Вирок № 104857518, 17.06.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7350/16-к

1-кп/296/112/22

Вирок

Іменем України

17 червня 2022 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Аксьонова В.Є.

секретаря Корнійчука І.В.

за участю прокурора Ільченко П.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Поліщука М.Г.

захисника адвоката Поліщука Р.М.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016060020003055 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого водієм ТДВ «Житомирське АТП 11827», інвалід 3 групи, прож. АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що 05 травня 2016 року о 16 год. 15 хв., керував технічно - справним автомобілем I-VAN А07А-331 реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював рух по ділянці проїзної частини, що за адресою: м. Житомир, вул. Шевченка в напрямку вул. Східної, де перед перехрестям вказаних вулиць здійснив повну зупинку та в подальшому з метою проїхати перехрестя вказаних вулиць, порушуючи вимоги п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, порушивши вимоги п. 16.3 зазначених Правил, ОСОБА_1 не зупинив транспортний засіб перед світлофором так, щоб бачити його сигнал та створив перешкоду для руху пішоходів. Порушивши вимоги п. 10.1 зазначених Правил перед початком руху ОСОБА_1 не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та відновив рух керованого останнім транспортного засобу I-VAN А07А-331 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Порушивши вимоги п. 12.3 зазначених Правил, при виникненні небезпеки для руху, яку ОСОБА_1 об`єктивно був здатний виявити, не вжив заходів для зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, та як наслідок допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину вул. Шевченка на дозволяючий (зелений) сигнал світлофора.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла 9 грудного хребця з розривом зв`язок та вивихом між 9 та 10 грудними хребцями з розчавленням спинного мозку, перелому 9-12 ребер справа, перелому правої тазової кістки, розриву крижово-клубових з`єднань, крововиливу в клітковину середостіння, корені легенів, наднирників, обширного крововиливу в м`які тканини тіла, синців на лівому стегні, правій сідниці, в попереково-крижовій ділянці, правій лопатковій ділянці, тім`яно-потиличній ділянці справа, садна на лівій гомілці та коліні, що входять до комплексу поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, супроводжуються розвитком травматичного шоку та утворились від дії тупого предмета незадовго до моменту смерті, мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті та ознаки тяжких тілесних ушкоджень при житті за ознакою небезпеки для життя.

Так, необережні дії, які виразились в порушенні водієм ОСОБА_1 , вимог пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.3, 16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_3 .

Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вищевказаного злочину не визнав та пояснив, що він працює водієм маршрутного таксі №58 в ТОВ «СавТранс». 05 травня 2016 року близько 17 год. 00 хв., ввечері, будучи за кермом службового автомобіля, він виконував рейс на автобусі по маршруту №58, рухався по вул. Шевченка в напрямку вул. Східної, зробив зупинку на зупинці, щоб висадити людей. Коли люди вийшли рушив з зупинки та поїхав. Відстань від зупинки до перехрестя 10 м. На світлофорі ніхто з людей дорогу не переходив, проїжджа частина була мокра, була мряка, моросив дощ. Дочекавшись жовтого світла світлофора він почав рух на зелене світло світлофора, який знаходився в зоні його видимості. Виїхавши на перехрестя вулиць Східна-Шевченка, рухаючись в правому ряду, він зупинився та впевнившись в тому, що всі автомобілі стоять, відновив рух на зелене світло світлофора. Однак, почув незрозумілий йому звук - скрегіт, зупинившись, він не зміг зрозуміти що сталося, а коли вийшов з автомобіля, то побачив, що біля переднього правого колеса автомобіля лежить людина, знаходилася вона на відстані десь 50 см. від колеса. Вона наполовину знаходилася під автобусом, а саме під бампером, вона лежала на правому боці. Підійшовши до жінки, він побачив, що вона жива і при свідомості, на голові якої була кров, а також у неї був візок. Контакту автомобіля з людиною не було, а скрегіт напевно був від візка, який закотився під машину. Сам візок він не переїжджав, візок знаходився за переднім колесом під автомобілем. В подальшому хтось з людей викликав швидку допомогу, в автомобілі швидкої допомоги жінка ще була жива, поліція приїхала раніше. Також вказав, що автобус високий та габаритний там є «мертва зона» 1.5-2 м. коли людину неможливо побачити, тому коли він почав рух жінку неможливо було побачити і попередити те, що він не бачив. Звідки взялася ця жінка він не знає, він її не бачив, вона переходила дорогу на червоний сигнал світлофора за межами пішохідного переходу, оскільки для нього горів зелений сигнал світлофора. Видимість перехрестя була нормальна, а перед перехрестям високі кущі і там є обмеженість. Скільки було людей в салоні він не пам`ятає, але стоячих місць не було.

Судом в судовому засіданні було дослідженні, наступні докази, які надані сторонами кримінального провадження:

- показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні вказала, що вона є донькою померлої ОСОБА_3 та пояснила, що 05 травня 2016 року близько 19 год. 00 хв., повернувшись з роботи додому, побачила, що її мами дома немає. Почекавши її ще десь годину, після чого вона почала дзвонити на 102, де їй повідомили, що сталося ДТП і її мати в морзі. Приїхавши з двоюрідною сестрою до моргу, в приймальному відділення їм повідомили, що морг закритий і що її мати в травматології. По приїзду в травматологію їм повідомили, що її мати вже мертва і померла вона в лікарні, однак за яких обставин вона померла не повідомили, вона бачила лише на лівій руці її матері гематому. Після чого їх відправили додому та сказали прийти вранці, оскільки приїдуть працівники прокуратури і потрібно буде все підписати. Приїхавши на наступний день о восьмій годині ранку в травматологію їй повідомили, що маму забрали в морг, а прокуратура вже все підписала. Потім її викликали до слідчого, де в документах вона побачила, що її матері зробили укол і це призвело до клінічної смерті. Крім того, зазначила, що очевидцем ДТП вона не була, на місце події не їздила. Зріст матері був десь 170 см., вона була сутула, тому зріст міг зменшитися десь максимально на 10 см. Мама ходила з палицею, скаржилася на головні болі, запаморочення були, але не часто, проте чи була в її матері алергія їй не відомо. Візок бачила біля мами в лікарні, він не був пошкоджений і він не був тяжкий. Сам візок вона викинула через 40 днів з дня смерті. Крім того, вона вважає, що таких ушкоджень, які зазначені в обвинувальному акті в її матері взагалі не було. Претензій до обвинуваченого ні матеріальних ні моральних не має, вважає, що він не винний.

- свідок ОСОБА_4 показала, що подія була в 2016 році, вона йшла гуляти зі своїм хлопцем та побачила як бабуся потрапила під маршрутку. Як рухалася маршрутка вона не пам`ятає, бабусю вона побачила вже коли вона лежала під правим переднім колесом, але колесо на неї не наїхало. Бабуся була маленького зросту і в неї був візок.

- свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні дав показання, що приблизно років три назад, він йшов з дівчиною та бачив, що бабусю збила маршрутка. Бабуся хотіла вийти на бордюр, спіткнулася та впала назад так як візок її потягнув назад, вона впала під передне праве колесо. Бабуся рухалася паралельно маршрутці по проїзній частині. При його допиті, слідчим була присутня його мама. Слідчий експеримент з ним проводився, але автобуса при цьому не було.

- свідок ОСОБА_6 в суді показав, що 05.05.2016 року вдень, він рухався водієм на маршрутного таксі №58 проїжджав перехрестя вулиць Шевченка та Східної в м.Житомирі у напрямку вокзалу. Коли обвинуваченому загорілося зелене світло світлофору, він побачив, що під Поливанюка автобус, з бордюра впала жінка невеликого зросту, він почав сигналити та автобус зупинився. Він на своєму автобусі продовжив рух за маршрутом.

- показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що подія відбувалася 05 травня 2016 року, після обіду, на перехресті вулиць Східна-Шевченка. Йшов невеликий дощ, моросив, асфальт був мокрий, калюж не було. Вона вийшла з роботи та бачила як їхала маршрутка-автобус на зелений сигнал світлофора, а бабуся йшла вздовж руху автобуса, була геть зігнута, приблизно метр зросту, та хотіла перейти на іншу частину дороги на червоний сигнал світлофора, у неї була палиця та тяжкий візок, якого затягло під автобус, цей візок її потягнув і вона поїхала назад та впала. Після чого, водій вийшов з автобуса, бабуся була при свідомості, вона кричала, стогнала. Через 15 хвилин приїхала швидка допомога, працівники швидкої допомоги виймали бабусю з-під бампера, саме ж колесо автобуса не доїхало до бабусі сантиметрів 30. Після чого її під руки заводили до швидкої. Неповнолітніх дітей на місці події не було. Також зазначила, що сама ж бабуся рухалась по проїжджій частині, контакту між бабусею та автобусом не було, бабуся не могла отримати такі тілесні ушкодження, які зазначені у висновку. Крові на місці ДТП не було.

