від пупка та вище нього на 5 см, зліва на 8 см від пупка та вище на 5 см, зліва на 2 см від пупка та вище нього на 3 см крововиливи неправильної овальної форми розміром від 1,8х2 см до 2,5 см жовтого кольору, на передній та наружній поверхні лівого стегна 2 крововиливи неправильної овальної форми розміром 3х4,5 см та 4,5х6см зеленувато-жовтого кольору, на задній поверхні в області правого ліктьового суглоба 2 садна полосчатої форми розміром 1х0,5 см та 0,8х0,5 см, покриті коричневою кіркою вище рівня оточуючих тканин, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 817 від 11.06.2010р. кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України визнала повністю та суду пояснила, що з листопада 2009 р. по теперішній час її чоловік ОСОБА_4 мешкав з ОСОБА_2 в смт. Хотінь Сумського району, з якою він підтримував на протязі 3 років тісні стосунки. Вона на протязі 3 років дзвонила на мобільний телефон ОСОБА_2, щоб дізнатися про її стосунки з її чоловіком ОСОБА_4 При цьому вона фізичною розправою відносно ОСОБА_2 ніколи не погрожувала та з нею не зустрічалась. З листопада 2009 р. вона більше не дзвонила ОСОБА_2 так, як остання змінила мобільний номер телефону.

Після цього, приблизно 01.05.2010 р. до дому прийшов чоловік ОСОБА_4, який забирав свої речі так, як він збирався їхати на роботу в Луганську область. Вона запитала чоловіка, як він мешкає з ОСОБА_2., але він нічого не відповів. Вона сказала йому, що поїде до дому до ОСОБА_2 та дізнається, які у них плани на майбутнє. Її чоловік заборонив їй це робити. Розлучатися вона з чоловіком не збиралася, бо вважала та надіялась, що чоловік не буде мешкати з ОСОБА_2 та повернеться до дому. Після цього 03.05.2010 р. чоловік ОСОБА_4 поїхав з його слів на заробітки в Луганську область.

13.05.2010 р., близько 9 год. ранку, вона подзвонила своєму чоловіку ОСОБА_3 на мобільний телефон та повідомила йому, що поїде до дому ОСОБА_2 та поговорити з приводу їх відносин, але він знову заборонив це робити. Після цього вона вирішила поїхати до ОСОБА_2 в смт. Хотінь Сумського району, щоб поговорити з приводу, які у неї плани на майбутнє з її чоловіком, а якщо у неї не серйозні відносини з ним, то вона її буде просити залишити чоловіка. Бити ОСОБА_2 вона не збиралася, а хотіла тільки поговорити та вирішити з нею вказані питання мирним шляхом.

Надалі близько 12 год., цього дня, вона в м. Суми на автобусній зупинці «Центральний ринок» сіла на рейсовий автобус та поїхала з м. Суми в смт. Хотінь Сумського району. Приблизно в 13 год. 20 хв., вона приїхала в смт. Хотінь Сумського району та вийшла на автобусній зупинці. Потім двоє невідомих хлопців її провели на вулицю Молодіжна і по її проханню вказали, на АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_2 Потім вона підійшла до деревяної хвіртки вказаного домоволодіння, яка була зачинена зсередини та постукала в неї. Їй хвіртку ніхто не відчинив і вона вирішила перелізти через деревяну огорожу вказаного домоволодіння. Потрапивши на подвіря АДРЕСА_2, Сумського району, вона підійшла до одноповерхового будинку і постукала в вхідні двері до будинку та стояла на порозі. В цей час із-за лівого кута будинку вона побачила обличчя жінки, яка до цього часу їй була невідома.

Остання запитала у неї на повищених тонах: „Що ти хотіла?”. В цей час вона зрозуміла по голосу, що перед нею була ОСОБА_2 На це вона їй сказала: «Що ти твориш моїй родині 3 роки?». ОСОБА_2 їй нічого не відповіла. Далі вона сказала: «Тебе зараз облити бензином, чи вікна тобі побити!». Це вона так казала зі злості на цю жінку, але обливати її бензином та бити вінка вона не збиралась, це були слова погрози. З собою вона ніякий бензин не брала.

Вона розлютилась на неї так, згадала скільки її родині ОСОБА_2 на протязі 3 років спричинила страждань, неприємностей та скільки з цього приводу вона плакала та страждала. Тому вирішила побити ОСОБА_2 В цей час вона стоячи навпроти, на відстані близько 1 м., замахнулась в сторону ОСОБА_2 лівою рукою, в якій у неї був поліетиленовий пакет чорного кольору з написом «Джинс», в якому знаходились її окуляри в пластмасовому циліндричному футлярі та гаманець. Вказаний пакет торкнувся по лівому вуху ОСОБА_2 та вона залишалась на місці. Потім вона, продовжуючи стояти навпроти ОСОБА_2, на відстані 1 м., долонею правої руки штовхнула ОСОБА_2 в ліве плече. Від цього ОСОБА_2 впала на землю з висоти власного зросту, на траву у дворі, на лівий бік. Потім, вона стала спереду неї, в 0.5 м біля її живота, коли вона продовжувала лежати на лівому боці, та нахилась над ОСОБА_2 та правою рукою схватила її за волосся на голові та запитала її: «Скільки ти мене будеш мучати, чи маєш ти радість від його подареного золота?». Вона в цей момент згадала, як їй розповідала по телефону ОСОБА_2, що їй ОСОБА_4 багато надарив золотих виробів. Далі ОСОБА_2 здійснила спробу встати та вона, щоб остання не намагалася встати, нанесла 3 удари носком босої ноги їй районі живота. Далі, продовжуючи тримати рукою ОСОБА_2 за волосся сказала їй, щоб вона у неї поросила вибачення за спричинені їй страждання. ОСОБА_2 відповіла: «прости мене ОСОБА_3». Потім вона наказала їй зняти сережки та продовжувала тримати її за волосся. Далі ОСОБА_2 руками зняла сережки з вух та віддала їх їй.. Після цього, вона відпустила свою руку з волосся ОСОБА_2, остання піднялась з землі та сказала, що вона пішла звати сусідів. ОСОБА_2 пішла з двору в сторону городу. Вона в цей час підняла з землі босоніжки, які належали ОСОБА_2 та, тримаючи босоніжки в правій руці, кинула їх в сторону ОСОБА_2 Босоніжки попали в область потилиці ОСОБА_2

Далі вона вийшла з двору, і о 14 год.30 хв. поїхала на автобусі з смт. Хотінь в м. Суми.

15.05.2010 р. вона в м. Суми золоті сережки, які належали ОСОБА_2 здала в ломбард „Кредитний дім”, отримавши гроші в сумі 284, 98 грн. Назад сережки вона забирати з ломбарду не збиралася. Отримані гроші вона витратила на власні потреби. Про те, що золоті сережки були викрадені вона в ломбарді не повідомляла. Золоті сережки вона забрала у ОСОБА_2 з метою помсти.

Крім повного визнання своєї вини самою підсудною, її вина в інкримінованому їй діянні доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що з вересня 2009 р. по теперішній час вона мешкає зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 Сумського району. ОСОБА_4 офіційно одружений з ОСОБА_3, яка мешкає в м. Суми. На протязі останніх трьох років між ОСОБА_3 та нею склалися неприязні відносини з приводу того, що вона співмешкала з ОСОБА_4 Одна одну до подій 13.05.2010 р. вони не бачили, а спілкувалися по мобільному телефону. ОСОБА_3 дзвонила їй на мобільний телефон та просила покинути її чоловіка ОСОБА_4, але погроз фізичною розправою з її сторони не було, ображала тільки брутальними словами.

Так, 13.05.2010 р., близько 13 год. 30 хв., вона знаходилась вдома в АДРЕСА_2 Сумського району та збиралася йти на роботу в хлібопекарню, щоб підмінити там чоловіка. В цей момент вона почула, що хтось стукнув в хвіртку. Вона подивилася в вікно в залі будинку, та побачила, що за хвірткою стояла якась невідома жінка, але придивившись побачила, що то була ОСОБА_3 Вона впізнала її так, як бачила її раніше на фотографії у співмешканця ОСОБА_4

Вона не вийшла з будинку в двір та не відкрила ОСОБА_3 хвіртку, бо не хотіла з нею зустрічатися, з метою уникнення між ними сварки. Але також вона не могла довго чекати, бо їй потрібно було йти на роботу, тому вона вирішила тихенько вийти з будинку та піти через городи. ОСОБА_3 ходила біля хвіртки її домоволодіння та не уходила. Вона вийшла з будинку та зачинила вхідні двері на ключ та зайшла за лівий кут будинку, зі сторони галереї, щоб звідти подивитися, де була ОСОБА_3 Коли вона вже з вказаного місця дивилася, то побачила, що ОСОБА_3 в цей момент знаходилась в дворі та йшла в її сторону. Яким чином вона потрапила в двір вона не бачила. Остання побачила її та підійшла. Разом вони привіталися. На її запитання, що вона хотіла, ОСОБА_3 відповіла, чи довго вона буде катувати її родину, бо вона через неї тривалий час страждає. При цьому ОСОБА_3 виражалася в її сторону нецензурною лайкою. Після цих слів, ОСОБА_3 замахнулась в неї поліетиленовим пакетом темного кольору, який тримала в лівій руці та попала їй по правому вуху, далі ОСОБА_3 кулаком правої руки нанесла їй один удар в ліве плече та від цього вона впала на лівий бік на витягнутий зріст на траву, та ударилася головою та лівим бедром.

Далі ОСОБА_3 стала перед нею на відстані 50 см, навпроти її живота, коли вона продовжувала лежати на лівому боці та нахилившись над нею правою рукою схватила її за волосся та почала тягнути на себе. Далі ОСОБА_3 правою босою ногою-носком нанесла близько 3 ударів їй в живіт та при цьому продовжувала тримати за волосся. Потім вона почала вставати та сіла на коліна, ОСОБА_3 продовжувала тримати її за волосся своєю правою рукою. Так, як вона сиділа на обох колінах, то ОСОБА_3 відпустила руку з волосся та стала за її спиною, та стоячи над нею нанесла близько 10 ударів по голові, які приходилися в основному по затилку, бо вона нахилила голову, а обома руками обперлась об землю, але при цьому не лягала. При цьому ОСОБА_3 спочатку казала, що спалить її та побє в будинку вікна, а потім сказала, щоб вона знімала сережки, бо позриває їх разом з вухами. Далі ОСОБА_3 намагалась зняти золоту сережку, але не змогла зняти із-за замка на сережці.

Коли ОСОБА_3 не змогла зняти сережку, то сказала, щоб вона зняла обидві золоті сережки з вух сама, що вона і зробила. При цьому ОСОБА_3 її вже за волосся не тримала та не била. Золоті сережки вона поклала ОСОБА_3 в руки, піднялась на ноги та побігла з двору в сторону городу та сказала їй, що покличе на допомогу сусідів. В цей момент вона відчула два удари по потилиці голови від її босоніжок, які їй в слід кинула ОСОБА_3 Вона побігла городами до сусідів, а ОСОБА_3 залишилася у неї в дворі.

В подальшому вона написала заяву в міліцію з приводу побиття її ОСОБА_3 та заволодіння золотими сережками останньою.

Крім того вина підсудної стверджується:

- заявою ОСОБА_2 (а.с. 6);

- протоколом огляду місця події від 17.05.2010 р. домоволодіння ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 Сумського району (а.с. 13);

- зявленням зі зізнанням ОСОБА_3 від 17.05.2010р., про те, що 13.05.2010р. ОСОБА_3 відкрито заволоділа золотими сережками ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 Сумського району, які в подальшому здала в ломбард м. Суми, а виручені гроші потратила на власні потреби (а.с. 15);

- висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість золотих сережок на момент скоєння злочину могла становити 643 грн.10 коп. (а.с. 52);

- висновком судово-медичної експертизи, згідно якої ОСОБА_2 було спричинено легкі тілесні ушкодження (а.с. 56-57);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю.

Дії підсудної ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 186 ч. 2 КК України, так як вона відкрито викрала чуже майно, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої та застосуванням такого насильства.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, визнання нею своєї вини, розхкаювання у вчиненому злочині і те, що кримінальної відповідальності вона притягується вперше.

Те, що підсудна щиросердечно розкаялася, суд визнає помякшуючою її покарання обставиною.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудної, зважаючи на думку потерпілої, суд вважає, що її виправлення і перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства і до неї можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудної, питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України засуджену від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 75 гривень 12 копійок, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речові докази: золоті сережки та пару босоніжок, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко