Постанова № 104850398, 20.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21641/21

Провадження №2а/522/71/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби в Одеській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2021 року позивачка звернулась до суду із позовом, по якому просить суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності серії ПН МОД 006665 від 04.11.2021 року.

Ухвалою від 01.12.2021 року по справі відкрито провадження.

06 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, додано копії матеріалів особової справи позивачки.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

20 червня 2022 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, у задоволені позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 12.06.2015 року громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 залишила країну громадянської належності авіасполученням Кабул (Афганістан) - Дубай (ОАЕ) - Одеса (Україна) легально, на підставі паспортного документу серії НОМЕР_1 та оформленої візи типу «С» № Y 06378303. На території м. Дубай (ОАЕ) перебувала транзитом протягом декількох годин. Прибула до України 13.06.2015, місце прибуття міжнародний аеропорт «Одеса».

До Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області позивач громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту лише 02.02.2016, тобто через майже вісім з половиною місяців після прибуття на територію України.

02.02.2016 станом на день звернення позивача до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 починаючи з 12.07.2015 по 02.02.2016 знаходилася на території України нелегально, у зв`язку з чим, за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 02.02.2016 стосовно громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД № 061240 та постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МОД № 061249 остання притягнута до адміністративної відповідальності в розмірі 510 гривень.

Крім того, за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто встановлення законом строків реєстрації місця проживання та перебування, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» проживання без документів на право проживання в Україні, 19.02.2016 стосовно громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД № 062722 та постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МОД № 062722 остання притягнута до адміністративної відповідальності в розмірі 510 гривень.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області, з урахуванням результатів співбесід та вивчення наданих позивачем доказів (особова справа № 2016OD0017), 15.02.2016 складено висновок про відмову громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 у визнанні її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням Державної міграційної служби України № 05-17 від 10.01.2017 року громадянці Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 відмовлено в визнані біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», пункту 6.5 розділу VI Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту затверджених наказом МВС України від 07.09.2011 року № 649, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1146/19884 від 05.10.2011, як особі, стосовно якої встановлено, що умови, передбачені пунктами 1 та 13 статті 1 цього Закону, відсутні.

На підставі зазначеного рішення № 05-17 від 10.01.2017, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області винесено повідомлення № 44 від 10.03.2017 про відмову громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 в визнані біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Станом на 22.08.2017 громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 починаючи з 23.03.2017 по 22.08.2017 знаходилася на території України нелегально, у зв`язку з чим, за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 22.08.2017 стосовно громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД № 071715 та постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МОД № 071715 остання притягнута до адміністративної відповідальності в розмірі 510 гривень.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в визнані біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 28.08.2017 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення Державної міграційної служби України № 05-17 від 10.01.2017.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 815/4387/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення № 05-17 від 10.01.2017 та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 815/4387/17 громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 по справі № 815/4387/17 апеляційну скаргу громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/4387/17 від 10.10.2017 без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою на вищезазначене рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного суду від 25.06.2018 по справі № 815/4387/17 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі № 815/4387/17 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 05-17 від 10.01.2017, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач - громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 04.11.2021 повторно звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Того ж дня, у позивача громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 прийнято заяву та відповідно до ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» її документовано довідкою про звернення за захистом № 012915 від 04.11.2021.

Але, на день звернення до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, а саме 04.12.2021, встановлено, що громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 з 22.05.2018 знаходилася на території України нелегально, у зв`язку з чим, за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, у зв`язку з чим, 04.12.2021 стосовно громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД № 006603 та постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МОД № 006665 остання притягнута до адміністративної відповідальності в розмірі 1 700 гривень.

Таким чином, встановлено, що позивач - громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території України неодноразово порушувала вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», постійного місця проживання та законного джерела існування у останньої не має.

З урахуванням вищевикладеного, твердження позивача - громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відсутність складу правопорушення не відповідає дійсності.

Статтею 213 КУпАП зазначено вичерпний перелік органів (посадових осіб), які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;

4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом;

5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222-2 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Підпункт 2.1. розділу ІІ Наказу МВС від 28.08.2013 № 825 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення ДМС України» наголошує, що складати протоколи про правопорушення та протоколи про затримання, а також у передбачених законодавством випадках доставляти осіб, які порушили правила перебування в Україні та транзитного проїзду через її територію, у приміщення ДМС, її територіальних органів і територіальних підрозділів, до поліції, до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, мають право уповноважені посадові особи головних управлінь (управлінь) ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 185-3, 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП.

Варто зазначити, що 04.11.2021 уповноваженою посадовою особою Головного управління Державною міграційною служби України в Одеській області складений протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача. Позивач особисто підписав зазначений протокол та отримав його копію, що підтверджується його підписами на другому аркуші протоколу.

Відповідно до пп. 3.1. розділу ІІІ Наказу МВС від 28.08.2013 № 825 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення ДМС України» розглядати справи про адміністративне правопорушення у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, та накладати адміністративне стягнення відповідно до ст. 2222 КУпАП мають право керівники (перші заступники, заступники керівників) головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем вчинення правопорушення, а у разі відсутності уповноваженої посадової особи, яка розглядає справи про адміністративне правопорушення та накладає адміністративне стягнення, особа, яка виконує її обов`язки.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 04.11.2021 винесено постанову серії ПН МОД 006665 про накладання адміністративного стягнення відносно позивача громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 . Зазначену постанову підписано заступником начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Максименком А.В. Також, позивач - громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 особисто підписала зазначену постанову та отримала її копію, що підтверджується її підписами на другому аркуші постанови.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, як на суб`єкта владних повноважень законодавцем покладено обов`язок щодо вчинення дій на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані «похідні повноваження».

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вважає, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та його перевірку на відповідність вищезазначеним принципам, та, водночас, зважаючи на особливості дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Крім того, процедура продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» (далі - Порядок).

Так, положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але, вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Тобто, законодавець в розумінні вищезазначених норм права не лише наділяє іноземця певними правами, але і покладає обов`язок забезпечення урегулювання іноземцем свого правового становища у легалізований спосіб, зокрема шляхом звернення до відповідного територіального підрозділу ДМС України.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Громадянкою Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо перебування на території України в законодавчо встановлений спосіб

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області були підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення позивача притягнути до адміністративної відповідальності, та надати докази такої правомірності з посиланнями на конкретні норми чинного законодавства.

Викладені у позові доводи не дають підстав для висновку про неправомірність накладання адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, тому у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби в Одеській області про скасування постанови необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.2,5-10,72-77,90,122,159,229,241-246,255,286,295 КАС України, суд

ВСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби в Одеській області про скасування постанови відмовити.

Рішенняможе бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.06.2022 року.

Суддя Р.Д. Абухін

20.06.2022