Ухвала суду № 104833940, 20.06.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

"20" червня 2022 р.

Справа №336/2336/22

Провадження №2/336/3114/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 червня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу (суброгації) у сумі 12021,36 гривню.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подану заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

За загальним правилом, передбаченим частиною другою ст. 28 ЦПК, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, відповідно до ч.9,10 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з позовною заявою місцем проживанням відповідача зазначено: АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до Шевченківського району м. Запоріжжя, а відтак до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

В обґрунтування вищевказаного, представником позивача до позовної заяви надано копію постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2019 (справа №336/6143/19), згідно описової частини тексту якої «В порядку ч.1 ст.268 КУпАП, справа розглядалася за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».

У вступній частині постанови місце проживання ОСОБА_1 було зазначене суддею на підставі даних, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто вказана обставина не була встановлена судом, а лише зазначена на підставі наданого поліцейським протоколу.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Так, належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є довідка відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Наказом МВС України 22.11.2012 № 1077 встановлено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (Порядок), розроблений відповідно до Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Відповідно до п.1.2. розділу І Порядку, реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

На виконання вимог ст.187 ЦПК України, суд звернувся з запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З метою визначення підсудності справи, 17.06.2022 суддею отриманий витяг з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя, відповідно до якого інформацію про поточну реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайдено. Місце попередньої реєстрації не зазначено.

Положеннями ч.9 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Однак, будь-яких доказів, які підтверджують зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача розташоване у Шевченківському районі м. Запоріжжя, або відповідачеві належить майно у Шевченківському районі м. Запоріжжя, суду надано не було.

Згідно із ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Виходячи з контексту ч.10 ст.187 ЦПК України, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, але якщо буде мати відповідні відомості щодо того, що місцезнаходження майна відповідача знаходиться на території відповідного району, а відтак відноситься до його територіальної юрисдикції.

Крім того, зазначену позовну заяву було скеровано до суду через систему «Електронний суд».

26 листопада 2010 року рішенням Ради суддів України № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду введено в дію з 01 січня 2011 року.

Статтею 43 ЦПК України закріплені права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7, 8, 9 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасник справи наділений правом подавати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 175 ЦПК України визначений порядок подання позовної заяви, а саме: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Тобто, обмеження встановлені ст. 43 ЦПК України (за винятком випадків, передбачених цим Кодексом) на подання документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, знаходять своє відображення в ч. 2 ст. 175 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, яка визначає порядок подання позовної заяви до суду та виключає можливість подання позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Окрім того, виходячи із положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України, відповідно до якої, учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним (об`єм файлу), суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

З даної норми Закону вбачається наявність обов`язку суду щодо направлення учасникам справи копій відповідних документів.

При цьому, відповідно до Розділу ХI Положення про автоматизовану систему документообігу суду учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

З вищенаведеного вбачається, що суд зобов`язаний направити іншим учасникам судового процесу копії електронних документів (позовна заява з додатками, тощо) на зареєстрований електронний кабінет учасника судового процесу.

При цьому, представником позивача в позовній заяві не надано відомостей про реєстрацію відповідача в підсистемі «Електронний суд», що унеможливлює скерування відповідачу позовної заяви і копій додатків до неї в електронній формі, проведення розгляду справи за матеріалами судової справи в електронній формі.

Таким чином, у разі подання позовної заяви до суду за допомогою зареєстрованого електронного кабінету без зазначення відомостей про електронні кабінети інших учасників справи, суд позбавлений можливості виконати покладений на нього обов`язок направлення копій відповідних документів іншим учасникам справи та наявність підтвердження їх отримання іншими учасниками судового процесу, а від так, у такому випадку подана позовна заява, підлягає залишенню без руху.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання документів на підтвердження того, що останнє зареєстроване місце проживання відповідача розташоване у Шевченківському районі м. Запоріжжя, або відповідачеві належить майно у Шевченківському районі м. Запоріжжя, а також направлення суду копії позову з долученими додатками для вручення їх відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

постановив:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова