Рішення № 104850294, 15.06.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5082/22

Провадження № 2/521/2811/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2022 р.

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання Підмазко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті в місті Одесі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» (адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович (адреса місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Гагаріна, 12-А, офіс 304) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2022 року позивачка звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаним позовом, у якому вона просила суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі 24330,00 грн.; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що у 17.02.2022 р. керівник бухгалтерії Південного міжрегіонального управління ДПС

по роботі з великими платниками податків (в якому працює Заявник) повідомила її про

надходження для виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу

Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича про звернення стягнення на

заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.02.2022. р. Згідно

даних Єдиного реєстру боржників стало відомо, що відповідно до постанови

№68591309 від 10.02.2022 р. приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з

ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі

24330,00 грн.

Виконавчий напис № 38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус

Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вчинено з

порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованості ОСОБА_1

перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» не існує взагалі, будь-яких правочинів, угод з

вказаною фінансовою установою вона не укладала. Попередній аналіз документів та

даних з інтернету свідчить, що діяльність приватного нотаріус) Київського міського

нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (свідоцтво №7921, місце вчинення нотаріальних дій: м. Київ, вул. Мала Житомирська. 6/5) зупинена з 29.06.2021 р.

18.02.2022 р. адвокат Позивача, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного

процесуального кодексу України, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову З хвалою Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/3663/22 від 23.02.2022 р. заява адвоката задовільнена, стягнення на підставі постанови від 10.02.2022 р. приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. про звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (виконавче провадження №685941309) зупинено.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. без необхідних на те документів, що передбачені законодавством, а тому має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2022 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

22.06.2021 року представником позивач подано клопотання про витребування доказів у вищевказаній справі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

15.06.2022 року в судове засідання позивачка не з`явилась, представник позивачки подав до Малиновського районного суду м. Одеси заяву, в якій він просив суд розглянути справу без їх участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

15.06.2022 року представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

15.06.2022 року треті особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце слухання справи, належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Судом встановлені наступні факти. У 17.02.2022 р. керівник бухгалтерії Південного міжрегіонального управління ДПС

по роботі з великими платниками податків (в якому працює Заявник) повідомила її про

надходження для виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу

Одеської області Качурки В`ячеслава Вікторовича про звернення стягнення на

заробітню плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.02.2022. р. Згідно

даних Єдиного реєстру боржників стало відомо, що відповідно до постанови

№68591309 від 10.02.2022 р. приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з

ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі

24330,00 грн.

Виконавчий напис № 38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус

Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вчинено з

порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованості ОСОБА_1

перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» не існує взагалі, будь-яких правочинів, угод з

вказаною фінансовою установою вона не укладала. Попередній аналіз документів та

даних з інтернету свідчить, що діяльність приватного нотаріус) Київського міського

нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (свідоцтво №7921, місце вчинення нотаріальних дій: м. Київ, вул. Мала Житомирська. 6/5) зупинена з 29.06.2021 р.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. без необхідних на те документів, що передбачені законодавством, а тому має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

04.03.2020 року між позивачем та ТОВ «Глобал Кредит» був укладений кредитний договір № 001/20/029357.

29.01.2021 р. ТОВ «Глобал Кредит» на підставі договору № ГЛ/29-01 відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Судом встановлено, що виконавчий напис № 38903 вчинено за наявності низки порушень приватним нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а саме, приписів ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року, глави 12, 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, що підтверджується викладеним нижче.

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», в редакції, що була на час спірних правовідносин, підпунктами 3.1, 3.3 п. 3 гл. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Судом встановлено, що виконавчий напис № 38903 вчинений не на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість, тобто не на договорі, що свідчить про порушення нотаріусом процедури вчинення напису, передбаченою статтею 87 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 глави 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, в редакції чинній станом на 20.08.2018 року, тобто на дату вчинення спірного виконавчого напису. Відсутні також оригінали додатків згідно з п.7.10. Договору, які є його невід`ємною частиною.

