Рішення № 104835782, 20.06.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 р. № 520/20120/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.07.2021 року № 0847487-2415-2034 на суму 330,47 грн. та № 0847488-2415-2034 на суму 243,38 грн видані ГУ ДПС Харківської області, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має сплатити фізична особа, ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , яка є власником часток об`єктів житлової нерухомості 18010200 за податковий період 2020 рік.

В обґрунтування позову зазначив, що податкові повідомлення - рішення від 02.07.2021 року № 0847487-2415-2034 на суму 330,47 грн. та № 0847488-2415-2034 на суму 243,38 грн., видані ГУ ДПС Харківської області, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 02.07.2021 №0847487-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особо. яка є власником об`єктів нерухомості за 2020 рік у сумі 330,47 грн. та від 02.07.2021 №0847488-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначену суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості за 2020 рік у сумі 243,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві приватної власності належить 1/3 частини квартири (15,3 кв.м) АДРЕСА_2 , загальною площею 45,9 кв.м, що підтверджується договором дарування від 14.11.2017, договором про встановлення часток в праві спільної сумісної власності на квартиру та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 (41,05 кв.м), загальною площею 82,1 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.02.2007, витягом про реєстрацію права власності н нерухоме майно.

Відповідно до статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно пп.266.1.1. п.266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1. п.266.2 ст. 266 ПК України).

Підпунктами 266.3.1. та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп. 266.4.1. п.266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6. ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп.266.5.1. п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, керуючись ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на 11 сесії Харківської міської ради було прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п.4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017 року.

Пунктом 3 рішення встановлено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених п. 2 цього рішення. Об`єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов`язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору визначаються відповідно до норм Податкового кодексу України.

В пунктах 1, 2 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 № 542/17 зазначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.

Положеннями пп.266.4.2 п.266.4. ст. 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

В свою чергу, пунктом 3 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 № 542/17 визначено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Зважаючи на те, що загальна площа квартир позивача, які стали об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, становить 56,35 кв.м., то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи (в даному випадку, позивач) встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом було протиправно розраховано суму податкового зобов`язання позивачу, оскільки площа оподатковуваного об`єкта є меншою, ніж 85 кв. м., а тому нарахування вищевказаних сум податкового зобов`язання не є правомірним.

Посилання відповідача на те, що у 2020 році у власності позивача перебували 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором дарування від 14.11.2017, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договором про встановлення часток в праві спільної сумісної власності на квартиру, з яких вбачається, що ОСОБА_1 належить 1/3 частини вказаного нерухомого майна загальна площа якого складає 45, 9 кв.м. Таким чином, позивач є власником 15,3 частин зазначеної квартири.

За таких підстав, належним способом захисту прав та інтересів позивача є задоволення позовних вимог шляхом скасування повідомлення - рішення від 02.07.2021 року № 0847487-2415-2034 на суму 330,47 грн. та № 0847488-2415-2034 на суму 243,38 грн., виданих ГУ ДПС Харківської області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має сплатити фізична особа, ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , яка є власником часток об`єктів житлової нерухомості 18010200 за податковий період 2020 рік, в судовому порядку.

Частка позивача у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 складає 1/2 частину, що дорівнює 41,55 кв.м від загальної площі нерухомості.

Відповідачем будь-яких інших розрахунків податку на нерухоме майно, окрім зазначених вище квартир, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.07.2021 року № 0847487-2415-2034 на суму 330,47 грн. та № 0847488-2415-2034 на суму 243,38 грн., видані ГУ ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має сплатити фізична особа, ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , яка є власником часток об`єктів житлової нерухомості 18010200 за податковий період 2020 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко