Рішення № 104833923, 02.06.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/399/22

пр. № 2/336/2491/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2022 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Наумові А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Вольф Олександр Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до АТ «ПУМБ», вказавши, що 30.05.2014 року між позивачем та АТ «Банк Ренесанс Капітал» укладено кредитний договір № GP-6419794, відповідно до якого позивач отримала кредит в сумі 18447,62 гривень з кінцевим строком повернення коштів до 02.06.2018 року. 23.05.2018 року за №4186 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість в сумі 29116,72 гривень. Вказуючи, що з наданих нотаріусу документів не вбачалось, що заборгованість була безспірною, нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості за договором, який не був нотаріально посвідченим, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 23.05.2018 року за №4186.

Ухвалою суду від 07.02.2022 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Клопотання позивача про витребування доказів залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 29.03.2022 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

06.05.2022 року представник відповідача направив до суду заяву про визнання позову в порядку ст. 206 ЦПК України, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача 50% судового збору сплаченого позивачем за звернення з позовом та заявою про забезпечення позову.

23.05.2022 року позивач направила до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача наполягаючи на задоволенні позову.

Сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи в підготовче судове засідання не з`явились.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору не скористались своїм правом надати письмові пояснення щодо позову, будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подавалось та судом не вирішувалося.

При дослідженні наданих учасниками справи документів судом встановлено наступне.

30.05.2014 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію АТ «Банк ренесанс капітал» та ПрАТ «УАСК «АСКА-Страхування» на укладення договору про надання споживчого кредиту на умовах, викладених в Частині 2 цієї пропозиції з метою рефінансування заборгованості шляхом її погашення кредитору в повному обсязі за рахунок коштів кредиту у сумах за реквізитами, зазначеними у п. 2.9 цієї пропозиції, сплати комісійної винагороди банку за переказ коштів у розмірі, визначеному в п. 2.6. цієї пропозиції, оплати ціни договору страхування, що вказана в цій пропозиції та укласти з позивачем договір страхування на умовах, зазначених в Частині 3 цієї пропозиції.

Таким чином, підписавши Пропозицію АТ «Банк ренесанс капітал», ОСОБА_1 отримала кредит за кредитним договором та договором страхування (оферти) № GP-6419794 в сумі 18447,62 гривень, зі сплатою 9% річних за користування кредитом та сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,35% строком на 48 місяців.

23.05.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за номером 4186, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № GP-6419794 від 30.05.2014 року, укладеного між нею та АТ «Банк ренесанс капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ «ПУМБ». Строк платежу за кредитним договором № GP-6419794 від 30.05.2014 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.05.2017 року по 15.05.2018 року, сума заборгованості складає 29116,72 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 16803,43 гривень, прострочена заборгованість за комісією 8701,72 гривень, прострочена заборгованість за процентами 3053,65 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту 455,24 гривень, строкова заборгованість за комісією 101,14 гривень, строкова заборгованість за процентами 1,54 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати зі стягувача ПАТ «ПУМБ» в розмірі 430 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» складає 30369,21 гривень.

Виконавчий напис вчинено 23.05.2018 року, він набирає чинності з дати вчинення та має бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. 22.12.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57965500 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 29116,72 гривень за виконавчим листом №4186 від 23.05.2018 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С.

Під час розгляду справи суд виходять з таких норм законодавства.

Згідно з ч.1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису, як нотаріальна дія, полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку оперативно реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Однак, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не може обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц, пр. 14-84цс19).

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, згідно з постановою ВС від 23.01.2018 року по справі №310/293/15.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом23.05.2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо невизнання суми заборгованості, оскільки при вчиненні виконавчого напису не було встановлено порядок нарахування заборгованості та її сукупний розмір.

За обставин, встановлених судом, правових підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису не було, оскільки кредитором не доведено безспірність нарахованих сум, сам кредитний договір не був нотаріально посвідчений, тому суд прийшов до висновку про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки позивач підтримала пред`явлений позов, а відповідач вказав про визнання пред`явлених позовних вимог, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до ст. 142 ч. 1 ЦПК України.

Отже, зважаючи на визнання відповідачем позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 гривень, а 50% судового збору, сплаченого позивачем за звернення з позовом підлягають поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Вольф Олександр Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №4186, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в сумі 29116,72 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень 20 коп).

Повернути з Державного бюджетуУкраїни вособі Головного управління Державної казначейської служби України у Запорiзькiй областi Бишенко Любові Володимирівни 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень 20 коп.) відповідно до квитанції №0.0.2410852735.1 від 11.01.2022 року на рахунок UA818999980313141206000008515, одержувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, код одержувача 37941997, банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку одержувача 899998, призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; 22030101; Судовий збiр (Державна судова адмiнiстрацiя України, 050) за позовом; ОСОБА_1 .

Оригінал квитанції №0.0.2410852735.1від 11.01.2022року знаходиться в матеріалах цивільної справи ЄУН 336/399/22 пр. 2/336/2491/2022.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Третя особабез самостійнихвимог напредмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, працює за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особабез самостійнихвимог напредмет спору приватнийвиконавець виконавчогоокругу містаКиєва ВольфОлександр Леонідович,працює заадресою:м.Житомир,вул.Чорновола,6А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовомузасіданнібуло оголошенолишевступнута резолютивнучастинисудовогорішення абоуразірозгляду справи(вирішенняпитання)безповідомлення(виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здняскладенняповного судовогорішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 13.06.2022 року