Рішення № 104852577, 08.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Сірого А.В.,

представника відповідача Кухар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Техприлад до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

I. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Техприлад код ЄДРПОУ 23272132, місцезнаходження: 79057, м.Львів, вул.Антоновича, буд.116 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090 місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21499/13-01-07-11/23272132.

Позов обґрунтований тим, що податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21499/13-01-07-11/23272132 (далі спірне або оскаржуване рішення) є протиправним, оскільки приймаючи оскаржене рішення відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем строків розрахунку за імпортною операцією. Представник позивача зазначає, що 24.04.2020 на підставі міжнародного контракту позивач перерахував грошові кошти у сумі 19800 доларів США своєму контрагенту MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD. Проте, у зв`язку зі злочинними діями невстановлених осіб, вказані кошти на рахунок MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD так і не поступили, у зв`язку з чим позивачу заподіяна шкода на суму 19800 доларів США. Вказаний факт, на думку представника позивача, підтверджується матеріалами кримінального провадження, згідно з якими позивача визнано потерпілим від злочину, передбаченого статею 190 Кримінального кодексу України. Представник позивача вважає, що визнання його потерпілим у кримінальному процесі унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків розрахунку з імпортною операцією.

06.12.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що Головне управління ДПС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Техприлад» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 14.04.2020 №ТЕС-012 з фірмою-нерезидентом MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD. За результатами перевірки виявлено факт ненадходження у встановлені НБУ граничні строки розрахунків коштів чи товарів. Як наслідок, відповідач нарахував позивачу пеню у розмірі 220045,78грн. Представник відповідача зазначає, що виключний перелік випадків, в яких зупиняється перебіг строків розрахунків в іноземній валюті передбачений статею 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Описаний позивачем випадок, а саме внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) даних про кримінальне правопорушення та ухвала слідчого судді від 21.10.2020 не може братися до уваги як підстава для зупинення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така нормативно не передбачена.

28.01.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він посилається на норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статею 4 якого передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 згаданого Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 згаданого Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Представник позивача вважає, що за аналогією вказані норми права можуть застосовуватися і до спірного випадку.

07.02.2022 від представника відповідача до суду надійшли заперечення. У вказаних запереченнях зазначено, що внесення даних до ЄРДР відносно невстановлених осіб, які знаходяться за межами України, до того ж не мають жодного майна на її території, жодним чином не вплинуло на хід подій, які б сприяли стягненню заборгованості та усуненню порушень у сфері ЗЕД. Крім того, позивач не надав доказів вчинення ним дій для стягнення з нерезидента за ЗЕД контрактом, звернення до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду, а тому у відповідача були достатні підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила повністю, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

II. Рух справи

Ухвалою від 13.10.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 23.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

III. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головне управлінням ДПС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Техприлад» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 14.04.2020 №ТЕС-012 з фірмою-нерезидентом MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD, за результатами якої складено акт від 13.09.2021 №17683/13-01-07-11/23272132.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за операцією від 24.04.2020 щодо переказу коштів на суму 19800 доларів США.

На спростування вказаного порушення позивач зазначив, що 24.04.2020 на підставі міжнародного контракту позивач перерахував грошові кошти у сумі 19800 доларів США своєму контрагенту MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD. Проте, у зв`язку зі злочинними діями невстановлених осіб, з невідомих позивачу причин, вказані кошти на рахунок MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD так і не поступили.

27.05.2020 позивач звернувся до АТ АКБ «Львів» з листом №-127/Л-20, в якому просив надати відповідь: (1) чи має компанія MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD розрахунковий рахунок в банку Мексики? (2) на рахунок якої компанії зараховані кошти позивача у сумі 19800 доларів США?

Аналогічний за змістом лист позивач надіслав повторно 10.06.2020 (лист №139/Л-20). Проте, відповідь на вказані листи від установи банку так і не отримав.

23.07.2020 позивач звернувся до Франківського ВП ГУНП у Львівській області із заявою №-204/Л-20 про відкриття кримінального провадження. Заява мотивована тим, що 24.04.2020 на підставі міжнародного контракту позивач перерахував грошові кошти у сумі 19800 доларів США своєму контрагенту MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD. Проте, у зв`язку зі злочинними діями невстановлених осіб, з невідомих позивачу причин, вказані кошти на рахунок MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD так і не поступили. Позивач вважає, що викладені обставини дають підстави для внесення до ЄРДР інформації щодо вчинення невстановленими особами діяння, яке кваліфікується за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), та в результаті якого позивачу заподіяна шкода у розмірі 19800 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 24.04.2020 становить 534798грн.