Оскаржуваний виконавчий напис вмотивований, зокрема, посиланням на п.2 Переліку №1172. Вказаний пункт передбачає вчинення виконавчих написів, на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями та був внесений до вказаного Переліку Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Водночас, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14 визнано частково незаконною та частково не чинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, можливості вчинення виконавчого напису стягувача для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року вказану постанову залишено без змін. Постановою Великої палати Верховного суду від 20 червня 2018 року постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений всупереч рішенню суду, а саме постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14, та з посиланням на підставу його вчинення, яка втратила чинність на підставі цього рішення суду, а саме: п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою.

Суд звертає увагу відповідача, що на час вчинення спірного виконавчого напису, тобто станом на 04.03.2020 року норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, не були чинними, вчинення виконавчого напису на підставі не нотаріальних договорів чинним законодавством не передбачалось.

Стосовно суми заборгованості, що зазначена у виконавчому написі № 38903, суд вважає, що така сума не має ознак безспірності та не відповідає умовам договору.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Відповідно до п. б розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, для одержання виконавчого напису додаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з викладеного, суд не може встановити, яким чином здійснено нарахування заборгованості позивачу за відсотками у розмірі 16900,00 грн.

Пунктом 6 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року передбачено, що за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом (підпункт 6.1.), при цьому неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору (ц.6.2.).

Також, суд з виконавчого напису не вбачає на яку саме суму простроченого платежу та за який час здійснено нарахування пені (відсоток від суми заборгованості), що унеможливлює перевірити правильність її нарахування.

Судом встановлено, що письмової вимоги про усунення порушень письмової вимоги про усунення порушень та спливу тридцяти днів з моменту її надіслання до дня вчинення виконавчого напису нотаріусом, як це передбачено пп.2.3 п.2 Глави 16 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, позивачем не отримувалось, а тому суд приходить до висновку, що вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, тому у приватного нотаріуса не було безспірних доказів наявності визначеної суми боргу.

Таким чином, судом встановлено, що наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв`язку з виникненням такої заборгованості у позивача перед відповідачем через умови договору, які є спірними щодо встановлення погашення кредиту та відсотків.

У справі № 305/2082/14-ц Велика Палата Верховного Суду 15.01.2020 року зробила правовий висновок, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в редакції чинній на час спірних правовідносин, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачам та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.4 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Судом встановлено, що виконавчий напис містить посилання на договір про відступлення права вимоги № ГЛ/29-01 від 29.01.2021 р, але, не містить посилань щодо сум боргу, процентів, штрафних санкцій, та інше за якими право вимоги переходить до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як до нового кредитора за договором. Посилання на документи, які підтверджують момент відступлення права вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та його правонаступництва після ТОВ «Глобал Кредит» відсутні.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2019 справа № 137/1666/16-ц зроблений висновок, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судом встановлено, що позивачка понесла судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за позовну заяву в розмірі 992,40 гривень, що підтверджується квитанцією №25405762 від 07.04.2022 року.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

На підставі викладеного та керуючись , ст.ст. 16- 18 ЦК України, ст.ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», главами 12, 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., розділ 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.ст. 19, 28, 30, 141, 175-177, 263, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДИТ -КАПІТАЛ» (адресамісцезнаходження:79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,буд.1,корп.28),треті особи,які незаявляють самостійнихвимог:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович (адресамісцезнаходження:01001,м.Київ,вул.Мала Житомирська,буд.6/5),приватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіКачурка В`ячеславВікторович (адресамісцезнаходження:65039,м.Одеса,вул.Гагаріна,12-А,офіс 304)про визнаннятаким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №38903 від 14.05.2021 р., що вчинив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі 24330,00 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять гривень 00 копійок) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДИТ -КАПІТАЛ» (кодЄДРПОУ:35234236,адреса місцезнаходження:79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,буд.1,корп.28)на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачмає правооскаржити заочнерішення взагальному порядкуу тридцятиденнийстрок. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.