Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2010 р. К-19094/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука
Степашка О.І.
при секретарі: Кравченко В.О.
за участю представників:
позивача: не зявився.
відповідача: не зявився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси
на постанову Господарського суду Одеської області від 11.05.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007
у справі № 15/91-07-1772А
за позовом Кредитної спілки «Істок»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Одеської області від 11.05.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007, позовні вимоги КС «Істок»задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0000102200/0 від 24.02.2007 скасовано. Стягнуто на користь позивача з держбюджету 3,40 грн. судового збору.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, а саме підпунктів 7.11.4 та 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем здійснено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2006.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 13.02.2007 №350/22-00/26364449/18, за висновками якого позивачем, в порушення підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не віднесено до суми доходів від іншої діяльності відсотки банку, нараховані на залишки грошових коштів на розрахункових рахунках, в сумі 1064,03 грн., які оподатковуються за ставкою 25%, а також не віднесено до суми доходів від іншої діяльності, що підлягають оподаткуванню, штрафні санкції (пеню) за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків по кредитним договорам в сумі 93463,08 грн., у звязку з чим занижено податок на прибуток в сумі 23632 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2007 №0000102200/0, яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 23632 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 12411 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодися суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що доходи у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне погашення членами кредитної спілки кредиту і сплати відсотків отримані позивачем від операцій саме з активами кредитної спілки, а тому, відповідно до підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», такі доходи звільняються від оподаткування, у звязку з чим визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 23632 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12411 грн. є безпідставним.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Разом з тим, оскільки кредитна спілка є неприбутковою організацією, порядок оподаткування результатів її діяльності регулюється пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
При цьому перелік видів доходів кредитної спілки, звільнених від оподаткування, наведено в підпункті 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 цього Закону, зокрема, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в»підпункту 7.11.1, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.
Разом з тим підпункт 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 цього Закону передбачає, що під терміном «пасивні доходи»слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Таким чином, відсотки за користування кредитами, а також штрафні санкції за їх несвоєчасне погашення, що надані від імені членів кредитної спілки приватним підприємствам, які знаходяться у їх власності, є пасивним доходом та звільняються від оподаткування.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 11.05.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук
О.І.Степашко
Судове рішення № 10484063, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/91-07-1772а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: