Ухвала суду № 104838476, 15.06.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2740/22

Провадження № 1-кс/202/2172/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Сокирко О.С., прокурора Сластіна М.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Перетятька О.В., Хаврошина М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполь) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Риженка Д.С., погоджене прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Сластіним М.С., про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,та доданідо клопотанняматеріали кримінальногопровадження,внесеного 13.05.2022року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022052120000306, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мукачево Макачівського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, військовослужбовця Збройних сил за мобілізацією, стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у військовому званні солдат, з середньою освітою, який одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює у ТОВ «Преміум Спірітс Брендс» на посаді керівника відділу логістики, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2022 старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполь) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську Риженко Д.С. звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Сластіним М.С., в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокорі,тобто відкритійвідмові виконатинаказ начальника, в умовах воєнного стану.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідування встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в період дії в Україні військового стану за наступних обставин:

05.05.2022 у період часу з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. під час шикування особового складу 1 та 3 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони (далі 73 об ТрО 101 обр ТрО) за місцем тимчасового розташування військової частини у місті Костянтинівка Донецької області командиром 2 роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО) капітаном ОСОБА_3 , який є начальником за посадою та військовим званням відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО) солдата ОСОБА_1 , доведено для виконання письмовий наказ № 16 ДСК від 03.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО) підполковника ОСОБА_4 щодо зайняття позиції у визначеному районі виконання завдань.

Однак, військовослужбовець ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО), будучи обізнаним із порядком проходження, несення внутрішньої служби, порядком віддання, виконання наказів військовослужбовцями, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 29, 35, 37, 49, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 11, 17 Закону України «Про оборону України», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 05.05.2022 у період часу з 15 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., перебуваючи на шикуванні особового складу підрозділу вказаної військової частини у м. Костянтинівка Донецької області, відкрито відмовився виконати наказ начальника письмовий наказ № 16 ДСК від 03.05.2022 командира 73 окремого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО) підполковника ОСОБА_4 , який доведено командиром 2 роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО) капітаном ОСОБА_3 здійснити переміщення до району, визначеному у бойовому розпорядженні.

У подальшому, продовжуючи реалізацію умислу на непокору, 05.05.2022 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем тимчасового розташування військової частини у місті Костянтинівка Донецької області, у присутності командира батальйону в/ч НОМЕР_1 ЗСУ підполковника ОСОБА_4 відкрито підтвердив відмову виконати вищевказаний наказ начальника.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив непокору, а саме відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

13.06.2022 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, останній в порядку ст. 208 КПК України не затримувався.

На думку слідчого наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.

Слідчий вважає, що необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

У зв`язку з повідомленням ОСОБА_1 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

Переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду,вказаний ризикобґрунтовується тим,що ОСОБА_1 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину тау разівизнання винним,останньому загрожуєпоказання увигляді позбавленняволі настрок відп`яти додесяти роківпозбавлення волі,без альтернативипризначення іншогопокарання і це може стимулювати підозрюваного до втечі.

Тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, як військовослужбовець, який наразі проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, зважаючи на характер кримінального правопорушення яке було пов`язане порушенням встановленого порядку несення служби може здійснити вплив на свідків, маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді.

Знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може будь-яким іншим чином сфальсифікувати документи щодо свого хворобливого стану, знищити або викрасти документи щодо його проходження військово-лікарської комісії та інше.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за мобілізацією, може вчинити інший злочин, а саме самовільне залишення місця служби за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, у вчиненні якого останньому повідомлено про підозру.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному провадженні, у вчиненні якого він обвинувачується - відповідно до ч. 4 ст. 402 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, так як міра покарання за вчинення даного злочину становить від п`яти до десяти років позбавлення волі,

вік та стан здоров`я підозрюваного - вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє обрати йому будь який запобіжний захід.