- протоколом огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 05.05.2016 року та схемою до протоколу огляду місця ДТП, згідно якого оглянуто регульоване перехрестя вулиць Шевченка Східної у м. Житомирі, де мала місце ДТП, в наслідок якого водієм автобуса I-VAN д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 скоєно наїзд на пішохода ОСОБА_3

- висновком судово медичної експертизи № 1230 від 15.07.2016 року, згідно якого на основі даних судово медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 1933 р.н., даних додаткових методів досліджень, з урахуванням обставин справи, ОСОБА_3 поступила в травматологічне відділення КУ ЦМЛ № 1 05.05.2016 року о 16.25 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17.00 констатовано біологічну смерть. Діагноз заключний клінічний: а) основний: політравма. ЗЧМТ. Внутрішньочерепна гематома.? Закрита травма грудної клітини. Множинні переломи ребер. Закриті переломи кісток тазу. ЗЧМТ. Внутрішньочерепна гематома.? б) ускладнення основного: травматичний шок IV ст. Гостра серцево судинна недостатність. Набряк мозку, набряк легень. При експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено такі тілесні ушкодження: перелом тіла 9 грудного хребця з розривом зв`язок та вивихом між 9 та 10 грудними хребцями з розчавленням спинного мозку, переломи 9-12 ребер справа, перелом правої тазової кістки, розриви крижово клубових з`єднань, крововиливи в клітковину середостіння, корені легенів, наднирники, обширні крововиливи в м`які тканини тіла, синці на лівому стегні, правій сідниці, в попереково крижовій ділянці, правій лопатковій ділянці, тім`яно потиличній ділянці справа, садно на лівій гомілці та коліні, що входить до комплексу поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, супроводжувались розвитком травматичного шоку, утворились від дії тупого(их) предмета(ів) незадовго до моменту смерті, мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті та ознаки тяжких тілесних ушкоджень при житті за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок у вигляді перелому тіла 9 грудного хребця з розривом зв`язок та вивихом між 9 та 10 грудними хребцями з розчавленням спинного мозку, переломів 9-12 ребер справа, перелома правої тазової кістки, розривів крижово клубових з`єднань, крововиливів в клітковину середостіння, корені легенів, наднирники, обширних крововиливів в м`які тканини тіла, яка ускладнилась розвитком важкого травматичного шоку, що підтверджується даними медичних документів та такими патоморфологічними ознаками: малокрів`я та нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові, вогнищеві крововиливи під епікард та легеневу плевру. При судово токсикологічній експертизі в крові трупа ОСОБА_3 етиловий та інші спирти не виявлено. Групу крові трупа ОСОБА_3 не встановлено через не виявлення групових антигенів. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3 , вважаю, що в момент контакту з автомобілем вона знаходилась у вертикальному, чи близькому до нього положенні, при цьому контакт відбувся в ділянці задньої поверхні тіла. Відповідь на запитання про можливість врятування життя ОСОБА_3 входить в компетенцію комісійної судово медичної експертизи;

- висновком судово автотехнічної експертизи № 3\472 від 24.06.2016 року, згідно якого на момент ДТП зовнішні світлові прилади автобуса I-VAN н.з. НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані. На момент ДТП гальмова система автобуса I-VAN н.з. НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автобуса I-VAN н.з. НОМЕР_1 знаходилось в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автобуса I-VAN н.з. НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані. В процесі дослідження автобуса I-VAN н.з. НОМЕР_1 не встановлено яких не будь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо транспортної пригоди.

- протоколом огляду предметів від 07.05.2016 року, згідно якого оглянуто оптичний диск « Transcend-32 GB micro», наданий ОСОБА_1 06.05.2016 року, який знаходився у відеореєстраторі автомобіля I-VAN н.з. НОМЕР_1 , який був учасником ДТП, що мала місце на перехресті вул. Східна та Шевченка у м. Житомирі 06.05.2016 року.

- висновком експертизи механізму та обставин дорожньо транспортної пригоди № 3\611 від 26.07.2016 року, згідно якого в наведених дорожніх умовах ( при заданих вихідних даних), водій автобуса I-VAN р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху. Технічна можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування маневру об`їзду, з моменту виникнення небезпеки для руху, у даному випадку не визначалась, з причини вказаної в дослідницькій частині. Для оцінки дії пішохода ОСОБА_3 не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки. Дане питання може бути вирішене органами слідства (судом) самостійно на основі юридичного аналізу всіх зібраних у справі матеріалів, стосовно до вимог Розділу 4 ПДР України. У даній дорожній обстановці водієві автобуса I-VAN р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог пп.1.10 «пішохідний перехід»; 12.3; 16.3. ПДР України, зміст яких зазначено в дослідницькій частині. Враховуючи результати дослідження по питанню № 1, при заданих вихідних даних, дії водія автобуса I-VAN р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України. Для оцінки дій водія автобуса ОСОБА_1 відповідно до вимог пп. 1.10 «пішохідний перехід»; 16.3 ПДР України не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки. Дане питання може бути вирішено органами слідства ( судом) самостійно на основі юридичного аналізу всіх зібраних у справі матеріалів, стосовно до наведених вимог ПДР України. Враховуючи результати дослідження по питанню № 1, необхідно зробити висновок, що з технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і даних дорожньо транспортної пригоди є невідповідність дій водія автобуса I-VAN р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п.12.3 ПДР України;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.05.2016 року та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 , згідно якого свідок пояснив та показав на місці про розміщення автобуса I-VAN до ДТП, подальший його рух та місце наїзду на пішохода.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.05.2016 року та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 ,, згідно якого свідок пояснив та показав на місці про розміщення автобуса I-VAN до ДТП, подальший його рух та місце наїзду на пішохода.

- висновок №226, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 05.05.2016 року, згідно якого у ОСОБА_1 , ознак сп`яніння не виявленно.

- висновком експерта № КСЕ-19/106-21/808 від 18.03.2021 року, згідно висновку якого вбачається:

1.З технічної точки зору місце наїзду автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_3 розташовується на смузі руху по вул. Шевченко в напрямку руху вул. І.Мазепи перед у повздовжньому напрямку розташуванням полімерного уламку та розливу білої речовини на проїзній частині ( позначення 2 та 3 на схемі ), більш точніше встановити розташування місця наїзду на пішохода не представляється можливим.

2.Відповісти на дане запитання не представилося можливим по причині зазначеній в дослідницькій частині.

3. Виходячи з даних файлу з відеозаписом «201-03-160214-163214.avi» середня швидкість руху автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 в обраний проміжок часу, становила близько 6 ± 1 км/год.

4. У варіанті №1, водію автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , необхідно було діяти відповідно до вимог п. 1.10 «Пішохідний перехід», 12.3 та 16.3 Правил дорожнього руху України, зміст яких наведено в дослідницькій частині.

У варіанті №2, водію автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , необхідно було діяти відповідно до вимог п. 1.10 «Дорожні умови», «Дорожня обстановка», «Пішохідний перехід», 8.1, 8.7.3(е, є) та 8.10 3 Правил дорожнього руху України, зміст яких наведено в дослідницькій частині.

В наведеній дорожній обстановці для оцінки дій пішохода ОСОБА_3 не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки.

5. У варіанті №1 для оцінки дій водію автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 вимог п. 1.10 «Пішохідний перехід» та 16.3 ПДР України не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки.

Вказати про відповідність або невідповідність дій водія автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 технічним вимогам п. 12.3 ПДР України не представляється можливим, по причині зазначеній в дослідницькій частині.

У варіанті №2 для оцінки дій водію автобуса «I-VAN» р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 вимог п. 1.10 «Дорожні умови», «Дорожня обстановка», «Пішохідний перехід», 8.1, 8.7.3(е, є) та 8.10 3 ПДР України не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки.

В наведеній дорожній обстановці для оцінки дій пішохода ОСОБА_3 не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки.

6. Відповісти на дане запитання не представилося можливим по причині зазначеній в дослідницькій частині.

- показаннями судового експерта ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повністю підтвердив висновок експертизи та вказав, що сталі орієнтири на дорозі дають можливість визначити швидкість руху автобуса, але прив`язати автобус до дороги чи місцевості неможливо, це можливо зробити експериментально.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.05.2017 року та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно якого останній показав на місці та розповів про обставини ДТП, що мала місце 05.05.2016 року близько 16.00 години на перехресті вул. Східної Шевченка у м. Житомирі, в ході якої стався наїзд на пішохода ОСОБА_3 ;

- висновком повторної комісійної судово медичної експертизи № 39 від 06.04.2017 року, згідно якого виявлені при судово медичній експертизі трупа ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли утворитися в результаті удару виступаючих частин автобусу, що рухався, при наїзді його на пішохода, передачі тілу значеної кількості кінетичної енергії, загального струсу тіла та подальшого падіння тіла на дорожнє покриття, за обставин, що вказані в описовій частині ухвали. Спричинені в результаті дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які складають тупу поєднану травму тіла, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Безпосередньою причиною смерті став травматичний шок як ускладнення спричинених тілесних ушкоджень. Виходячи з характеру та масивності спричинених тілесних ушкоджень, утворення їх при падінні з положення стоячи без прикладання до тіла значної травмуючої сили не можливе.

Суд оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що вони є допустимими та належними так як в судовому засіданні не здобуто відомостей, що докази отриманні внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і очевидним порушенням норм КПК України.

Захисниками обвинуваченого заявлено ряд клопотання про визнання недопустимим доказами, а саме всіх наданих стороною обвинувачення письмових доказів з підстав порушення норм КПК України при їх отриманні, суд розглянувши вказані клопотання, приходить до висновку, що при отриманні вказаних в клопотанні доказів були порушення норм КПК України, але дані порушення норм КПК України за наслідками не дають суду підстави визнання їх недопустимими, так як вони не є очевидно недопустимими або такі, що отриманні внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Виходячи з викладеного суд вважає, що клопотання захисту про визнання наданих прокурором доказів недопустимими не підлягають задоволенню.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного, так згідно показань обвинуваченого, які повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що потерпіла намагалася перетнути зазначене перехрестя на червоний (заборонений) сигнал світлофора, при цьому свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вказують на те, що потерпіла рухалася, до ДТП, по проїзній частині паралельно руху автобуса та в неї був візок, при цьому мала намір чи перетнути перехрестя чи вийти на бордюр, але в обох випадках свідки вказують на те, що потерпіла ОСОБА_3 впала під автобус через візок, який вона везла. На думку суду дані покази свідків, свідчать про те, що саме необережна поведінка потерпілої стала наслідком вказаного ДТП та подальших її наслідків, та наявність в її діях порушень розділу 4 ПДР України.

Дане твердження суду також підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 30.05.2017 року та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно якого останній показав на місці та розповів про обставини ДТП, було встановлено, що ДТП мала місце 05.05.2016 року близько 16.00 години на перехресті вул. Східної Шевченка у м. Житомирі, в ході якої стався наїзд на пішохода ОСОБА_3 . При цьому було встановлено, що обвинувачений не був спроможний об`єктивно виявити перешкоду, в разі, коли потерпіла перетинала перехрестя у зігнутому стані, а саме наявність сліпих зон в водія автобуса.

Вказане свідчить про відсутність у водія ОСОБА_1 спроможності об`єктивно виявити перешкоду, а саме, пішохода, яка рухалася з порушенням ПДР, була низького зросту та йшла зігнута, згідно показів свідків, що на думку суду спростовує твердження обвинувачення про порушення водієм п.2.3 (б), п.12.3 ПДР України.

Твердження прокурора, що вина обвинуваченого підтверджується висновку експерта №КСЕ-19/106-21/808 від 18.03.2021 року, а саме, що керований обвинуваченим транспортний засіб розпочав свій рух, а пізніше, після зупинки, відновив його та в`їхав в межі перехрестя вулиць Шевченка та Східної на заборонене червоне світло світлофору (сторінки 15-22 висновку експерта), не відповідає дійсності так як експерт в своєму висновку п. 2 вказав, що неможливо встановити на який сигнал світлофора автобус перетнув стійку світлофора, що на думку суду спростовує наявність в діях водія ОСОБА_1 порушення п.п. 10.1, 16.3 ПДР України.

Крім того, суд не може прийняти як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_1 , висновок експертизи № 3\611 від 26.07.2016 року, щодо механізму та обставин дорожньо транспортної пригоди, так як при призначенні вказаної експертизи, слідчим в вихідних даних вказано, що автобус зупинився за стійкою світлофора, що суперечить висновкам комплексної експертизи №КСЕ-19/106-21/808 від 18.03.2021 року та спростовує наявність у водія ОСОБА_1 порушень вимог пунктів 10.1, 12.3, 16.3 Правил дорожнього руху України.

Також суд оцінюючи інші письмові докази, надані суду стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості обвинуваченого які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що вони за своїм змістом не підтверджують та не спростовують вину ОСОБА_1 в скоєнні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що обвинуваченням не здобуто і не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 діючи з необережності порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 10.1, 12.3, 16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, та ці порушення перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_3 .

За таких обставин суд вважає, що викладені в обвинувальному акті обставини винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню за ст. 286 ч. 2 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Судові витрати на суму 1407.36 грн. віднести на рахунок держави.

Автомобіль I-VAN н.з. НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим до позбавлення волі , який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя В. Є. Аксьонов