Рішення № 104852578, 20.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року

справа №380/6036/22

провадження № П/380/6072/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" до Львівської митниці ДМС України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" (далі позивач, ТОВ "НЕО-ТРЕЙД ГРУП") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці ДМС України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Львівської митниці ДМС України щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2.

Ухвалою від 11.04.2022 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 04.05.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою, постановленою в судовому засіданні 18.05.2022 суд уточнив назву відповідача Львівська митниця.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.01.2022 ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» через представника, митного брокера Мартинюк Н.О., що діє відповідно до договору про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг) від 04.06.2019, подано до митного оформлення на ВМО «Городок» МП «Західний» Львівської митниці Митну декларацію № UA209170/2022/004155 на товари «Тренажери для занять спортом», а саме: гриф BARBELLS BAR 180 cm/28mm -1700шт. гриф BARBELLS bar (w-curved) 120cm/28mm -460шт. гриф DUMBBELLS BAR 45 cm/30mm -7000шт. гриф BARBELLS BAR 150CM/28MM -247шт. гриф DUMBBELLS BAR 47CM/25MM -70шт. гриф DUMBBELLS BAR 40CM/25MM -30шт. Підрозділом митного органу - Управлінням АМПМВ та МТР Галицької митниці (Львівська митниця) 21.01.2022 прийнято рішення № UА 209000/2022/900013/2 про коригування митної вартості та для визначення митної вартості митним органом застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України - резервний метод). Вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, передбачених ч.ч.2, 3 ст.53 Митного кодексу України. Оскільки, під час митного оформлення товару митному органу надано усі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України та повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ці документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а тому у митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів. Зазначає, що декларантом у встановленому законодавством порядку б надало митному органу усі основні та навіть додаткові документи. Вважає, що подані декларантом документи разом декларацією містять повну та достовірну інформацію, яка необхідна та передбачена Митним Кодексом для ідентифікації товару та підтвердження його заявленої вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 02.05.2022 (вх. № 31184), у якому зазначає, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією № UA209170/2022/004155 від 21.01.2022, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Декларанту була скеровано вимога про необхідність подання додаткових документі в для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ. У відповідь було отримане повідомлення про відмову надання додаткових документів. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 04.05.2022 (вх. № 31801), у якій вказує, що заявлена декларантом вартість не підтверджена документально, не відповідає дійсності, оскільки позивачем долучено до поданої митної декларації документи відповідно до визначеного ст. 52, 368 Митного кодексу України переліку, як підтверджують цю вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 01.06.2022 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між компанією Dingzhou Zhongtengsubo Sporting Goods Co. Ltd. (Китай) (далі - постачальник) та ТОВ НЕО-ТРЕЙД ГРУП(далі Покупець) укладено Контракт 05.11.2019 № 001/2604/2021, згідно з яким покупець придбав у постачальника товар, а саме: гриф BARBELLS BAR 180 cm/28mm (1700 шт.) за ціною 18 700,00 доларів США, гриф BARBELLS bar (w-curved) 120cm/28mm (460 шт.) за ціною 3 831,80 доларів США, гриф DUMBBELLS BAR 45 cm/30mm (7000 шт.) за ціною 10 325,00 доларів США, гриф BARBELLS BAR 150CM/28MM (247 шт.) за ціною 2 337,36 доларів США, гриф DUMBBELLS BAR 47CM/25MM (70 шт.) за ціною 93,10 доларів США, гриф DUMBBELLS BAR 40CM/25MM (30 шт.) за ціною 39,00 доларів США.

Покупець придбав товар на загальну суму 35 326,26 доларів США, що підтверджується рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) від 09.10.2021 № ZT-NEO 21-02 .

21.01.2022 ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» через представника, митного брокера Мартинюк Н.О., що діє відповідно до договору про надання послуг по декларуванню товарів (брокерських послуг) від 04.06.2019, подано до митного оформлення на ВМО «Городок» МП «Західний» Львівської митниці митну декларацію № UA209170/2022/004155, у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № UA209170/2022/004155 декларант подав такі документи:;

1. рахунок-фактура (інвойс) від 09.10.2021 № ZT-NEO21-02;

2. пакувальний лист до інвойсу від 09.10.2021 № ZT-NEO21-02;

3. контракт від 26.04.2021 № 001/2604/2021;

4. договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03.04.2020;

5. копія рахунку на оплату № 4044 від 21.01.2022

6. копія CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна)№ 5299 від 19.01.2021;

7. копія коносаменту від 20.10.2021 № SXE 21100245;

8. копія сертифікату походження на товар № 21С4403А1770/06767;

9. копія платіжного доручення № 67 від 07.10.2021 додатково було надано також :

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2, за 6 (резервним) методом митної вартості.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив: Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Комерційним інвойсом та зовнішньоекономічним контрактом передбачена 100% передоплата. Надано платіжний документ від 07.10.2021 № 67 який в графі 70 «призначення платежу» містить посилання на інвойс № ZT-NEO21-02, який поданий до митного оформлення. Дата інвойсу 09.10.2021 таким чином митниця має підстави вважати, що дане платіжне доручення не стосується даної партії товару. Відповідно до п. 7.2 зовнішньоекономічного контракту від 26.04.2021 № 001/2604/2021 вартість тари та/чи упаковки входять у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі ZT-NEO21-02 від 09.10.2021 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.04.2020 № 03-04/1 передбачена заявка в якій обумовлюються всі умови перевезення. Заявка не надана.

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209171/2022/000064. У картці відмови визначено: "повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: У зв`язку з рішенням про визначення митної вартості від 21.01.2022 № UA 209000/2022/900013/2. Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Закон України від 13.03.2012 № 4495-VІ «Митний кодекс України» (зі змінами). Закон України від 02.12.2010 № 2755-VІ «Податковий Кодекс України» (зі змінами). Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VІІ (зі змінами), Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій». Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа". Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Необхідно подати нову митну декларацію відповідно до норм чинного законодавства України.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ"НЕО-ТРЕЙД ГРУП" на підтвердження митної вартості товару надало: рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист до інвойсу, контракт, договір на транспортно-експедиторське обслуговування, копії рахунку на оплату; CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна), сертифікат походження на товар, платіжне доручення.

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: копію митної декларації країни відправника № 021720210000381062 від 15.10.2021, прайс-лист (прейскурант) виробника товару від 01.10.2021, копію МД №209170/2021/052741 від 05.07.2021, яка містить інформацію про аналогічний товар виробника, на аналогічних умовах поставки.

Щодо посилань відповідача у оскарженому рішенні на те, що платіжне доручення від 07.10.2021 № 367, надане декларантом містить посилання на містить посилання на інвойс № ZT-NEO21-02, який датований 09.10.2021 тому не стосується даної партії товару суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 5.1.3 та 5.1.5 Контракту від 26.04.2021 № 001/2604/2021 оплата за товари може бути виконана до їх отримання (передоплата), а так само допускається відтермінування платежу до 160 календарних днів, згідно з умовами вказаними в інвойсі.

Оплата за товар здійснюється згідно з умовами даного Контракту та/або інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

У платіжному дорученні від 07.10.2021 № 67 в графі 70 (призначення платежу) зазначено, що сума є оплатою за товар згідно з інвойсом ZT-NEO21-02, Контрактом від 26.04.2021 № 001/2604/2021.

При цьому, після отримання оплати виставлено кінцевий інвойс ZT-NEO21-02, який датований 09.10.2021.

Дані умови оплати передбачені в пунктах 5.1.3 та 5.1.5 зовнішньоекономічного контракту 001/0605/2021 від 06.05.2021.

Суд зазначає, що питання оплати товару є виключною компетенцією сторін договору, що в свою чергу формує поняття фінансової дисципліни, однак жодним чином не свідчить про встановлення факту поставки товару на інших умовах, що в свою чергу спростовує твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2.

Щодо посилань відповідача на відсутність у комерційному інвойсі ZT-NEO21-02 від 09.10.2021 даних щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару суд зазначає таке

Згідно з п. 7.2 контракту від 26.04 2021 № 001/2604/2021 вартість тари та/чи упаковки входить до ціни товару, є незворотною та не підлягає до відшкодування, якщо інше не визначено сторонами письмово в інвойсі або додатковій угоді до цього контракту під час погодження окремої партії поставки.

Суд звертає увагу, що згідно з інвойсом ZT-NEO21-02 від 09.10.2021, що був наданий для оформлення, зазначено, що вартість упаковки включена у вартість товару.

Крім того, позивачем з метою підтвердження правильності визначення ціни товару надано митному органу документи щодо попередньої поставки аналогічного товару даного виробника на аналогічних умовах поставки за МД № 209170/2021/052741 від 05.07.2021.

Вказані документи не були взяті до уваги митним органом.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскарженого рішення, митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації від 19.11.2021 № UA209170/2021/91808, від 16.12.2021 № UA500020/2021/223881.

Щодо посилань представника відповідача, що в останньому абзаці графи 33 рішення про коригування митної вартості № UA/20900/2022/900013/2 допущена технічна помилка, а саме помилково вказано, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA/209170/2021/91808 від 19.11.2021, суд зазначає таке.

Предметом оскарження у даній справі є рішення від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2, прийняте посадовою особою Львівської митниці Степанюком Сергієм Дмитровичем, при цьому вказаною посадовою особою або будь-якою іншою уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку не було прийнято рішення про внесення змін до оскарженого рішення або про виправлення у ньому технічних помилок.

Відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували наведені представником відповідача відомості про допущення в оскарженому рішенні технічних помилок та прийняття у зв`язку із цим відповідного акту про внесення змін або виправлень до оскаржуваного рішення. У зв`язку із вказаним, суд критично оцінює пояснення відповідача щодо допущених в оскарженому рішенні технічних помилок.

Крім того, суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін ідентичних товарів, без врахування обсягів та умов постачання, які можуть бути різними у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, а рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" (вул. Кульпарківська, 93А, м. Львів, 79021, ЄДРПОУ 40367600) до Львівської митниці ДМС України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівської митниці ДМС України щодо винесення рішення від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДМС України від 21.01.2022 № UА 209000/2022/900013/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці ДМС України за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" 2481,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.06.2022.

Суддя Кедик М.В.