Рішення № 104864768, 17.06.2022, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/736/22

2/301/358/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2022 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В складі : головуючої судді Даруда І.А.

при секретарі: Сатін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частини договору недійсними у зв`язку з порушенням прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним, порушенням Закону України "Про захист прав споживачів" та повернення частини сплачених коштів. Свої вимоги мотивує тим, що 18 жовтня 2021 року між нею, ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено «договір кредиту та страхування № Е07.00113.008817804, за умовами якого (п.1.2.) банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 56 000 грн. 00 коп., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості п. п. 1.5) згідно з умовами цього договору.

Згідно п. п. 1.3. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовану процентну ставку в розмірі 0.01% річних від суми кредиту. Згідно п. п. 1.5 кредитного договору, під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку 1 як «плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб-сайті Банку.

-надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС- повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

-надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

-опрацювання запитів позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за Кредитним договором. Так, згідно колонки 7.4 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, плата за обслуговування кредитної заборгованості складає 68 340, 00 грн., яку згідно п. 1.6 Кредитного договору Позивач повинен сплатити на транзитний рахунок НОМЕР_1 відкритий у Банку в період з 18.10.2021 року по 18.10.2024 року 36 (тридцяти шести) щомісячними внесками включно до 18 дня /числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Згідно з кредитним договором реальна річна процента ставка за Кредитним договором чомусь складає 99,29618836% річних, а загальна вартість кредиту для споживача за весь строку користування кредитом становить 129 909. 24 грн. Позивач вважає, що встановлена банком у кредитному договорі плата за обслуговування кредитної заборгованості є несправедливою умовою договору та повинна надаватися на безоплатній основі, також банк здійснив неправильне нарахування процентів по кредиту, а тому є всі підстави для визнання кредитного договору частково недійсним та повернення банком зайво сплачених ним коштів.

Виходячи з того, що встановивши в кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, що складає 2878, 34 грн на момент першого платежу, відповідач не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позивачу, а розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови підпункту 5) пункту 1 кредитного договору є несправедливими.

При цьому, згідно графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, загальний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості (68 340, 24 грн.) що рази перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом та перевищує суму тіла кредиту (56 010, 52 грн.) отриманого Позивачем для власних потреб, що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи №583/3343/19, провадження №61-22778ск19, висловленими в постанові від 01.04.2020 року.

Факт обізнаності позивача про свій обов`язок сплачувати комісію банку в момент укладення договору не спростовує протиправність відповідних положень кредитного договору та їх невідповідності вимогам частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»».

Тому, як наслідок просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за період з 18.10.2021 по 30.01.2022 року, де позивачкою було сплачено 3 платежі по кредиту на загальну 10 362 грн., з яких 8 467, 02 грн. відповідач зарахував тільки в рахунок погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості, та зарахувати сплачену Позивачем плату за обслуговування кредитної заборгованості, в тіло кредиту на транзитний рахунок НОМЕР_1 . Зобов`язати Банк зробити перерахунок кредиту без плати за обслуговування кредитної заборгованості, надати паспорт споживчого кредиту з внесеними змінами (без плати за обслуговування кредитної заборгованості) .

Відповідач Акціонерне товариство «Ідея Банк» подав відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 ( яка діяла на момент укладання кредитного договору) затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила), які розроблено відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Згідно статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Згідно п.4 Паспорту споживчого кредиту Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування» також передбачено платежі за додаткові та супутні послуги.

Так, у пункті 7.4. Таблиці пункту 6 «Графік щомісячних платежів за кредитним договором», Відповідач, на виконання вимог Закону, цілком правомірно зазначив плату за обслуговування кредиту .

Отже, відповідач не встановлював ніякої комісії за ведення справи, договору, обліку заборгованості споживача, тощо; за дії які банк здійснює на власну користь - за прийняття платежів від позичальника, тощо, за укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди, тощо, про що помилково зазначає позивач.

Окрім того, в позовній заяві представник Позивача посилається на судову практику, яка є не актуальною та не обґрунтованою і не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки такі рішення та практика ВСУ були сформовані по кредитних договорах, що укладались Банками зі споживачами до набрання чинності Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-УІІІ без врахування особливостей цього Закону.

Окрім того Постановою Верхвоного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 461/1763/20 визнано в аналогічній справі комісію банку такою, що відповідає закону, в зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, а справу просила розглянути без її участі (а.с.30 а).

Представник відповідача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог, а справу розглянути без участі представника АТ «Ідея Банк» (а.с.35-37),.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

18 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено «договір кредиту та страхування № Е07.00113.008817804 (а.с.8-14) Зза умовами якого (п.1.2.) банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 56 000 грн. 00 коп., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості п. п. 1.5) згідно з умовами цього договору.

Згідно п. п. 1.3. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовану процентну ставку в розмірі 0.01% річних від суми кредиту. Згідно п. п. 1.5 кредитного договору, під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку 1 як «плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб-сайті Банку.

-надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС- повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

-надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

-опрацювання запитів позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за Кредитним договором. Так, згідно колонки 7.4 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, плата за обслуговування кредитної заборгованості складає 68 340, 00 грн., яку згідно п. 1.6 Кредитного договору Позивач повинен сплатити на транзитний рахунок НОМЕР_1 відкритий у Банку в період з 18.10.2021 року по 18.10.2024 року 36 (тридцяти шести) щомісячними внесками включно до 18 дня /числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Згідно з кредитним договором реальна річна процента ставка за Кредитним договором чомусь складає 99,29618836% річних, а загальна вартість кредиту для споживача за весь строку користування кредитом становить 129 909. 24 грн.

Виходячи з того, що встановивши в кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, що складає 2878, 34 грн на момент першого платежу, відповідач не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позивачу, а розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови підпункту 5) пункту 1 кредитного договору є несправедливими.

При цьому, згідно графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, загальний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості (68 340, 24 грн.) що рази перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом та перевищує суму тіла кредиту (56 010, 52 грн.) отриманого Позивачем для власних потреб, що суд визнає не справедливим та не розумним.

Відповідно до положень 16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу(частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно роз`яснень Пленуму ВС України, викладених в п.8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Одночасно особливості регулювання правовідносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Пунктом 1.5. кредитного договору визначено, що під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб-сайті Банку.

-надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС- повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

-надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

опрацювання запитів позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Отже, має місце встановлення у спірних положеннях кредитного договору оплатності послуг про надання інформації з приводу виконання кредитного договору, що прямо суперечить вищенаведеним нормам Закону України «Про споживче кредитування» та є підставою для визнання відповідних частин договору недійсними, адже безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, надання інших послуг, за вказану плату, умовами договору не передбачено.

Відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору.

Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Враховуючи наведене, оскільки позивачу (Позичальнику) було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися їй безоплатно, положення договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту є несправедливими, що є підставою для визнання таких положень недійсними.

Встановлено, що позивач сплачував кошти за обслуговування кредитної заборгованості, що стверджується рухом коштів по рахунках, які додані до матеріалів справи. Тому, як наслідок визнання недійсним умов кредитного договору в частині визначення плати за обслуговування кредитної заборгованості належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених з часу укладення вказаного договору платежів та зарахувати сплачену позивачем суму в рахунок погашення основного боргу по кредитному договору № Е07.00113.008817804від 18.10.2021 що на думку суду, відповідає нормам чинного законодавства.

Стосовно доводів відповідача, суд зазначає, що факт обізнаності позивача про свій обов`язок сплачувати плату за обслуговування кредиту не спростовує протиправність відповідних положень кредитного договору та їх невідповідності вимогам частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Покликання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують наведених вище висновків, оскільки, у даному випадку, банком у кредитному договорі була встановлена плата за ті послуги, які за вказаним законом повинні надаватися безоплатно.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам за вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю і позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 81, 82, 83, 175, 177,184 , 259, 263, 265, 268 ЦПК України, Закону України "Про захист прав споживачів", суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати п.п. 1.5 кредитного договору № Е07.00113.008817804 від 18.10.2021 укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в частині визначення плати за обслуговування кредитної заборгованості та інші послуги, п. 5 паспорту споживчого кредиту додатку №1 до договору кредиту та страхування в частині встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості-недійсним з моменту підписання.

Зобов`язати Банк зробити перерахунок кредиту без плати за обслуговування кредитної заборгованості та надати паспорт споживчого кредиту з внесеними змінами.

Зобов`язати АТ "Ідея Банк" здійснити перерахунок платежів здійснених ОСОБА_1 , за договором кредиту та страхування № Е07.00113.008817804 від 18.10.2021, з часу його укладання, зарахувавши сплачені кошти, що були спрямовані на погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості , в рахунок погашення основного боргу по договору кредиту та страхування № Е07.00113.008817804 від 18.10.2021.

Стягнути з АТ "Ідея Банк" на користь держави 992,40 гривень судового збору.

На рішення може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. А. Даруда