Ухвала суду № 10485721, 20.07.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-10106/10 Головуючий у 1 інстанції Клименко В.П.

Категорія 57 Доповідач Соломаха Л.І.

_________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.

при секретарі Валуйському В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області (далі УПФУ в м. Докучаєвську) про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни.

Зазначала, що є дитиною війни. В порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії як дитині війни їй у 2009 році сплачувалося відповідачем в розмірі 49 грн. 80 коп. замість передбачених законом 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Недоплата за 2009 рік складає 1195 грн. 20 коп., які просила стягнути з відповідача на її користь (а.с. 3).

Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року з УПФУ в м. Докучаєвську на користь ОСОБА_1 стягнуто недоплачене їй, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1195 грн. 20 коп. та судові витрати ( судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с. 12).

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що р ішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п/п 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними. Проте законодавством не передбачено автоматичне відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Для врегулювання ситуації 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою було визначено розміри підвищення пенсії дітям війни: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. Саме в такому розмірі позивачу і виплачується підвищення до пенсії.

Стягнення з УПФУ в м. Докучаєвську судових витрат на користь позивача суперечить вимогам ст. 73 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. УПФУ в м. Докучаєвську надіслало заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус дитини війни, що підтверджується її паспортом та пенсійним посвідченням (а.с. 4-5).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в м. Докучаєвську, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу нарахування за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в порушення вимог закону такі нарахування проводило у розмірі 49 грн. 80 коп. (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), внаслідок чого стягнув з відповідача на користь позивача недоплачену суму підвищення у розмірі 1195 грн. 20 коп.

Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та наданим по справі доказам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено та відповідачем визнається той факт, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому, як дитина війни, має право на отримання пільг, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-1У внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII для позивача, стосовно якої в матеріалах справи відсутні відомості щодо її нагородження орденами і медалями, - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені п/п 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи конституційні положення щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-IV поновили свою дію з 22.05.2008 року і у 2009 році не змінювались.

Крім того, слід зазначили, що згідно п. 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2007року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ II цього Закону «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року, тобто зміни були внесені лише на визначений законом період, який не є предметом позову ОСОБА_1

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-IV і необхідності задоволення позовних вимог щодо перерахунку підвищення пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги, що підвищення до пенсії позивачу у 2009 році проводилося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, не можуть бути прийняті до уваги.

Частина 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Проте абзацом першим пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, вона істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, в звязку з чим постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2009 року по справі № 2/385 «Про визнання акта незаконним та відшкодування шкоди» п. 8 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визнано незаконним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати, не ґрунтуються на законі.

Висновок суду щодо присудження з відповідача понесених позивачем судових витрат відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Та обставина, що згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України Пенсійний Фонд України від сплати судового збору звільнений, не звільняє його від обовязку відшкодувати судові витрати понесені позивачем, на користь якого ухвалено рішення.

Рішення суду щодо відшкодування відповідачем позивачу понесених ним судових витрат не суперечить і ст. 73 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, з гідно якої кошти Пенсійного Фонду використовуються в тому числі на фінансування адміністративних витрат, повязаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду. Саме до таких адміністративних витрат і належать судові витрати.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи щодо розміру, визначеної судом недоплати щомісячного підвищення до пенсії за 2009 рік, відповідачем в апеляційній скарзі не наведені.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Д оводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При зверненні до суду відповідачем з апеляційної скарги не були сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України Пенсійний Фонд України від сплати судового збору звільнений.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги відповідача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з УПФУ в м. Докучаєвську в розмірі 120 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 як із справи позовного провадження з розгляду спору майнового характеру.

Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області відхилити.

Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050002).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Л.І. Бондаренко