Ухвала суду № 104833188, 17.06.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/4090/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною в порядку статті 383 КАС у справі № 360/4090/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (далі заявник, ОСОБА_1 ) надійшла заява про визнання бездіяльності протиправною в порядку статті 383 КАС у справі № 360/4090/21, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУ ПФУ в Луганській області, боржник) області щодо не виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 360/4090/21 в частині не поновлення виплати пенсії за період з серпня 2021 року по теперішній час, поточної пенсії за вислугою років та негайно у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вжити заходів у відповідний строк щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати заявнику наявні відомості (довідку) щодо суми заборгованості із виплати пенсії за вислугою років за період з 01.08.2021 по 18.05.2022 (із зазначенням конкретних сум та місяців даних років);

- вирішити питання щодо наявності підстав щодо притягнення до відповідальності службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, бездіяльність яких визнається протиправною.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 28.10.2021 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 360/4090/21 за позовом про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області протиправною та виплату заборгованості із пенсії за вислугу років набрало законної сили. 29.10.2021 у зв`язку із набранням законної сили зазначеним рішенням суду заявник звернувся поштою та електронною поштою із заявою на адресу ГУ ПФУ у Луганській області про організацію виконання вказаного рішення суду щодо виплати наявної заборгованості із пенсії за вислугу років за період з 01.05.2018 по 31.07.2021 у розмірі 414 078,67 грн., а також заборгованості із виплати пенсії за вислугу років з 01.08.2021 по теперішній час на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», а 24.11.2021 у зв`язку із відсутністю відповіді на звернення від 29.10.2021 вдруге звернувся поштою та електронною поштою з аналогічним зверненням до ГУ ПФУ у Луганській області. Лише 26.11.2021 електронною поштою та 30.12.2021 поштою було отримано формальну відповідь ГУ ПФУ у Луганській області від 25.11.2021 № 4662-5207/В-02/8-1200/21 про неможливість поновлення виплати пенсії за нібито відсутності в електронній та сформованій пенсійній справі актуальних реквізитів карткового рахунку та необхідність особистого надання заяви до органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання. Як стверджує заявник, з вимогою щодо виконання рішення суду органами ПФУ 30.11.2021 був вимушений також звернутись на урядову «гарячу лінію». 14.01.2022 Департамент пенсійного забезпечення ПФУ листом від 11.01.2022 № 911-39619/В-03/8-2800/22 повідомив електронною поштою та 20.01.2022 - поштою про необхідність надати заяву із реквізитами поточного рахунку в АТ «Ощадбанк» для забезпечення виконання вказаного рішення суду. 04.02.2022 ОСОБА_1 додатково звернувся поштою та електронною поштою на адресу ГУ ПФУ у Луганській області із заявою, на яку лише 31.05.2022 отримав на свою електронну скриньку формальну відмову із посиланням на зміст листа ГУ ПФУ від 25.11.2021 № 4662-5207/В-02/8-1200/21.

Заявник посилається на те, що 24.11.2021 на підставі оригіналу виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2021у справі № 360/4090/21, керуючись ч.2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»,п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, звернувся до ГУ Державної казначейської служби України у Луганській області із заявою про стягнення з ГУ ПФУ в Луганській області заборгованості із пенсії за вислугу років за період з 01.05.2018 по 31.07.2021 у розмірі 414 078,67 грн. 16.12.2021 вказаний виконавчий лист надійшов поштою на адресу ГУ Державної казначейської служби України у Луганській області та прийнятий до виконання за програмою КПКВК 3504040.Заявою від 26.11.2021 на підставі оригіналу виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі № 360/4090/21, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). 10.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67839039. у зв`язку із ігноруванням ГУ ПФУ в Луганській області зазначеного рішення суду, 19.01.2022 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», спрямовано відповідне клопотання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для розгляду питання щодо: накладення стягнення у вигляді штрафу на боржника; накладення арешту на майно боржника; накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також здійснення інших заходів відповідно до вимог чинного законодавства України. 04.05.2022 заступником начальника вищевказаного відділу примусового виконання рішень, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника, а відомості про це в автоматизованій системі виконавчого провадження з`явились лише 20.05.2022.

Як стверджує заявник, він неодноразово через Єдиний портал державних послугДіяподавав заяви 12.05.2022, 13.05.2022, 14.05.2022, 19.05.2022 та 02.06.2022до Веб-порталу ПФУ на призначення (поновлення) пенсії за вислугу років, але всі аяви з невідомих причин було відхилено.

До теперішнього часу зазначене вище рішення Луганського окружного адміністративного суду умисно не виконується службовими особами ГУ ПФУ в Луганській області у повному обсязі, що, на думку заявника, є порушенням п.1 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно - у межах суми стягнення за один місяць.

17.06.2022 від представника боржника до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 8604/22 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі за необґрунтованістю.

Ухвалою суду 17.06.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в справі № 360/4090/21, вирішено розглядати у письмовому провадженні.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Судом встановлено, що 27.09.2022 рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4090/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період 01.05.2018 по 31.07.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2021 у розмірі 414078 (чотириста чотирнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 67 копійок. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

17.11.2021 заявником був отриманий виконавчий лист по справі № 360/4090/21 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2021 року у розмірі 414078 (чотириста чотирнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 67 копійок.

17.11.2021 ОСОБА_1 також було отримано виконавчий лист по справі № 360/4090/21 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

10.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за виконавчим листом № 360/4090/21 від 17.11.2021 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67839039.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон України №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).

Статтею 26 Закону №1404-VIII визначено процедуру початку примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5);

Частиною першою статті 63 Закону України №1404-VIII закріплено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону України №1404-VIII).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.3 ст.63 Закону України №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, передбачена статтею 75 Закону України №1404-VIII.

Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 75 Закону України №1404-VIIІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Поряд з цим, частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Відтак, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Судом встановлено, що 04.05.2022 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у ВП № 67839039 за невиконання рішення суду було прийнято постанову про накладення штрафу на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.

Суд зазначає, що сторонами до матеріалів справи не надано доказів повторного невиконання рішення боржником без поважних причин та накладення виконавцем на боржника штрафу подвійному розмірі та звернення останнього до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного виконання судового рішення, у зв`язку з чим, звернення позивача в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Оскільки державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення у справі № 360/4090/21, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною в порядку статті 383 КАС у справі № 360/4090/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова