Рішення № 104877292, 14.06.2022, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/413/22

провадження 2/527/259/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засіданняБурбиги Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу № 527/413/22 за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2022 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Завезіоном Є.Л., до Акціонерного товариства «Альфа-Банк»,за участі третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни,в якому просили визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №19685, виданий 28.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 29822,16 грн., судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3500,00 грн., також стягнутиз відповідачана користьпозивача безпідставнонабуті грошовікошти врозмірі17048,19грн.

В обґрунтування позову зазначено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №19685 від 28.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 29822,16 грн. Постановами приватного виконавця Юхименко О.Л. було відкрито виконавче провадження № 60213054 від 11.10.2019 року, стягнуто з позивача основну винагороду, витрати на проведення виконавчих дій та звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та ніш доходи боржника. Вважає, що зазначений виконавчий напис винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, оскільки ним не визнається в повному обсязі. Спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 серпня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». За таких обставин до суду було подано позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 28.03.2022 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 05.05.2022 року (а.с.30).

Ухвалою суду від 25.03.2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання та надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримують та просить їх задовольнити в повному обсязі

В судове засідання представник відповідача АТ «Альфа Банк» не з`явився, надав до суду відзив на позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову та у стягненні витрат на правову допомогу за недоведеністю або зменшити їх розмір, розглядати справу у його відсутність. В обгрунтування відзиву зазначив, що виконавчий напис №19685 від 28.08.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С, відповідно до вимог чинного законодавства. При зверненні до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, ПАТ «Альфа-Банк» до заяви були долучені всі необхідні документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника, а нотаріусом було дотримано процедуру вчинення виконавчого напису. Твердження позивача про спірність заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано будь-яких доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З письмових матеріалів вбачається, що 19.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з анкетою-заявою про акцент Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» та підписав Оферту на укладення Угоди про надання кредиту № 501036628 в розмірі 25000 грн. Процентна ставка 17,99 % річних, строк кредиту 36 місців.

28 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №19685, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №501036628 від 19.06.2018 року, укладеним ним із Акціонерним товариством «Альфа-Банк», на користь останнього заборгованість за період з 25.01.2019 року по 18.07.2019 року в сумі 29172,16 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 4172,17 грн., прострочена заборгованість за комісією та процентами 6523,88, строкова заборгованість за сумою кредиту 18102,84 грн., строкова заборгованість за комісією та процентами 373,27 грн.; плати за вчинення виконавчого напису в сумі 650,00 грн., всього на суму 29822,16 грн.

За заявою АТ «Альфа-Банк», приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. 03.10.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60213054, а 11.10.2019 року постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно наданої довідки Головного управління в Полтавській області Пенсійного фонду України від 26.01.2022 року № 50/02.03-10 з ОСОБА_1 були здійсненні відрахування з пенсії в розмірі 17048,19 в період з 01.11.2019 по 31.01.2022.

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис виданий на підставі пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не мав права керуватись розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника.

Окрім того, суд вважає, що характер правовідносин, що склались між боржником ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» жодним чином не свідчить про безспірність виниклої у боржника заборгованості.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Установлені судом обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду у постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц, провадження №61-12629св19.

У своїй постанові від 11 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17 (провадження 61/1028ск18) Верховний Суд висловив наступний висновок: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Не додано розрахунок заборгованості, що унеможливлює встановлення часу її виникнення, а відповідно унеможливлює перевірку звернення до нотаріуса в межах строку позовної давності. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 12 та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, оскільки нотаріусу не надано жодних підтверджень щодо наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що унеможливлює вчинення виконавчого напису за таким договором, тому суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус не мав документів на підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_3 перед АТ «Альфа-Банк». А тому оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, судом встановлено, щовідповідно до довідки Головного управління в Полтавській області Пенсійного фонду України від 26.01.2022 року № 50/02.03-10 з ОСОБА_1 були здійсненні відрахування з пенсії в розмірі 17048,19 в період з 01.11.2019 по 31.01.2022.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суду у справі за № 201/6498/20 від 08 вересня 2021 вказав: «Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі етапі 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання невигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно».

Разом з цим, позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача на свою користь безпідставно набутих коштів в сумі 11 479,76 грн., які були відраховані з її карткового рахунку, що підтверджується даними відповідного платіжного доручення. При цьому, як вже зазначалось вище, сума боргу за яким видавався виконавчий напис становить 10072,50 грн., а 1407,26 грн. є основною винагородою приватного виконавця.

Оскільки суд прийшов до висновку, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, то й стягнення на його підставі грошових кошів з позивача на корись відповідача є протиправним, а тому позовні вимоги в означеній частині підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує, що вказана безпідставно набута сума не підпадає під перелік випадків, коли безпідставно набуте не підлягає поверненню відповідно до вимог ст.1215 ЦК України.

Отже з відповідача на користь позивача належить стягнути безпідставно набуту суму в розмірі 17048,19 грн.

Враховуючи, що при звернені до суду позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір, що підлягав би сплаті позивачем при подачі позову, на користь держави в розмірі 992 грн. 40 коп. за позовну заяву та 496 грн. 20 коп. за заяву про забезпечення позову.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно доч.ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги №Б/Н від 17.01.2022 року (а.с.25), договір про надання правової допомоги від 17.01.2022 (а.с.20-22). Також долучений Акт прийому передачі наданих послуг від 23.03.2022 року ( а.с.23), фактоплати вказаної суми підтверджується квитанцією №7 від 23.03.2022 року на суму 3500 грн. (а.с.24).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про те, що обсяг наданої адвокатом Завезіоном Є.Л. правничої допомоги, витраченого часу на її надання є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №19685 від 28.08.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 29822,16 грн.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) безпідставно набутих грошових коштів в сумі 17048,19 грн.

Стягнути закціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь держави 1488 грн. 60 коп. судового збору.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Представник позивача: Завезіон Євгеній Леонідович (Полтавська область, м. Глобине, вул. Виноградна, 18);

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714).

Треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуХара Н.С.(місцезнаходження:(01032,м.Київ,вул.Тарасівська,18,оф.12),приватний виконавецьЮхименко О.Л. (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 19).

Суддя А. В. Павлійчук