В умовах воєнного стану на території України застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України та не створить ілюзії безкарності серед осіб, що в умовах збройного конфлікту нехтують свої конституційним обов`язком захисту територіальної цілісності держави.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого, пов`язана з тим, що обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, створить передумови для переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду, оскільки він отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

За таких обставин, на думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою запобігання переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, а також інших вказаних вище ризиків, на думку слідчого ,необхідно підозрюваному обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В клопотанні зазначено, що з огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання до 10 років, також ті обставини, що ОСОБА_1 може здійснити вплив на свідків та враховуючи ймовірність настання інших вказаних вище ризиків, вважаю, що не можливо застосувати більш м`який запобіжний.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити та сховати будь-які речі та документи, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

За час проходження військової служби у Збройних Силах України ОСОБА_1 перебуває на повному державному утриманні, отримував належне грошове забезпечення.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Сторона обвинувачення вважає, що лише застава у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (496200 гривень) здатна у повній мірі нівелювати можливість втілення у життя ризиків та забезпечити належну поведінку підозрюваного і виконання ним покладених обов`язків у разі внесення цієї застави.

Забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

В умовах воєнного стану на території України застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України та не створить ілюзії безкарності серед осіб, що в умовах збройного конфлікту нехтують свої конституційним обов`язком захисту територіальної цілісності держави.

На думку слідчого ,беручи до уваги вищенаведені обставини, тяжкість та резонанс злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, матеріальне становище, наявні достатні підстави вважати, що лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 із визначенням розміру застави не менше 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (496200 гривень) зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, в умовах утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході розгляду клопотання прокурор Сластін М.С. клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованих ризиків. Додатково пояснив, що у даному кримінальному провадженні допитані ще не всі свідки, а тому підозрюваний може впливати на хід слідства. Зброю підозрюваний хоча і здав, але може отримати її у будь-який час в період військового стану і використати з метою впливу на свідків. Підозру вважає обгрунтованою, вона не оскаржена Також підозрюваним з лютого 2022 року до теперішнього часу не оскаржено його мобілізацію. Сама підозра вручена ОСОБА_1 за відсутності захисника, оскільки підозрюваний відмовився від безоплатної правової допомоги, про що свідчить його підпис. Щодо обґрунтування розміру застави прокурор зазначив, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований та відповідно до діючого законодавства отримує дохід як за основним місцем роботи так і як військовослужбовець у ЗСУ, вчинив військовий злочин під час військової агресії РФ проти України, в зв`язку з чим розмір застави у 200 прожиткових мінімумів є обґрунтованим. Клопотання в другому пункті прохальної частини, що стосується розміру застави містить технічну помилку щодо прізвища підозрюваного. Але ж в першому пункті, в якому зазначено про обрання запобіжного заходу, прізвище зазначено вірно, Крім того, на думку прокурора, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з причин зазначених в клопотанні

Захисник Хаврошин М.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість ризиків. Суду пояснив, що підозрюваний ОСОБА_1 має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню доньку, тобто має міцні соціальні зв`язки та не має жодних намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а навпаки має намір доводити свою невинуватість. Крім того, з моменту порушення кримінального провадження 13.05.2022, він не чинив жодних спроб переховуватися та самостійно прибув у судове засідання. Разом з тим, необґрунтованим є ризик можливості підозрюваним знищити документи, чи речі, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні документи - медична довідка та наказ, а отже спотворити їх неможливо. При цьому, ризик впливати на свідків не обґрунтований, оскільки усі ключові свідки знаходяться поза межами частини, просив суд врахувати, що підозрюваний здав зброю та не має до неї доступу. Ризик можливості підозрюваним продовжити вчиняти кримінальне правопорушення є необґрунтованим, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України є закінченим з моменту його вчинення. Крім того, підозра пред`явлена підозрюваному є необґрунтованою, оскільки він зарахований до особового складу військової частини в незаконний спосіб та без належних правових підстав. Також просив врахувати особу підозрюваного, який був призваний на військову службу у перші дні війни, має місці соціальні зв`язки, постійне місце роботи, де займає керівну посаду та позитивно характеризується, має вищу освіту, володіє англійською мовою. При цьому, відсутні підстави для визначення розміру застави у розмірі, що перевищує граничний, встановлений КПК України. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою домашній арешт за його постійним місцем проживання, або заставу, але в мінімальному розмірі, визначеному статтею- 20 прожиткових мінімумів

Захисник Перетятько О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що пред`явлена підозра необґрунтована, ґрунтується лише на показах свідків. При цьому підозра вручена за відсутності захисника, порушено строк щодо вручення підозри, а саме клопотання про застосування запобіжного заходу містить неточності щодо прізвища підозрюваного. Просив не приймати довідку про отриману заробітну плату в ВСУ, тому що вона є очевидно неналежною- складена на іншу особу. Ризики не доведені.Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисників. Поянив, що дійсно має постійне місце проживання, родину, постійне місце роботи. Підтвердив отримання заробітної плати як в армії так і за основним місцем роботи, але заперечив розмір заробітної плати ,яка зазначена в довідці військової частини, зазначив, що отримує зарплату в значно меншому розмірі.

Надав письмові заперечення проти клопотання, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи, в якому просив обрати запобіжні заходи не пов`язані з триманням під вартою, або домашній арешт або заставу, але в мінімальному розмірі, врахувавши його характеризуючі відомості та матеріальний стан.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченогоч. 4 ст. 402 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які вказали про обставини віддання наказу військовослужбовцю ОСОБА_1 та підтвердили факт відкритої відмови останнього від виконання наказу; довідкою військово-лікарської комісії про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я придатний до військової служби; військовим квитком ОСОБА_1 щодо його призову за мобілізацією на військову службу до лав ЗСУ; наказом командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, яким солдата ОСОБА_1 призначено на посаду та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (73 об ТрО 101 обр ТрО); повідомленням про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв`язку.

Слідчий суддя погоджується з стороною захисту та вважає очевидно неналежним доказом довідку про грошове утримання ОСОБА_10 , додану до матеріалів справи, тому що фактично воно стосується іншої фізичної особи ОСОБА_11 .

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_1 , переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що на час розгляду клопотання не допитані всі свідки кримінального провадження і ОСОБА_1 будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на свідків, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за мобілізацією, може, з метою переховуватись від органів досудового розслідування , може залишити розташування військової частини та вчинити інший злочин пов`язаний з військовою службою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризики про можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному правопорушенні іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.

Слідчий суддятакож враховуєдоводи сторонизахисту,викладені накористь підозрюваного ОСОБА_1 , про те що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню доньку, працює, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Так, домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_1 оскільки такий вид запобіжного заходу включає покладення обов`язку, як перебування за місцем проживання, а з урахуванням того, що місцем проживання підозрюваного є м. Мукачево, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виключає виконання ОСОБА_1 обов`язків військовослужбовця в умовах воєнного стану та по суті є взаємовиключними. Крім того, з урахуванням відстані, перебування особи за місцем проживання у м. Мукачево, не за місцем розташування військової частини та органу досудового розслідування, фактично унеможливить здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного під час дії запобіжного заходу та ускладнить досудове розслідування , тим більше в умовах військового стану.

Зстосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні злочину проти порядку проходження військової служби в період воєнного стану, на думку слідчого судді, не є достатньо дієвим і не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає, що на момент розгляду клопотання, жодних звернень про передачу ОСОБА_1 на поруки не надходило.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків , передбачених ст.177 КПК України, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри та порушення під час вручення підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, враховуючи виключний випадок, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні військового злочину в умовах воєнного стану на території України, що могло вплинути негативно на обороноздатність держави та підриву авторитету Збройних Сил України, слідчий суддя вважає, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, в зв`язку з чим, користуючись правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 248100 грн.

З урахуванням відомостей про особу підозрюваного,н а переконання слідчого судді, застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, з урахуванням положень ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», абз. 8 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про військову службу правопорядку», положень Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, затверджене Наказом Міністерства оборони України 26.09.2013 № 656, суд вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 місце утримання на час дії запобіжного заходу гауптвахту Східного територіального управління Військової служби правопорядку з місцем дислокації: АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60(шістдесят)днів по 13 серпня 2022 року включно.

Утримувати ОСОБА_1 на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку з місцем дислокації: АДРЕСА_2 .

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 248100 (двісті сорок вісім тисяч сто гривень) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 13.08.2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. І. Доценко