Вирок № 104867163, 30.05.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5995/18

№ провадження 1-кп/208/70/22

ВИРОК

Іменем України

30 травня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Хижниченко Є.Л.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілих Верезуб П.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Курілець Ю.М.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12016040800001808 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого: інструктор тренінгового центру ГУ НП в Дніпропетровській області, не одружений, місце мешкання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 124 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , на час вчинення злочину, наказом № 1 о/с від 07.11.2015 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Далі - ГУНП) призначений на посаду поліцейського Дніпродзержинського відділу поліції та йому присвоєно спеціальне звання сержант поліції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» її завданнями є:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності.

Згідно до п. п. 1-3 статті 7 зазначеного Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Відповідно до п.1 статті 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 Закону, до основних обов`язків поліцейського, в числі іншого, входить неухильне дотримування положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; повага і непорушність прав і свобод людини.

Відповідно до статті 42 Закону, поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:

- фізичний вплив (сила);

- застосування спеціальних засобів.

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби: гумові та пластикові кийки; засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо);

Поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.

Відповідно до статті 43 Закону, поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Відповідно до зазначеного Закону, поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Поліцейський зобов`язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов`язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Згідно до ст. 45 Закону, поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

Кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:

- до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;

- під час затримання особи;

- під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;

- якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим.

Правила зберігання, носіння та застосування спеціальних засобів, що є на озброєнні поліції, визначаються нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

29 червня 2016 року, о 18:00 годині, інспектор-черговий Заводського ВП Кам`янського ВП ОСОБА_5 , поліцейські Кам`янського ВП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , заступили на службу з охорони публічного порядку у складі автомобільного патруля на автомобілі «УАЗ-Патріот», державний номер НОМЕР_1 (на синьому фоні) у форменому одязі встановленого зразка, озброєні табельною вогнепальною зброєю, а ОСОБА_3 також і автоматичною зброєю АКС-74-У (заводський номер НОМЕР_2 ) зі спеціальними засобами - наручниками.

Перебуваючи на маршруті патрулювання, о 23 годині 55 хвилин 29 червня 2016 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_3 отримали по радіостанції від чергового Дніпродзержинського ВП повідомлення про необхідність виїзду за адресою: АДРЕСА_2 , де відбувається бійка та жінка голосно просить про допомогу.

Прибувши приблизно о 23 годині 57 хвилин за вказаною адресою, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , знаходячись біля вхідних дверей до під`їзду, почули, що в районі третього поверху вказаного будинку лунає гучний жіночий крик.

Двері до під`їзду їм відчинила мешканка кв. 6 вищезазначеного будинку ОСОБА_8 , яка повідомила, що у кв. 9 відбувається бійка.

Піднявшись на 3-й поверх, поліцейські ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_3 підійшли до вхідних дверей кв. 9 , з якої лунав жіночий крик, та у зв`язку з тим, що двері були зачинені, постукали до квартири.

Вхідні двері квартири відчинив ОСОБА_9 , позаду якого перебувала громадянка ОСОБА_10 , яка, побачивши поліцейських, почала благати забрати ОСОБА_9 , оскільки, з її слів, він хоче її вбити. Крім цього, на підлозі у квартирі поліцейські ОСОБА_5 ОСОБА_6 і ОСОБА_3 побачили плями червоного кольору, схожі на кров.

На запитання поліцейських, хто є власником квартири, ОСОБА_10 відповіла, що власницею квартири є вона, а ОСОБА_9 до квартири не має ніякого відношення.

У цей час ОСОБА_9 почав вести себе агресивно, на запитання працівників поліції про те, що відбувається, не відповідав та, схопившись обома руками за автомат, зафіксований спереду на грудях сержанта поліції ОСОБА_3 ременем, перекинутим через шию останнього, почав тягнути його до себе.

На неодноразові вимоги працівників поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_3 припинити свої неправомірні дії та попередження щодо застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів - наручників ОСОБА_9 не реагував, продовжував чинити активний опір, який виражався у спробі заволодіння вогнепальною зброєю - автоматом АКС-74У, заводський номер НОМЕР_2 , що знаходився у працівника поліції ОСОБА_3 , а також у намаганні залишити місце події, чим створив реальну загрозу здоров`ю працівників поліції, а також інших осіб, які на той час знаходились на місці події у зв`язку з чим ОСОБА_3 , діючи з метою захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів як особи, яка захищається, а також іншої особи від суспільного небезпечного посягання, застосував прийом рукопашного бою шляхом збиття ребром своєї долоні обох рук нападника - ОСОБА_9 з автомата, тобто виконав усі дії, передбачені необхідною обороною, яка була достатня в даній обстановці для негайного припинення посягання.

В цей момент, ОСОБА_3 явно виходячи за межі дозволених законом заходів, необхідних для припинення протиправних дій ОСОБА_9 та затримання останнього, невірно оцінюючи обстановку що склалась, з урахуванням знаходження разом із ним двох співробітників правоохоронного органу, при відсутності продовження небезпечного посягання з боку ОСОБА_9 , діючи умисно, розуміючи що нанесення удару в область грудної клітини, де знаходяться життєво важливі органи може спричинити останньому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, відверто ігноруючи можливість настання тяжких наслідків для потерпілого, схопив ОСОБА_9 за руки із силою потягнув останнього на себе, одночасно виставив свою ліву ногу, зігнуту у колінному суглобі вперед та із значною силою наніс удар коліном ОСОБА_9 у передню частину грудної клітини, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки, що спричинило розрив задньої стінки серця, що проникає в порожнину правого та лівого шлуночків серця з розривом міжшлуночкової перетинки, крововиливи в області розривів серця, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, які спричинили смерть ОСОБА_9 в період часу з 22.45 год. 29 червня 2016 року - 00.45 год. 30 червня 2016 року.

В судовому засіданні ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину при зазначених в обвинувальному акті обставинах не визнав та пояснив наступне.

В органах поліції він працює з 2013 року, на посаді поліцейського Кам`янського ВП проходив службу з 2015 року. 29.06.2016 року, він в складі наряду Кам`янського ВП по охороні публічного порядку, разом з поліцейськими ОСОБА_29 та ОСОБА_12, перебував на автомобільному патрулюванні. Всі вони були одягнуті у формений одяг, екіпіровані. Окремо, в нього був автомат АКСУ. Разом з ними в наряді перебували двоє працівників воєнкомату. Приблизно о 23.00 годині, отримали по радіостанції виклик про порушення громадського порядку в квартирі одного з будинків по АДРЕСА_5 . Під`їхавши до будинку АДРЕСА_5 , біля одного з під`їздів побачили жінку, яка саме і викликала поліцію. Коли вони вийшли з автомобілю, почули з вікон будинку жіночі крики про допомогу. Піднялись до квартири з-за дверима якої були чутні крики. Постукали у двері, які відчинив не знайомий чоловік, як з`ясувалось пізніше ОСОБА_9 . Останній, під час спілкування став проявляти до них агресію та висловлювався нецензурною лайкою в їх бік. Він стояв перший до ОСОБА_9 , трохи за ним стояли його колеги ОСОБА_12 та ОСОБА_29. Позаду ОСОБА_9 , в квартирі стояла молода жінка, яка була в сльозах, прикривалася рушником. Просила: «Заберіть його, він мене вб`є»

Автомат АКСУ висів у нього на ремні попереду. ОСОБА_9 схопив двома руками за короб автомату та став тягнути на себе, таким чином затягнувши його до приміщення квартири. Відповідно до законодавства, при намаганні заволодіти зброєю, для відбиття нападу та забезпечення безпеки, він мав право на її застосування. Прийняв рішення про застосування фізичної сили. Викинувши зігнути в коліні ногу вперед, він виставив її перед собою для рівноваги, далі однією рукою схопив ОСОБА_13 за шию, а ребром долоні іншої руки збив захват зі зброї. Далі, він витягнув ОСОБА_13 із приміщення квартири на сходовий майданчик, та зважаючи на продовження активного спротиву, разом з колегами схопили його, завернули руки та вдягнули кайданки. В цей час з квартири вибігла молода жінка та сказала що у чоловіка хворе серце.

ОСОБА_29 зайшов до квартири та спитав у жінки, чи буде вона писати заяву, на що остання погодилася. Потім затриманому чоловікові стало зле. Останній закотив очі, губи посиніли і він втратив свідомість. Вони з колегами зняли кайданки та побігли за водою, викликали ШМД. ОСОБА_13 втратив свідомість, і до приїзду лікарів він робив тому штучний масаж серця. Жінка тримала голову чоловіка.

Після хапання ОСОБА_13 за зброю, всі подальші дії відбувались дуже швидко. ОСОБА_13 не стояв рівно, відбивався. Він не може сказати, що в цій обстановці могло трапитись, так як всі були поряд. Після одягнення на ОСОБА_13 кайданок, якому передувало загин рук останнього назад, фізичної сили до того ніхто не застосовував, його усадили на сходини. Одне кільце кайданок одягав він, інше кільце, продовжуючи утримання ОСОБА_13 , передав ОСОБА_12 . Ударів ОСОБА_13 , у тому числі коліном, він загиблому не наносив, не бачив нанесення таких ударів іншими.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що з обвинуваченим раніше він не знайомий. Загиблий є його сином, співмешкав з ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_6 .

29.06.2016 року син приїздив до нього додому. Поспілкувавшись, син поїхав до себе на АДРЕСА_5 .

30.06.2016 року, приблизно о 04.00 годині до нього зателефонував старший син та повідомив, що ОСОБА_15 помер. В подальшому дізнався, що сина жорстоко побили працівники поліції і у нього не витримало та розірвалося серце.

Наступного дня поїхали до ОСОБА_16 . Ніяких тілесних ушкоджень на ній він не бачив. Обставини побиття сина дізнався від свідка ОСОБА_17 , яка казала, що того били працівники поліції коли ОСОБА_15 був в кайданках. Отримавши тіло ОСОБА_15 побачив, що тіло його все побито, під оком була гематома, губи розбиті. Все було заретушовано.

Проживав син з ОСОБА_17 нормально. Ніколи ніякої агресії зі сторони сина він не бачив. ОСОБА_19 ніколи не скаржилася на сина та сварок між ними не було. Останні хотіли подати заяву до РАЦСу, щоб узаконити стосунки.

Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого та вважає, що мало місце вбивство.

- потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що загиблий є її сином. Обвинуваченого раніше не знала.

30.06.2016 року, від старшого сина їй стало відомо що ОСОБА_15 вбили. Довгий час їм нічого не було відомо щодо загибелі сина. Після написання статті в газету в вересні 2016 року, почали проводити слідство, призначати експертизи. Прокурор повідомив їм, що серце у сина лопнуло після того як на нього вдягли кайданки. Слідчий по справі казав що її загиблий син впав на коліно. Вона надала документи про те що син був здоровий. За день до вказаних подій у сина тільки зняли гіпс з руки. Рука була слабка.

Син мешкав разом з ОСОБА_21 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Стосунки у них були гарні. Восени вони збиралися одружитися. Ніяких конфліктів між ОСОБА_22 та ОСОБА_15 не було. В морзі бачила тіло сина. Обличчя останнього було побито.

Вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні злочину при обставинах визначених в обвинувальному акті, знайшла своє повне підтвердження та доводиться наступними доказами, які були предметом дослідження у судовому засіданні:

- поясненнями свідка ОСОБА_10 яка пояснила суду, що з загиблим ОСОБА_23 проживали разом по АДРЕСА_2 . 29.06.2019 року приблизно о півночі вона знаходилася разом з останнім в приміщенні вказаної квартири. Напередодні вони в невеликій кількості вживали алкоголь. Під час спілкування, між нею та ОСОБА_15 виник словесний конфлікт. Бійки між ними не було, на допомогу вона не кликала. Особисто поліцію вона не викликала. Знаходячись у ванній кімнаті, вона зачинивши двері, внаслідок поломки замку, не могла відчинитись. Вибивала двері та поранила собі палець. ОСОБА_15 також допомагав вибити двері ванної. Вийшовши з ванної, знаходячись на кухні почула стук у двері квартири. ОСОБА_15 пішов відчиняти. Почула розмову ОСОБА_15 з кимось. Вийшовши з кухні, побачила, що ОСОБА_15 , разом з працівниками поліції, вже знаходиться на сходовому майданчику. Як саме він там опинився - чи його туди витягли, чи він вийшов сам, вона не бачила. На ОСОБА_15 , вивернувши назад руки вдягли кайданки. Хто саме одягав їх не бачила. ОСОБА_15 намагався вивернутись, і працівники поліції, яких було троє-четверо, стоячи навкруг ОСОБА_15 , почали з силою наносити йому множинні удари. Били руками і ногами по всьому тілу. ОСОБА_15 намагався встояти на ногах. Чи наносились удари в грудну клітину, не бачила. Всі події відбувались дуже швидко. Далі, вона побачила як ОСОБА_15 повернувшись до нею, став падати. В нього посиніли губи, закотилися очі. Працівники поліції викликали ШМД та робили штучне дихання з масажем серця. До приїзду лікарів, думали що ОСОБА_15 втратив свідомість.

Всі події відбувалися на сходовій клітці. В приміщення квартири робітники поліції не заходили. За ОСОБА_15 під час спілкування того з працівниками поліції, вона не стояла, з останніми не спілкувалась;

- поясненнями свідка ОСОБА_8 яка пояснила суду, що з обвинуваченим ОСОБА_3 раніше не знайома. Вона мешкає на 2-му поверсі по АДРЕСА_5 . З загиблим ОСОБА_9 не була знайома. Бачила його два рази. Над нею, на 3-му поверсі знаходиться квартира № 9 , де мешкає малознайома ОСОБА_25 , візуально маленька та худенька.

29.06.2016 року, вона знаходячись вдома, почула сильні жіночі крики. В неї прокинулась дитина, стала плакати. Піднявшись до квартири № 9 , постукала, попросила припинити конфлікт. Чоловік відкрив і одразу зачинив двері. Сварка, крики, скандал, нецензурна лайка в цій квартирі продовжувалась. Чула несамовиті жіночі крики, нібито її вбивали. Криків про допомогу не чула. Піднявшись другий раз до цієї квартири, попросила чоловіка «закрити жінці рота» У відповідь почула від нього грубу нецензурну лайку. Не витримав, викликала поліцію, відкрила вхідні двері під`їзду. Поліція приїхала хвилин через 10-ть. Більше нічого не знає.

- поясненнями свідками ОСОБА_26 який пояснив, що раніше з загиблим ОСОБА_9 та ОСОБА_3 не знайомий. Він мешкає по сусідству разом з ОСОБА_10 по АДРЕСА_5 . В зазначений в обвинувачені час, знаходячись за місцем мешкання, почув гучну розмову в під`їзді. Вийшов на сходову клітку та побачив на підлозі знепритомнілого, раніше не знайомого чоловіка. Той в положенні полу лежачи - полу сидячи, знаходився на сходах які ведуть на 4-й поверх під`їзду. На цей час вже приїхала «швидка допомога» Працівники поліції які там знаходилися, вийти йому з приміщення квартири не дали.

- поясненнями свідка ОСОБА_27 яка пояснила суду, що вона в зазначений в обвинуваченні період працювала медсестрою на швидкої медичної допомоги. З обвинуваченим ОСОБА_3 та загиблим ОСОБА_9 раніше не знайома.

29.06.2016 року, приблизно о півночі, вони отримали виклик на АДРЕСА_5 . Лікар та вона прибувши на вказану адресу, побачили на сходовій клітці, що веде на 4-й поверх непритомного чоловіка. Зіниці очей чоловіка були розширені. Лікар констатував біологічну смерть останнього. Допомогу вони не оказували. Поряд бачила 2-3-х співробітників поліції. Потім дізналася що за вказаною адресою відбувся конфлікт та сусіди викликали поліцію. В приміщенні квартири, біля дивану, вона бачили сліди крові. Власниця квартири казала, що це її кров, від порізу пальця.

- поясненнями свідка ОСОБА_28 який пояснив суду, що влітку 2016 року, працюючи на автомобілі «швидкої допомоги», від диспетчера «103» отримали виклик на АДРЕСА_2 , де чоловік знепритомнів та не мав дихання. Прибувши на місце, піднялись на третій поверх де виявили чоловіка на підлозі. Він не пам`ятає, чи був той живий. Поряд на сходах були ще якісь люди. Більше нічого не пам`ятає.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 який зазначив що з ОСОБА_3 знайомий по роботі. Разом працювали в поліції. З ОСОБА_9 раніше знайомий не був.

29.06.2016 року в нічний час доби, разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_29 знаходився у автомобільному патрулі по охороні громадського порядку. Також, в наряді з ними знаходились два працівника воєнкомату. Отримали виклик від чергового Кам`янського ВП, про те що по АДРЕСА_2 , чутно гучні крики жінки, яка просить про допомогу. Перебували неподалік і одразу поїхали. По прибуттю за вказаною адресою, двері під`їзду відчинила сусідка яка здійснювала виклик та направила їх до квартири № 9 . Кричала йти скоріше, бо там відбувається щось страшне. З квартири третього поверху лунали крики.

Він постукав в двері квартири № 9 та відійшов. На стук їм відчинив чоловік, як з`ясувалось у подальшому ОСОБА_9 . Позаду останнього знаходилася жінка, яка в крик просила допомогу. В руках жінка тримала рушник. На руках жінки та на підлозі були сліди крові. Оніка стояв перший до входу в квартиру, він стояв позаду та ліворуч, а ОСОБА_29 позаду праворуч. У ОСОБА_11 на шиї, на ремені висів автомат. ОСОБА_13 перебував у стані алкогольного сп`яніння, був дуже агресивним. Вони стали питати, що трапилось. В цю мить ОСОБА_9 схопив ОСОБА_11 за службову зброю та потягнув. Побачив, що ОСОБА_11 витяг ОСОБА_9 на сходовий майданчик. Разом з ОСОБА_11 вони закрутили руки ОСОБА_9 , наділи кайданки та посадили на сходини. Повернувшись до жінки, він став питати, хто є власником квартири. Жінка була збуджена, знаходилась в стані алкогольного сп`яніння, нічого не могла відповісти. Казала, що батьки їй не пробачать. В цей час ОСОБА_9 почав синіти та втрачати свідомість. З останнього зняли кайданки та попросили у жінки стакан води. Викликали «швидку допомогу», до приїзду якої ОСОБА_11 робив ОСОБА_13 масаж серця. Працівник воєнкомату весь час перебував на віддалині. Де поділась сусідка не бачив. Причини смерті ОСОБА_9 йому невідомі.

Він ударів затриманому не наносив. Не бачив, щоб хтось інший наносив ОСОБА_9 удари. Вони діяли мінімізовано, чітко у відповідності до чинного законодавства. Були одягнуті в бронежилети, зброю не застосовували. Мали на меті припинити правопорушення, допомогти жінці.

- поясненнями свідка ОСОБА_5 який зазначив, що раніше працював патрульним в Кам`янському ВП. Знайомий з ОСОБА_11 по службі. Загиблого ОСОБА_9 раніше не знав.

29.06.2016 року, знаходився у складі автомобільного патруля по підтриманню громадського порядку. В наряді також біли працівники поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_12. Разом з ними також перебували працівники воєнкомату. Вночі, від чергового отримали повідомлення, що по АДРЕСА_5 відбувається конфлікт, бійка. По прибуттю у двір будинку, двері під`їзду відчинила сусідка, яка їх викликала. З 2-3 поверху під`їзду було чутно крики. Працівник військомату, який був з ними, залишився в автомобілі. Жінка просила їх скоріше піднятися до вказаної вище квартири, бо там відбувається бійка. Піднявшись на 3-й поверх, постукали у двері квартири № 9 . Їм відчинив роздягнутий по пояс чоловік, як пізніше з`ясувалось ОСОБА_9 , з ознаками сп`яніння. За чоловіком в квартирі стояла жінка, у якої були сліди крові на руках. Кров була і на підлозі. Першим до ОСОБА_9 стояв ОСОБА_3 . ОСОБА_9 агресивно поводився, кричав, висловлювався нецензурною лайкою. Спитали у жінки хто власник квартири. На що остання відповіла, що вона є власником та попросила ОСОБА_9 забрати, бо він їй ніхто.

В цю мить ОСОБА_9 схопив ОСОБА_11 за автомат, який на ремені висів у того на шиї. Чув, як ОСОБА_11 неодноразово казав не хапати та відпустити зброю, і далі витяг ОСОБА_9 з приміщення квартири на сходовий майданчик. Останній став на них кидатись, і ОСОБА_11 та ОСОБА_12 закрутили ОСОБА_9 руки та надягнувши кайданки посадили на сходини. З сусідньої квартири відчинились двері та чоловік спитав, що тут відбувається. Вони відповіли, що тут «дебошир», і чоловік закрив двері. Все відбувалось стоячи - закрутили руки, вдягли кайданки. Працівника військомату він поряд не бачив. У жінки спитали, чи буде вона писати заяву, на що вона погодилася. Він зайшов в приміщення квартири, дістав папір, сів на стілець та в цей момент почув, що потрібна «швидка допомога» Разом з жінкою вийшов з приміщення квартири та побачив, що ОСОБА_9 посинів та мабуть не дихав. Він викликав «швидку» Спочатку жінка не казала про проблеми зі здоров`ям у чоловіка. Потім, коли останньому робили масаж серця, жінка сказала що чоловік має проблеми з легенями.

Він не бачив, щоб хтось наносив ОСОБА_9 удари. Особисто він його не бив.

- поясненнями свідка ОСОБА_30 який пояснив суду, що з обвинуваченим та загиблим раніше не знайомий. В зазначений в обвинуваченні період працював у воєнкомату та патрулював вулиці разом з поліцією. В їх завдання входило виявлення осіб які ухиляються від військової служби.

29.06.2016 року, в нічний час, поліцейські отримали виклик на АДРЕСА_5 з приводу домашнього насильства. Він був з трьома працівниками поліції та ще одним працівником воєнкомату.

Прибули у двір будинку, та зайшли до під`їзду, двері якого відчинила сусідка. Поліцейські піднялися на 3-й поверх, підійшли до дверей квартири та постукали в них. Він стояв на сходах. З квартири були чутні жіночі крики. На майданчику біля квартири перебувало три поліцейських. Їх прізвищ та інших прикмет, як вони розташувались, не пам`ятає. У одного з поліцейських, на ремені перекинутому через шию, висів автомат. Як саме відчинилися двері квартири він не бачив. Бачив як чоловік з цієї квартири затягує працівника поліції за автоматичну зброю до приміщення квартири, а інші поліцейські не давали цього робити. Чоловік з квартири, якого він не бачив, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно. Він бачив тільки його руки які тягнули за автомат в квартиру. Жінка з квартири, яку він теж не бачив, благала та «молила» відпустити зброю. Поліцейський з автоматом різко влетів в квартиру. Він не бачив, чи чинив ще якийсь опір чоловік з квартири. Як вдягали кайданки на чоловіка, він не бачив. Заходів фізичного впливу, ударів він не бачив. Все сталося дуже швидко. Потім чоловіку стало зле, але від чого не знає. В подальшому, сусідка яка відчинила їм двері, розповіла, що чоловік з 9-ї квартири порізав жінку.

- поясненнями свідка ОСОБА_31 який пояснив суду, що з обвинуваченим та загиблим він раніше не знайомий. Події свідком яких він був, відбувались влітку 2016 року. На той час він разом з поліцейськими займався виявленням осіб які ухиляються від військової служби, розвозив повістки. Пам`ятає про виклик наряду поліції з повідомленням, що жінку б`є чоловік. Коли приїхали у двір, наряд поліції пішов на перевірки, а він залишився в патрульному автомобілі. Через деякий час працівники поліції прибігли до автомобіля та по рації викликали «швидку допомогу»;

- витягом з ЄРДР від 30.06.2016 року, як підстави початку досудового слідства, згідно якого 29.06.2016 року приблизно о 00.30 годині в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_5 , виявлено труп ОСОБА_9 , 1986 року народження (т.2 а.с.1);

- протоколом огляду трупу від 30.06.2016 року, яким зафіксовано зовнішній вигляд, видимі тілесні ушкодження та положення трупу ОСОБА_9 , виявленого на сходовій площадці третього поверху будинку АДРЕСА_5 , фото таблицею до слідчої дії (т.2 а.с.13-17);

- протоколом огляду місця події від 30.06.2016 року, згідно якого зафіксована обстановка в приміщення квартири розташованої по АДРЕСА_5 . Виявлено та вилучено змив речовини бурого кольору з дзеркала в коридорі, змив речовини бурого кольору з підлоги на вході до кухні, змив речовини бурого кольору з холодильника, змив речовини бурого кольору з кімнати, змив речовини бурого кольору з правої долоні трупу, розташованого зовні квартири, біля дверей, нігтеві зрізи з правої руки трупу, нігтьові зрізи з лівої руки трупу, та фото таблицею до даної слідчої дії (т.2 а.с.18-25);

- книгою нарядів, згідно якої працівник поліції ОСОБА_3 з 29.06.2016 по 30.06.2016 року знаходився на службі, АП-38 позивний «ОСОБА_43» (т.2 а.с. 76-80);

- книгою видачі озброєння, згідно якої працівник поліції ОСОБА_3 29.06.2016 року отримав зброю АКС-74-У, здав її 30.06.2016 року (т.2 а.с. 81-83);

- протоколом огляду предмету - автомату «АКС 74-У» з заводським номером НОМЕР_2 , яким зафіксовано його індивідуальні ознаки (т.2 а.с. 96-98);

- журналом реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю, яким підтверджується його проходження працівником поліції ОСОБА_3 за 29.06.2016 року (т.2 а.с. 70-72);

- робочим зошитом оператора «102», яким підтверджується виклик наряду поліції на адресу: АДРЕСА_5 мешканкою квартири № 6 , з коротким змістом «жінка просить допомоги» (т.2 а.с. 73-75);

- протоколом огляду оптичного диску аудиозапису подій 29.06.2016 - 30.06.2016 року, згідно якого мається запис виклику поліції жіночим голосом на адресу: ОСОБА_32 2 з наступним змістом:

« Ну у нас тут, я не знаю, чи ее убивают, она кричит, там ребята какие-то в квартире, ну в общем, у нас ребенок маленький в квартире… Квартира 9 , ой это ж кошмар, осе я не знаю, ой, там такое происходит, я не знаю что там и страшно постучаться, честно»

Жінка повідомляє, що відкриє двері під`їзду по приїзду поліції.

«ОСОБА_43 - подьедьте пожалуйста АДРЕСА_2, избивают женщину, вызывают соседи. Она кричит просит допомоги. ОСОБА_42 - принял Вас, направляемся.

ОСОБА_42 на связи. Я ОСОБА_43. Слыш, нам пожалуйста скорую на АДРЕСА_2. Мужчине плохо стало…жена говорит, что у него сердце слабенькое, пожалуйста поторопитесь…» (т.2 а.с. 235-238);

- висновком судово-медичної експертизи № 859-Е від 30.07.2016 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_9 є: тупа травма грудної клітки (садно на передній поверхні грудної клітки, садно на лівій поверхні грудної клітки у вигляді смуги, синець на спині зліва по лопатковій лінії, обширні крововиливи в області діафрагми, коренів легень, під плеврою легень, в області середостіння, в області аорти, порожнистої вени, розрив задньої стінки серця, що проникає в порожнину правого та лівого шлуночків серця з розривом шлуночкової перетинки, крововиливи в області розривів серця), яка призвела до утворення згортку крові в порожнині серцевої сорочки та тампонади серця, про що свідчить наявність вищезазначених пошкоджень та згортки крові в порожнині серцевої сорочки.

При дослідженні трупу знайдено: тупа травма грудної клітки (садно на передній поверхні грудної клітки в місці проекції мечоподібного відростку грудини - не вірно округлої форми, діаметром до 6,0см; садно на лівій поверхні грудної клітки на рівні 8-го міжребер`я у вигляді широкої уривчастої, косо-горизонтальної смуги, яка дугоподібна випукла до низу, зі зміщенням епідермісу до заду; синець в області краю лівої реберної дуги по лопатковій лінії у вигляді зливаючихся між собою крапок, на ділянці не визначної форми; обширні крововиливи в області діафрагми, коренів легень, під плеврою легень, в області середостіння, в області аорти, порожнистої вени; розрив задньої стінки серця, що проникає в порожнину правого та лівого шлуночків серця з розривом міжшлуночкової перетинки, крововиливи в області розривів серця) - відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавша смерть - (п. п. 2.1.3. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року);

Вищезазначена тупа травма грудної клітки виникла внаслідок дії тупого, твердого предмета, предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, яка не відбилася на шкіряних покровах, що не дає змоги більш конкретно встановити їх характер.

Садно на нижній повіці лівого ока; садно лівого крила носу; садно на шиї зліва у вигляді „ланцюжка"; садни на внутрішній поверхні лівого плеча 4- ри уривчасті, паралельні, косо-горизонтальні; садно - у вигляді вертикальної смуги на передній поверхні лівого плеча в нижній треті; ділянка осадження на передній поверхні правого передпліччя у вигляді уривчастого кільця з чотирьох сегментів, що розташовані на однаковій відстані з синцем навколо; синці в області нижній третині обох передпліч у вигляді горизонтальних смуг; синець в області гребня лівої клубової кістки - відносяться до легких тілесних пошкоджень - які мають незначні скороминущі наслідки (п. п. 2.3.5. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Виникли внаслідок дії тупого, твердого предмета, предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею. Для більш конкретного встановлення механізму утворення пошкоджень необхідні матеріали справи.

Характер пошкоджень та ступінь враженості прижиттєвої реакції свідчить про те, що пошкодження утворилися незадовго (за декілька хвилин, можливо десятків хвилин) до настання смерті.

Враховуючи стан трупних явищ під час огляду трупа на місці події «Шкіряні покрови бліді, холодні на дотик на відкритих теплі під одягом. Трупне заклякання відсутнє, в усіх, звичайно досліджуваних м`язів трупні плями багрово-фіолетового кольору, розташовані по задній поверхні тіла. При трикратному натисканні на них динамометром з зусиллям 2кг/см2 зникають та відновлють свій первинний колір через 20 секунд. (01:45 годин 30.06.2016 року.)» та під час дослідження трупа в морзі «Трупні плями ... блідніють та відновлюють свій колір плин (11:55 годин 30.06.16 року)» - експерт вважає, що смерть його настала близько 1-3 годин до огляду трупа на місці події, що відповідає 22:45 годин ІНФОРМАЦІЯ_2.

При судово-токсикологічному дослідженні у крові виявлений етиловий алкоголь ті 2,46 проміллі; у сечі - 3,07 проміллі, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння, відносно до живої особи (т.2 а.с.85-93);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_30 від 02.09.2016 року, який на місці скоєння кримінального правопорушення, а саме під`їзду №1 будинку АДРЕСА_5 , пояснив обставини події, які відбулися у ніч на 30.06.2016 року у зазначеному місці.

Пояснив, що 29.06.2016 року, перебуваючи на маршруті патрулювання по проспекту Леніна із працівниками поліції, прізвищ яких не знає, приблизно о 12 год. ночі, по радіостанції від чергового Дніпродзержинського ВП, екіпаж отримав повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_2 відбувається бійка та жінка голосно прохає допомоги, в зв`язку з чим необхідно терміново вирушити за вказаною адресою.

Прибувши за вказаною адресою та вийшовши зі службового автомобілю, двері під`їзду були відчинені, стояла чекала жінка, на вулиці було чутно гучний жіночий крик з проханням допомоги.

Вказана жінка пояснила їм, що вона мешкає у вказаному будинку у в квартирі № 6 та те, що саме вона викликала поліцію, тому що у квартирі №9 відбувається бійка та жінка голосно прохає допомоги, після чого вони всі зайшли до під`їзду, а саме троє працівників поліції пішли першими, за ними пішла жінка яка відчинила двері, а він пішов за жінкою.

Піднявшись на 3-й поверх свідок ОСОБА_30 розповів, що на 2-му поверсі жінка, що відчиняла двері під`їзду, зайшла до себе в квартиру, двері якої розташовані на право. Далі, піднявшись свідок показав за допомогою статистів, як стояли працівники поліції біля вхідних дверей та з кимось розмовляли, при цьому розмови були на підвищених тонах, а молодий чоловік розмовляв гучно, навіть кричав, висловлювався нецензурною лайкою.

Далі, показав, що сам підійшов до працівників поліції та став позаду з метою побачити з ким вони розмовляють, та побачити якого віку може бути молодий чоловік. Побачивши переконався, що молодий чоловік на вигляд не призивного віку. Цей чоловік грубо спілкувався з працівниками поліції, жінка просила про допомогу, просила забрати цього чоловіка, бо він її вб`є.

Чоловік не реагував ні на жінку ні на працівників поліції, кричав та виражався нецензурною лайкою.

Далі свідок ОСОБА_30 , показав де саме стояв працівник поліції у якого був автомат, а саме з лівої сторони перед квартирою №9 , та за допомогою макету автомату показав на статисті як висів автомат, а саме повісив автомат дулом вниз, за допомогою ременя на шиї.

В цей час вказаний невідомий громадянин розмовляв із працівником поліції, в ході чого взявся за автомат та почав різко тягнути його на себе. Свідок ОСОБА_30 показав як саме молодий чоловік взявся за автомат, та не реагуючи на зауваження почав затягувати працівника поліції в квартиру.

Коли поліцейський був уже в квартирі, двоє інших стояли на площадці та почали витягувати поліцейського, при цьому молодий чоловік не реагував на слова поліцейського відпустити автомат, та сильно його тримав. Таким чином витягли автоматично і разом молодого чоловіка на площадку.

Молодий чоловік продовжував триматись за автомат, коли всі разом були на площадці. Працівник, що стояв направо від квартири почав заламувати руку молодого чоловіка, а саме з початку завів праву руку за спину, розвернув його. Працівники не могли спочатку заламати іншу руку, при цьому молодий чоловік продовжував триматись за автомат, потім інший працівник поліції, що був з автоматом, також заламав руку та подав її іншому із кайданками на лівій руці.

Між собою поліцейські з молодим чоловіком були близько, проте він не бачив чи міг останній отримати тілесні пошкодження від автомату.

Після того як вже вдягли наручники, працівники поліції посадили молодого чоловіка на перші сходи, що йшли на поверх вище.

Коли сидів вказаний громадянин на сходах, його жінка казала щоб він заспокоївся, а він бився головою, намагався вдарити працівника поліції в область ніг, та показав це за допомогою статиста.

Далі, він обійшов працівників поліції та спустився по сходах. Коли спускався по сходах, двері квартири напроти квартири №9 , відчинились, вийшов чоловік та запитав, що тут відбувається, на що працівники поліції відповіли, що молодий чоловік веде себе неадекватно, а вони його заспокоювали. Більше із сусідів ніхто не виходив.

В ході всієї бесіди та під час врегулювання конфлікту, співмешканка молодого чоловіка, говорила постійно останньому заспокоїтися та не чинити опір працівникам поліції, а сама вона знаходилась біля дверей квартири зі сторони приміщення квартири. У жінки були руки в крові, казала що її мешканець порізав.

Коли він перебував на вулиці, побачив, що з під`їзду вибіг працівник поліції, який швидко взяв у службовому автомобілі медичну аптечку та побіг назад у під`їзд, крикнувши зустрічати карету швидкої медичної допомоги.

Приблизно через 10 хвилин працівник поліції знов вибіг з під`їзду та за допомогою радіостанції попрохав чергового Дніпродзержинського ВП, щоб він прискорив прибуття карети швидкої медичної допомоги та побіг знов у під`їзд.

Через деякий час працівник поліції знов вибіг на вулицю та за допомогою мобільного телефону прохав прискорити карету швидкої медичної допомоги.

Приблизно через 20 хвилин після першого виклику, за вказаною адресою, на кареті швидкої допомоги прибули медичні працівники та пішли до під`їзду. Що відбувалось в подальшому у під`їзді не бачив. Через деякий час він почув від працівників поліції, що вказаний громадянин помер.

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 02.09.2016 року, згідно якого останній на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме під`їзді №1 будинку АДРЕСА_5 , пояснив обставини події які мали місце 29.06.2016 о 23 годині 57 хвилин. На цьому місці він почув гучний жіночий крик в районі 3 поверху з проханням допомоги. При цьому ОСОБА_5 пояснив що двері у під`їзд їм відкрила невідома жінка, яка заявила, що бійка відбувається у квартирі № 9 .

Потім ОСОБА_5 разом з учасниками піднявся на 3 поверх, де вказав на кв. № 9 , пояснивши, що саме до цієї квартири він прибув за викликом на сімейну сварку у складі автомобільного патруля, разом з працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . При цьому наголосив, що за дверима лунав жіночий крик.

Далі показав, як поліцейський ОСОБА_3 , озброєний «автоматом АКСУ-74, стояв напроти вхідних дверей, коли на його стук вхідні двері відкрив ОСОБА_9 .

При цьому ОСОБА_5 за допомогою статиста, макета АКСУ-74, розмістив автомат на грудях таким чином, щоб ремінь автомату проходив через о поверхню шиї статиста. ОСОБА_5 своїми руками схопив макет автомату, який був на грудях статиста та став тягнути за автомат до себе, пояснивши, що саме так поводився ОСОБА_9 , коли відкрив вхідні двері до своєї квартири.

Помінявшись місцем зі статистом, ОСОБА_29 повісивши на свої груди макет автомату, а статист схопився за автомат та став тягнути на себе. ОСОБА_5 зімітував удар ребром своєї правої руки по руках статиста, схопив статиста за руки та штовхнув статиста і пояснив, що саме так зреагував ОСОБА_3 на дії ОСОБА_9 , виштовхавши останнього з квартири на площадку під`їзду.

Далі, свідок ОСОБА_5 попросив другого статиста підійти та стати з боку статиста, а сам став з іншого боку, узяв статиста за руку та завів його руку за спину, узяв руку на залом, попросивши те саме зробити статиста з іншою рукою, пояснивши, що саме так він разом з ОСОБА_6 утримували ОСОБА_13 та ОСОБА_3 надів на руки ОСОБА_13 кайданки, коли той пручався. ОСОБА_29 наголосив, що після цього він зайшов у квартиру №9 з метою прийняти заяву від громадянки, яка перебувала у квартирі, та вийшов з квартири, тільки почувши вигуки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо виклику швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_5 попросив статиста сісти на сходи, які ведуть на 4-й поверх, та опустити голову, та завести свої руки за спину пояснивши, що в такій позі сидів ОСОБА_9 , а ОСОБА_3 у цей час зняв з нього наручники та побіг униз до машини за аптечкою.

Свідок ОСОБА_5 попросив статиста лягти на підлогу під`їзду обличчям у верх, а сам став імітувати реанімаційні заходи, а саме штучне дихання «рот-у-рот» та непрямий масаж серця, при цьому пояснивши, що саме такі заходи приймав ОСОБА_3 , коли ОСОБА_9 втратив свідомість, уточнивши, що ці заходи ОСОБА_3 застосовував до приїзду швидкої допомоги, працівники якої констатували смерть ОСОБА_9 . Реанімаційні заходи тривали 20- 25 хвилин.

Будь-яких пошкоджень на тілі ОСОБА_13 він не помітив.

ОСОБА_3 натискав на груди ОСОБА_13 , перехрестив кісті рук, долонями у область серця, а саме, трохи нижче лівого соска, при цьому ОСОБА_3 робив рухи усім тулубом, згинаючи свої (руки) у ліктях.

Пульс перевіряли усі працівники поліції, а саме він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , після того як ОСОБА_13 поклали на підлогу, але до реанімаційних заходів. Особисто він перевіряв пульс на руці, за його відчуттям пульсу не було, або був дуже слабкий (т.2 а.с.125-128);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 18.05.2017 року, згідно якого остання розповіла про обставини події, які відбулися у ніч на 30.06.2016 у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_5 .

Свідок ОСОБА_10 розташувала статистів у наступному порядку: одного статиста поставила посередині площадки повернутим спиною до вхідних дверей квартири №9 пояснивши, що саме так стояв ОСОБА_23 , другому статисту запропонувала стати з лівого у першого статиста, третьому статисту - з правого боку першого статиста, а четвертому - на східці, що ведуть на 3 поверх, трохи нижче від дверей у кв. 9 , пояснивши що саме так працівники поліції обступили ОСОБА_35 , надягли на з нього наручники та стали наносити йому удари руками і ногами по тулубу.

Четверо поліцейського вона не бачила, пояснивши, що могла помилитися у кількості поліцейських.

Вставши у проході у кв. 9 лицем до площадки під`їзду, ОСОБА_19 пояснила, що саме там вона знаходилась у цей час.

У кого з працівників поліції знаходився автомат, ОСОБА_10 відповіла, що не пам`ятає і що уся увага її була спрямована на ОСОБА_9 , якого били два працівника поліції, як саме били - не пам`ятає. Били руками і ногами. Стали бити, коли ОСОБА_13 був уже у кайданках та став пручатись, били руками та ногами по усьому тілу. До контакту з поліцейськими, будь-яких ушкоджень на тілі ОСОБА_13 не було (т.3 а.с.74-81);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи №859-Е-Д від 05.10.2016 року, згідно якого, з урахуванням додаткових методів дослідження, беручи до уваги обставини справи, зроблено наступні підсумки:

Враховуючи характер та розташування пошкоджень, надані матеріали справи - протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_30 - конкретно встановити механізм виникнення пошкоджень, із-за відсутності експертних даних, не представляється можливим.

Розрив м`язу серця, від якого настала смерть ОСОБА_9 , виник внаслідок направленої травматичної дії, що не відповідає механізму заведення руки потерпілого за спину та одягання кайданок.

Характер та розташування пошкоджень виявлених в області грудної клітки - не є характерними для виникнення при проведенні реанімаційних заходів.

Виявлені прояви периваскулярного та вогнищевого кардіосклерозу, ділянки атрофічних карідоміоцитів, тобто зміни в серцевому м`язі, не мають прямого причинного зв`язку з його травматичним розривом (т.2 а.с.151-156);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 214 від 30.11.2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітини, велике садно на лівій половині грудної клітини: дугоподібної форми, синець в області лівого краю реберної дуги по лопатковій лінії, в області лівої клубової кістки між заднє пахвинною та лопаткової лініями, садно у вигляді подряпини в області проекції першого поперекового хребця зі свіжими внутрішньо-шкіряними крововиливами з інфільтруючим крововиливом та проявами набряку у дермі шкіри, садно на передній поверхні грудної клітини в області проекції мечоподібного відростку грудини зі свіжими внутрішньо-шкіряними крововиливами; свіжі інфільтруючи крововиливи в області міжреберного м`язу на рівні 5-го ребра зліва по середнє-пахвинній лінії великі крововиливи в плевральні порожнини, які розповсюджуються від кореня діафрагми на лівий її купол, область середостіння, нижню поверхню та корені обох легень, жирову клітковину нижньої частини серцевої сорочки, в область передньою стінки порожнистої вени, кореня аорти, верхівку серця; розрив серця по задній поверхні, горизонтальний, який проникає в порожнину правого та лівого шлуночків, ушкоджуючи міжшлуночкову перетинку; 280 г згортків крові та 50 мл рідкої крові в порожнині серцевої сорочки; свіжі крововиливи в ділянки дистелектазів та гострої емфіземи в легенях; нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів; морфологічні ознаки шокової реакції в печінці, нирках, наднирниках; різке повнокров`я судин нирок, ознаки набряку головного мозку.

Садна на нижній повіці лівого ока, в області лівого крила носу, на шиї зліва у вигляді «ланцюжка», на внутрішній поверхні лівого плеча, на передній поверхні лівого плеча в нижній третині, передній поверхні правого передпліччя з синцем навколо; ознаки дистрофічних змін волокон дерми, масивний інфільтруючий крововилив, виражений набряк. Нерівномірне кровонаповнення судин з переважанням недокрів`я у шкірі в області синця, садна шкіри лівого ліктьового суглобу.

Характер тілесних ушкоджень (садна, синці, крововиливи, розриви серця) свідчить про те, що ці ушкодження виникли при неодноразовій дії тупого твердого предмету (предметів), діючих в область обличчя, тулубу, та верхніх кінцівок.

Вирішення питання відносно обставин і умов спричинення тих чи інших тілесних ушкоджень, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

Судово-медичний експерт не може приймати до уваги показання потерпілих, обвинувачених, свідків та інших осіб, так як вони (показання) можуть змінюватися, як на досудовому слідстві, так і в суді. Оцінка показань є прерогативою судово-слідчих органів.

Тілесне ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з садном на передній поверхні грудної клітки в проекції мечоподібного паростку, свідчить за місце локального зовнішнього механічного динамічного (ударного) акту в зазначену ділянку тіла тупим твердим предметом. Енергія удару значною силою тупим предметом в грудну клітину передалась потужним кінетичним імпульсом на серце, переповнене кров`ю (в фазі систоли), що призвело до гідродинамічного ефекту, який викликав різке збільшення внутрішньо-серцевого тиску, розширення серцевих порожнин, з позамежним розтягом стінок лівого шлуночка та його наскрізним розривом. В результаті зазначеного механічного впливу на грудну клітину виникли пошкодження у вигляді садна з крововиливами в товщу шкіри, крововиливів в області кореня діафрагми з розповсюдженням на її лівий купол, область середостіння, нижню поверхню та корені обох легень, під плевру легень, середостіння клітковину нижньої частини серцевої сорочки, область передньою стінки порожнистої вени, область аорти, верхівку серця. Розрив серця супроводжувався крововиливом в порожнину серцевої сорочки (перикард), про що свідчить наявність в ній згортків та свіжої крові.

Інші тілесні ушкодження у вигляді саден та синців виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути рука, нога, взута у взуття, а також інший тупий, твердий предмет, визначити характерологічні ознаки травмуючої поверхні якого (яких), в даному випадку, не представилося можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на пошкодженнях шкіряних покровів.

Якихось судово-медичних даних, які б дозволили визначити конкретний характер контактуючої поверхні тупого твердого предмету, діючого в область грудної клітки потерпілого (передню поверхню грудної клітки в область проекції мечоподібного паростка), судово-медичною експертною комісією також не встановлено.

Вищезазначений механізм та локалізація розривів серця (по задній верхні) виключає можливість спричинення розриву серця при проведенні закритого масажу серця, а саме, при обставинах, на які вказують свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_30 .

Тобто, механізм, який був відтворений свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_30 , відносно розривів серця, при проведення з ними слідчих експериментів, знаходиться в протиріччі з механізмом виникнення розривів серця, знаходиться в протиріччі з механізмом, визначеним експертною комісією.

Характер тілесних ушкоджень у вигляді синців, розташованих в області нижньої третини передпліч, свідчать про те, що вони виникли від дії тупих твердих предметів, могли утворитися при обставинах вказаних в матеріалах кримінального провадження, свідками, тобто, від кайданок.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з розривом серця та крововиливом в оточуючі тканини не могли виникнути при загину рук ОСОБА_9 за спину та одягненні на них кайданок, а виникли при механізмі, вказаному вище.

Вище зазначений механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених в області грудної клітини, який супроводжувався розривом серця, не міг виникнути від численних натискань на грудну клітину під час проведення реанімаційних заходів (закритого масажу серця), так як, при подібних реанімаційних заходах, навіть при кваліфікованому проведенні їх, виникають, як правило, численні двосторонні (а іноді однобічні) переломи ребер, грудини, а також (в деяких випадках) і інших внутрішніх органів. Подібних пошкоджень, окрім тих, які мали місце у потерпілого, в даному випадку не було виявлено.

Як було відмічено вище пошкодження у вигляді розриву серця, від якого настала смерть гр. ОСОБА_9 виникло в результаті удару значною сили тупим, твердим предметом в область грудної клітки (в переднє-задньому направленні), що передалося потужним кінетичним імпульсом на серце, що призвело до гідродинамічного ефекту, який викликав різке збільшення внутрішньо-серцевого тиску, розширення порожнин серця з подальшим розтягненням стінок шлуночків, що призвело до їх розриву.

Останні тілесні ушкодження у вигляді саден в області грудної клітини ліворуч на рівні 8-го міжребер`я, синця в області краю лівої реберної дуги та по лопатковій лінії, виникли від дії тупих твердих предметів, а також при ударі, якими могли бути руки, нога, взута в взуття, а також інший тупий, твердий предмет (предмети), визначити характерологічні ознаки контактуючої поверхні кого (яких) не представляється можливим, так як для цього нема об`єктивних судово-медичних даних.

Механізм спричинення тілесних ушкоджень (декілька ударів руками по тулубу), на який вказує свідок ОСОБА_10 , не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_9 , встановленому експертною комісією.

Згідно даних повторного судово-гістологічного дослідження шматочків серця, вилучених при розтині трупу гр. ОСОБА_9 , будь-яких патологічних змін у серцевому м`язі і судинах виявлено не було.

По даним первинного судово-гістологічного дослідження виявлені прояви периваскулярного (навколо судин) та вогнищевого (в товщі м`язу серця) кардіосклерозу.

Також мали місце патологічні зміни з боку підшлункової залози та нирок, що підтверджується даними гістологічного дослідження, при якому виявлені наступні патологічні зміни: внутрішньо-частковий панкреосклероз, а також дрібні ретенційні кісти в нирках.

Вищезазначене захворювання не могли сприяти виникненню розриву серця, а зміни, виявлені в області серця у вигляді розриву носять травматичний характер, тобто не являються наслідком ускладнення захворювання серця. (т.2 а.с.177-204)

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 03.04.2017 року, згідно якого останній знаходячись у приміщенні Дніпродзержинського відділення Дніпропетровського обласного бюро СМЕ, розповів про обставини події, які відбулися у ніч на 30.06.2016 у під`їзді № 1 будинку АДРЕСА_5 .

ОСОБА_3 повісивши макет автомату АК74-У на шию, запропонував статисту стати навпроти себе лицем до лиця, та схопитися обома руками за макет автомату та з силою потягнути на себе.

У момент, коли статист схопився своїми руками за автомат і з силою потягнув на себе, ОСОБА_3 , трохи поточившись уперед, виставив ліву ногу уперед, ребром долоні своєї лівої руки зверху-вниз зімітував удар по руках статиста, чим збив його захват, і зразу ж, схопив статиста своєю лівою рукою за праве плече, а своєю правою рукою схопив за передпліччя лівої руки статиста, при цьому згрупувавшись, та подавшись усім своїм тілом трохи уперед, різко виставив уперед свою ліву ногу зігнуту у колінному суглобі і одночасно, зі значною силою, потягнув статиста на себе, при цьому статист сильно наклонився тулубом вперед.

ОСОБА_3 зазначив, що діяв у обставинах, що склалися, автоматично.

На прохання судово-медичного експерта, ОСОБА_11 ще раз показав, як у нього проходила боротьба з ОСОБА_9 .

На прохання слідчого статист помінявся місцями з ОСОБА_36 та намагався повторити дії ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 - дії ОСОБА_9 .

Фототаблицею до слідчої дії (т.3 а.с.30-34);

- висновком судово-медичної експертизи № 133-Е від 13.02.2017 року, згідно якого, з врахуванням судово-медичного обстеження ОСОБА_3 від 02.07.2016 року, у останнього виявлені легкі тілесні ушкодження які мають незначні скороминущі наслідки у вигляді синців на шиї. Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмету, предметів, можливо 30.06.2016 року. Враховуючи характер та розташування пошкоджень по задній та заднє-лівій поверхні шиї, експерт вважає що механізм їх виникнення, не суперечить матеріалам справи вказаним в постанові (на шиї знаходився автомат АКС-74У у положенні спереду на грудях, закріплений паском, перекинутим через шию. ОСОБА_13 схопився обома руками за автомат і з силою потягнув на себе, намагаючись вихватити зброю) (т.3 а.с. 3);

- висновком експерта № 80-Д від 06.04.2017 року, згідно якого виявлені у загиблого ОСОБА_9 тілесні ушкодження, виключають можливість їх спричинення, при механізмі, який вказаний ОСОБА_3 при проведенні за його участю слідчого експерименту, а також в протоколі його допиту (т.3 а.с. 38-48);

- поясненнями експерта ОСОБА_37 який зазначив, що по вказаному кримінальному провадженню він проводив судово-медичні експертизи, висновки яких підтверджує. Зазначив, що виявлене у загиблого тілесне ушкодження у вигляді розриву серця виникло від одного удару. Розрив серця був миттєвим, але воно продовжувало працювати. При порушенні функції серця, його зупинка настає через декілька хвилин, і загиблий деякий час міг бути у свідомості, виконувати активні дії. Смерть ОСОБА_9 настала протягом часу, який вимірюється від декілька хвилин, до 10-20 хвилин після нанесення тілесного ушкодження. Інший проміжок часу науково встановити неможливо.

Стан алкогольного сп`яніння, в якому перебував ОСОБА_13 , не впливав на швидкість втрати свідомості чи настання смерті. Алкогольні напої не завжди підіймають тиск. На рівні думки зазначив, що вжитий загиблим алкоголь, можливо знизив його больовий поріг, але наукового підтвердження цьому не існує.

- висновком судово-медичної експертизи №859-Е-1 від 21.07.2021 року, призначеної під час судового розгляду справи, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 після отримання тілесних ушкоджень, внаслідок якого виник розрив серця, міг знаходитись в свідомості та певний час продовжувати активні дії, до моменту розвитку гіпоксії мозку внаслідок порушення серцевої діяльності.

Стан алкогольного сп`яніння не має вираженого та наукового обґрунтованого впливу на можливий проміжок часу знаходження потерпілого ОСОБА_9 в свідомості, можливого продовження активних дій (т.1 а.с.208);

- висновком судово-медичної експертизи №144-Д від 08.10.2021 року, призначеної під час судового розгляду справи, згідно якого, відповідно даних первинної комісійної судово-медичної експертизи, у потерпілого ОСОБА_9 мала місце закрита тупа травма грудної клітини: велике садно на лівій половині грудної клітини дугоподібної форми, синець в області лівого краю реберної дуги по лопатковій лінії, в області лівої клубової кістки між заднє-пахвинною та лопаткової лініями, садно у вигляді подряпини в області проекції першого поперекового хребця зі свіжими внутрішньо-шкіряними крововиливами з інфільтруючим крововиливом та проявами набряку у дермі шкіри, садно на передній поверхні грудної клітини в області проекції мечоподібного відростку грудини зі свіжими внутрішньо-шкіряними крововиливами; свіжі інфільтруючи крововиливи в області міжреберного м`язу на рівні 5-го ребра зліва по середнє-пахвинній лінії, великі крововиливи в плевральні порожнини, які розповсюджуються від кореня діафрагми на лівий її купол, область середостіння, нижню поверхню та корені обох легень, жирову клітковину нижньої частини серцевої сорочки, в область передньою стінки порожнистої вени, кореня аорти, верхівку серця; розрив серця по задній поверхні, горизонтальний, який проникає в порожнину правого та лівого шлуночків, ушкоджуючи міжшлуночкову перетинку; 280 г згортків крові та 50 мл рідкої крові в порожнині серцевої сорочки; свіжі крововиливи в ділянки дистелектазів та гострої емфіземи в легенях; нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів; морфологічні ознаки шокової реакції в печінці, нирках, наднирниках; різке повнокров`я судин нирок, ознаки набряку головного мозку.

При подібних розривах серця, які мали місце у потерпілого, частіше за все смерть настає миттєво.

В даному випадку, наявність рідкої (50мл) та згортків крові (280 г) в порожнині серцевої сорочки, локалізація та розповсюдження розриву серця (по задній поверхні, горизонтальний, який проникає в порожнину правого та лівого шлуночків, ушкоджуючи міжшлуночкову перетинку) свідчать про те, що з моменту травми, яка супроводжувалася розривом серця, до настання смерті пройшов дуже короткий термін, приблизно декілька хвилин, більш конкретніше визначити який не представляється можливим, так як відсутні будь-які інші об`єктивні судово-медичні дані.

Як відмічено вище, смерть гр. ОСОБА_9 настала не миттєво, а через дуже короткий проміжок часу, на протязі якого, до втрати свідомості, потерпілий міг виконувати активні дії, характер яких та час їх виконання встановлюється шляхом слідства, так як вирішення подібного питання не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії, а вирішується шляхом слідства.

Будь-яких судово-медичних даних, які б дозволили судово-медичній експертній комісії встановити, як вплинуло алкогольне сп`яніння потерпілого на можливий проміжок часу, на протязі якого він знаходився в свідомості та міг продовжувати активні дії, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії.

В даному випадку можливо відмітити, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупу гр. ОСОБА_9 був виявлений етиловий спирт в концентрації 2,46% в крові та 3,07% в сечі, що вказує на той факт, що, відповідно до живих осіб, потерпілий знаходився в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню.

Як було відмічено вище, після травматичного розриву серця, смерть потерпілого настала через дуже короткий час, а саме, через декілька хвилин, тому говорити про вплив алкогольного сп`яніння на можливий проміжок часу знаходження потерпілого в свідомості, можливого продовження ним активних дій, є недоцільним (т.1 а.с.225-253)

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_11 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії вірно кваліфіковано за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця.

В обвинуваченні пред`явленому ОСОБА_11 на досудовому слідстві судом виправляється очевидна помилка в прізвищі свідка « ОСОБА_38 », та зазначене речення викладається в редакції:

«Двері до під`їзду їм відчинила мешканка кв. 6 вищезазначеного будинку ОСОБА_8 , яка повідомила, що у кв. 9 відбувається бійка»

Позиція сторони захисту полягає у запереченні нанесення працівником поліції ОСОБА_11 удару в область грудної клітини загиблого ОСОБА_13 .

Позиція потерпілої сторони полягає у невірній кваліфікації дій ОСОБА_11 , так як загиблий ОСОБА_13 не вчинив ніякого злочину, а тому і відсутня об`єктивна сторона злочину у вигляді умисного заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення заходів необхідних для затримання ОСОБА_13 саме як злочинця.

На думку суду зазначені позиції є хибними з огляду на наступне

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, ЄСПЛ зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Приймаючи рішення, суд при оцінці доказів має дотриматися вимог ст. 94 КПК України, згідно якої за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

При цьому, єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Виходячи з обставин справи, єдино можливою, логічною та розумною версією події що розглядається, є версія саме викладена в обвинувальному акті - «Оніка схопив ОСОБА_9 за руки із силою потягнув останнього на себе, одночасно виставив свою ліву ногу, зігнуту у колінному суглобі вперед та із значною силою наніс удар коліном ОСОБА_9 у передню частину грудної клітини», тобто нанесення ОСОБА_11 удару коліном в область грудної клітини ОСОБА_13, одразу після збиття рук останнього зі зброї, що висіла у нього на шиї.

Обвинувачення пред`явлене ОСОБА_11 містить посилання про активний опір ОСОБА_13 правомірним вимогам працівників поліції припинити свої неправомірні дії, спробі заволодіння вогнепальною зброєю - автоматом АКС - 74У, що знаходився у працівника поліції ОСОБА_11 , чим було створено реальну загрозу здоров`ю як працівників поліції та і інших осіб, які знаходились на місці події.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено доказами, не заперечується сторонами та потерпілими, що обвинувачений ОСОБА_11 працював в поліції, на час вчинення злочину знаходився в наряді поліції по охороні громадського порядку м. Кам`янське, на озброєнні мав автомат АКС-74-У.

Показання свідка ОСОБА_19 щодо відсутності суттєвого конфлікту між нею та ОСОБА_13 , який по суті був підставою виклику наряду поліції та мав наслідком події які розглядаються, сприймаються судом критично, як особи яка безпосередньо приймала в ньому участь, на крики про допомогу якої сусідами і були викликані працівники поліції.

Обставини виклику наряду поліції, його обґрунтованість та правомірність повністю підтверджується свідками ОСОБА_39 (сусідка), ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_12 , ОСОБА_41 , узгоджуються з дослідженими перемовинами між черговим Кам`янського ВП та нарядом поліції, у складі якого перебував ОСОБА_11 , та первинно виявленими в квартирі № 9 слідами крові на підлозі та дзеркалі.

На думку суду, в обставинах що склались, працівники поліції зважено могли передбачати вчинення правопорушення зі сторони ОСОБА_13 та були зобов`язані його припинити.

Злочини мають ряд ознак, спільних з іншими правопорушеннями: є небезпечними для суспільства; здійснюються усвідомлено; вчиняються всупереч заборонам, визначених кримінальним законодавством. Проте, на відміну від адміністративних, цивільних чи дисциплінарних проступків, злочини мають підвищений рівень суспільної небезпечності. Злочином є лише те діяння, яке прямо передбачене КК України.

Злочини поділяються на певні групи, залежно від визначених кримінальним законом ознак, які відображають міру покарання за той чи інший злочин. Отже, таким критерієм у класифікації злочинів є ступень їх тяжкості.

Нетяжким злочином є кримінальне правопорушення передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Опір працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків передбачений ч.2 ст. 342 КК України, віднесений законодавством до нетяжких злочинів за мірою покарання.

Об`єктом злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують нормаль¬ну законну діяльність органів державної влади і об`єднань громадян, особисту недоторканність та здоров`я їх представників.

Спільними ознаками, що характеризують працівників правоохоронних органів, є те що вони знаходяться у трудових чи службових відносинах з право¬охоронними органами, за характером посади, яку обіймають, виконують правоохо¬ронні чи правозастосовні функції.

Протидія виконанню цих функцій є неприпустимою.

Опір - це активна фізична протидія здійсненню названими особами покладених на них службових обов`язків. При цьому дії того, хто чинить опір, можуть бути спрямовані без¬посередньо проти особи.

Опір характеризується ознаками активних діях, які полягають у застосуванні фізичної сили до працівника правоохоронного органу, такі дії перешкоджають виконанню ним своїх функцій, реалізації повноважень, дії винного вчинені в момент виконання працівником поліції по¬кладених на нього обов' язків, і саме в цьому проявляється його об`єктивна сторона.

Виконанням службових обов`язків, є виконання працівником поліції обов`язків передбачених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів.

У тому числі, під виконанням обов 'язків по охороні громадського порядку слід розуміти несен¬ня постової чи патрульної служби, дії по припиненню або запобіганню порушень громадського порядку, затриманню поруш¬ника.

Зокрема, працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов`язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення.

Опір відрізняється від злісної непокори.

Злісною непокорою, відповідальність за яку передбачено ст. 185 КУпАП, є відмова від виконання наполегливих, неоднора¬зово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір - це активна фізична протидія законній діяльності працівника поліції, а зліс¬на непокора - це пасивна поведінка. Злочин вважається закінченим з моменту активної протидії.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Винний усвідомлює, що чинить опір саме працівникові правоохо¬ронного органу, під час виконання службових обов`язків, і бажає тим самим перешкодити вико¬нанню ними своїх обов`язків.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_11 являвся працівником правоохоронного органу, був одягнутий у формений одяг працівника поліції, знаходився при виконанні своїх службових обов`язків у складі наряду, який прибув на місце події за викликом мешканки будинку. Обставини перевірки квартири АДРЕСА_6 , на думку суду давали підстави працівникам поліції здійснити відповідну перевірку отриманого повідомлення про здійснене в ній правопорушення.

Протидія загиблого ОСОБА_13 законним вимогам працівників поліції, хапання за зброю, що знаходилась у працівника поліції ОСОБА_11 , не підпадають під ознаки злісної непокори, так як носили явно виражений активний характер опору.

Зазначені обставини активної протидії підтверджуються свідками ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_12 , встановленим фактом знаходження у ОСОБА_11 автомату, висновком судово-медичної експертизи, згідно якого механізм виникнення тілесних ушкоджень у обвинуваченого, не суперечить матеріалам справи вказаним в постанові (на шиї знаходився автомат АКС-74У у положенні спереду на грудях, закріплений паском, перекинутим через шию. ОСОБА_13 схопився обома руками за автомат і з силою потягнув на себе, намагаючись вихватити зброю) (т.3 а.с. 3);

На працівників правоохоронних органів покладено юридичний (службовий) обов`язок затри¬мувати осіб, що вчинили злочини.

Правомірність дій службових осіб щодо затримання злочинців та заподіяння ними при цьому шкоди передбачена спеціальним Законом України «Про поліцію»

Право на затримання особи, що вчинила злочин, виникає за наявності для цьо¬го певної підстави. Така підстава містить вчинення особою злочину та необхідність затримання злочинця.

Необхідність заподіяння шкоди злочинцеві при його затриманні має місце там, де в обстановці затримання, що склалася, така шкода є вимушеним заходом, необхідним для успішного затримання злочинця.

Співрозмірність заподіяної шкоди злочинцеві при його затриманні означає, що застосовані до нього в кожному випадку насильницькі заходи повинні мати визначені межі. Ці межі визначаються відповідністю шкоди, що заподіюється, двом взаємопов`язаним обставинам, таким як небезпечності посягання і обстановці затримання злочинця.

Небезпечність посягання визначається цінністю блага, на яке спрямоване посягання, і характером і розміром шкоди, заподіяної цьому благу, або реальною загрозою заподіяння цієї шкоди.

Чим небезпечнішим є посягання, тим більш широкими є межі заподіяння шкоди для затримання особи, що його вчинила.

Обстановка затримання злочинця - це умови, що характеризують реальні сили, можливості і засоби правоохоронця для успішного затримання злочинця. Така обстановка може бути як сприятливої, так і несприятливої для особи, яка затримує.

Відносно сприятлива обстановка означає, що правоохоронець має явну, наприклад, фізичну перевагу над злочинцем, який чинить опір, і усвідомлює, що має наявну можливість успішно здійснити його затримання без заподіяння злочинцеві тяжкої шкоди. У таких випадках необхідною і достатньою для успішного затримання є спричинення злочинцеві нетяжкої шкоди, тобто такої, що не перевищує середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Якщо в особи була реальна можливість затримання злочинця із застосуванням нетяжкої шкоди, а вона, усвідомлюючи цю можливість, все одно заподіює йому тяжкої шкоди, така шкода не може бути визнана співрозмірною.

Несприятлива обстановка затримання означає, що той, хто затримує, перебуває у невигідному, програшному становищі порівняно із злочинцем і усвідомлює, що успішне затримання можливе лише у разі заподіяння злочинцю тяжкої шкоди. Разом з тим заподіяння такої шкоди може визнаватися співрозмірною лише у випадку, якщо затримується злочинець, що вчинив злочин великої суспільної небезпеки.

Таким чином, заподіяння злочинцеві при його затриманні тяжкої шкоди у виді смерті або тяжких тілесних ушкоджень, повинно визнаватися співрозмірним у випадках, якщо така шкода була вимушено заподіяна особі, що вчинила злочин великої суспіль¬ної небезпечності, у несприятливій для потерпілого чи інших осіб обстановці затри¬мання цього злочинця.

Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, означає, що злочинцеві при його затриманні заподіяна хоча і вимушена, але неспіврозмірна шкода. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КК України «перевищенням заходів, необхідних для затримання зло¬чинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця.

Явність зазначеної невідповідності означає, що, по-перше, об`єктивно заподіяна злочинцеві смерть або нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень знахо¬диться очевидно, безспірно, без будь-якого сумніву в різкій невідповідності або із сту¬пенем небезпечності вчиненого ним злочинного посягання, або з тією обстановкою затримання злочинця, що склалася.

Суб`єктивно така невідповідність повинна усвідомлюватися особою, що затримувала злочинця. Вирішальним є суб`єктивне ставлення особи, яка затримує злочинця, до заподіяної шкоди. Вона повинна усвідомлювати, що заподіювана нею тяжка шкода злочинцеві або явно не відповідає небезпеці вчиненого ним посягання, або явно є більшою для затри¬мання особи, що вчинила злочин.

По перше, суд відмічає вищенаведені обставини виклику наряду поліції, у складі якого перебував ОСОБА_11 (тривала гучна сварка, крики про допомогу), його первинне підтвердження свідком ОСОБА_39 , слідами крові в квартирі, алкогольним сп`янінням правопорушника ОСОБА_13 та його агресивною поведінкою.

Небезпечність посягання - це якісна та кількісна оцінка, яку дає йому той, хто захищається, а також правозастосовний орган.

Небезпечність посягання визначається цінністю блага, що охороняється зако¬ном, і на яке спрямоване посягання - життя, здоров`я, тілесна недоторкан¬ність, суспільний порядок тощо, та реальністю загрози заподіяння шкоди цьому благу з боку того, хто посягає.

Таким чином по друге, на думку суду, в обстановці що склалась, працівник поліції ОСОБА_11 зіткнувшись з активним спротивом ОСОБА_13 , які мали ознаки нетяжкого злочину, первинно мав всі підстави вважати, що той намагається та може заволодіти його зброєю з подальшими непередбачуваними наслідками, тобто вчинити злочин великої суспільної небезпеки.

Проміжною метою дій працівника поліції ОСОБА_11 в ситуації що складалась, було негайне відвернення посягання, яке виразилось у створенні безпосередньої та реальної загрози заподі¬яння шкоди, та припинення такого посягання з боку ОСОБА_13 .

Обстановка захисту визначається реальними можливостями і засобами того, хто захищається, для негайного відвернення або припинення посягання. Характер такої обстановки залежить від реального співвідношення сил, можливостей і засобів особи, що захищається, і особи, яка посягає. Таким чином, повинно враховуватись місце події, його раптовість, готовність чи неготовність для відбиття посягання, кількість нападників і тих, хто захищається, їхні фізичні дані та інші встановлені об¬ставини справи.

Суд вважає, що ОСОБА_11 при виконанні дій по затримці ОСОБА_13 , усвідомлював, що поряд з ним перебувають інші працівники поліції, усвідомлював свою фізичну перевагу над потерпілим та достатність в ситуації що складалась збиття рук останнього з автомату, а тому наступний удар коліном в грудну клітину ОСОБА_13 та заподіяння йому таким чином тяжкої шкоди, було явно більшим, ніж було необхідно і достатньо у зазначеній судом сприятливій обстановці затримання злочинця.

Разом з тим, суд вважає, що підлягає обов`язковому врахуванню і суб`єктивний стан ОСОБА_11 в цю мить, так як очевидно, що той хто обороня¬ється в момент несподіваного нападу не завжди може точно зіставити свої дії з небезпекою посягання та правильно оцінити обстановку захисту внаслідок хвилювання, збудження, переляку тощо.

При перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке з необережності спричинило смерть злочинця, за відсутності умислу на позбавлення його життя підлягають кваліфікації за ст. 124 КК України.

Судовий розгляд проводиться стосовно обвинуваченого і лише в межах висунутого їй обвинувачення, що є суттєвою гарантією справедливого розгляду та вирішення справи і права забезпечення обвинуваченого на захист.

Обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, в результаті дослідження доказів під час судового розгляду може змінитися, але суд за власною ініціативою не може змінити обвинувачення і постановити по зміненому обвинуваченню вирок, якщо зміна обвинувачення в суді погіршує становище обвинуваченого, а також порушує його право на захист.

Суд вважає, що під час судового розгляду, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів встановлена сукупність обставин справи, що у пред`явленому обвинуваченні утворює об`єктивну сторону діяння обвинуваченого, визначає його суб`єктивну сторону. Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і ОСОБА_11 поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.

У відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_11 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, вину не визнав, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, враховує принцип індивідуалізації покарання.

Враховуючи викладене, позицію державного обвинувачення щодо міри покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання в редакції ст. 124 КК України, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення, у виді обмеження волі.

Разом з тим, відповідно до кримінального законодавства України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені в ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності, за умови, що:

- протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину (перебіг давності не перервано);

- особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся);

- законом не встановлено заборону щодо застосування строку давності до вчиненого особою злочину.

Злочин інкримінований ОСОБА_11 , вчинено 30.06.2016 року. Відповідно до ст. 12 КК України, ст. 124 КК України визначена як нетяжкий злочин, диференційований строк давності за вчинення якого передбачений в три роки. На час ухвалення вироку у справі, зазначений строк давності сплив.

Протягом зазначеного строку ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності не притягувався, перебіг строку давності не зупинявся, заборони щодо застосування строку давності до злочину передбаченого ст. 124 КК України законодавство не передбачає.

Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу. Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою.

Розглядаючи заявлений потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд встановив наступне.

Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми цивільного законодавства України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріальна шкода як кошти витрачені безпосередньо на поховання загиблого підтверджені відповідними матеріальними носіями, є законними, справедливими, такими що підлягають повному задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в частині відшкодування витрат на поминальний обід в сумі 3 750 гривень, задоволені бути не можуть, так як у відповідності з вимогами ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Аналіз зазначеної норми законодавства, дає підстави суду для висновку, що витрати на проведення поминального обіду, фактично проводяться вже після юридично визначеного факту поховання, і тому не можуть бути судом задоволені.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що чітких механізмів встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, в законодавстві України не визначено, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.

У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого, у даному випадку за умов вчинення злочину щодо члена родини.

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам.

Конституцією України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, гарантується, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками загиблого ОСОБА_9 , тобто особами найближчого споріднення. Визнані по справі потерпілими та є цивільними позивачами з моменту подання до початку судового розгляду відповідних позовних заяв.

Позивачі мешкали окремо від загиблого, але разом з тим постійно спілкувались з ним, у тому числі і незадовго до смерті ОСОБА_9 . На думку суду позивачі мали тісні взаємні як права так і обов`язки з сином, що не залежало від факту відсутності спільної реєстрації місця мешкання з загиблим, і тому мають право на відшкодування моральної шкоди.

Вина обвинуваченого, причинний зв`язок між злочинними діями, заподіяння позивачам моральної шкоди, у судовому засіданні встановлено. Моральні страждання потерпілих, як осіб, які втратили близьку людину кровної спорідненості, підтверджено ними під час допитів, є загальновизнаними у цивілізованому суспільстві.

Питання про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок перевищення меж необ-хідної оборони, має вирішуватись відповідно до вимог статей 1169 ЦК України. Ураховуючи конкретні обставини справи, ступінь винуватості того, хто оборонявся, і того, хто нападав, суд може зменшити розмір майнового стягнення.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає що така шкода буде відповідати стягненню з ОСОБА_3 як відповідача по 100 000 гривень на користь кожного з позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ст. 124 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 49 ч.1 п.2, ст. 74 ч.5 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди 18 149,87 гривень.

В іншій частині позову про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

В іншій частині позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити особисте зобов`язання.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.

Суддя Савранський Т. А.