Згідно з відповіддю Франківського ВП ГУНП у Львівській області від 07.08.2020 №11481/41/01/0720 за результатами розгляду заяви позивача від 23.07.2020 відомості до ЄРДР не внесено, оскільки описані ним правовідносини носять цивільно-правовий характер.

Позивач оскаржив вказану відмову до суду.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 21.10.2020 у справі №465/6144/20 зобов`язано уповноважених осіб Франківського ВП ГУНП у Львівській області внести відомості до ЄРДР за заявою представника позивача Дубіля Р.Я. від 27.07.2020.

05.11.2020 до ЄРДР внесено запис щодо кримінального провадження №12020140080001647 за заявою представника позивача Дубіля Р.Я. від 27.07.2020 №-204/Л-20 про відкриття кримінального провадження.

10.08.2021 представник позивача скерував до Головного управління ДПС у Львівській області пояснення №171/Л-21, в яких зазначив, що 24.04.2020 на підставі міжнародного контракту позивач перерахував грошові кошти у сумі 19800 доларів США своєму контрагенту MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD. Проте, у зв`язку зі злочинними діями невстановлених осіб, з невідомих позивачу причин, вказані кошти на рахунок MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD так і не поступили. Замовлена у MICROCELL INTERNATIONAL ВATTERY CO., LTD продукція на адресу позивача не надійшла, кошти у сумі 19800 доларів США також повернуті не були. Крім того, позивач поінформував податковий орган про внесення відомостей до ЄРДР від 05.11.2020 до ЄРДР щодо описаного факту.

На підставі акта від 13.09.2021 №17683/13-01-07-11/23272132 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №21499/13-01-07-11/23272132 від 30.09.2021, яким за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД позивачу нарахована пеня у розмірі 220045,78грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначаються Законом України «Про валюту і валютні операції».

Пунктом 1 статті 13 вказаного Закону України передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Суд встановив, що 24.04.2020 позивач перерахував грошові кошти у сумі 19800 доларів США на рахунок в банку Мексики. Вказаний факт позивачем визнається.

Граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів завершився через 365 днів, тобто у квітні 2021 року. Водночас, такі розрахунки здійснені не були, що визнається позивачем та підтверджується даними акта перевірки від 13.09.2021 №17683/13-01-07-11/23272132.

Позивач вважає, що пеня за порушення строку розрахунків у спірному випадку не може засовуватися з огляду на внесення до ЄРДР запису від 05.11.2020 щодо кримінального провадження №12020140080001647 за заявою представника позивача Дубіль Р.Я. від 27.07.2020 №-204/Л-20 про відкриття кримінального провадження.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо можливості застосування за аналогією норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки такий втратив чинність на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VІІІ від 21.06.2018.

Виключний перелік випадків, в яких пеня за порушення строків розрахунків за ЗЕД не нараховується визначений частиною 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновків, що виключною підставою для зупинення строків розрахунків у ЗЕД є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

Позивач не надав контролюючому органу, а також не подав до суду доказів звернення до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, чи доказів здійснення такого стягнення в позасудовому порядку.

Оцінюючи посилання позивача на внесення до ЄРДР запису від 0511.2020 щодо кримінального провадження №12020140080001647 як на підставу для зупинення строків розрахунку з імпортною операцією, суд зазначає, що така підстава нормативно не передбачена.

Суд враховує, що норми Закону України «Про валюту і валютні операції» мають імперативний характер і визначена ними відповідальність настає, незалежно від причин, з яких таке порушення відбулося.

Суд відхиляє доводи позивача щодо можливості застосування аналогії закону і спірному випадку і посилання на пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд зазначає, що у спірному випадку відсутня колізія норм, оскільки закон чітко визначає алгоритм дій щодо усунення порушень в сфері ЗЕД, визначено строки та штрафні санкції, а застосування норм Кримінального кодексу України не може вважатися аналогією закону, оскільки такий не регулює подібні правовідносини, оскільки спір виник з публічно-правових відносин між позивачем і суб`єктом владних повноважень, а не між позивачем та не невстановленими особами.

Крім того, підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських відносинах необхідно проявляти розумну обачність, адже негативні наслідки вибору недобросовісного контрагента повністю покладаються на учасника господарських відносин.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД та про відсутність обставин, які б звільняли його від обов`язку сплатити пеню за таке порушення.

За наведених обставин суд висновує, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 №21499/13-01-07-11/23272132 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73-77, 139, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Техприлад до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 20 червня 2022 року.

Суддя А.Г. Гулик