Рішення № 104827189, 09.06.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1729/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Машкіна В.М. - адвокат за довіреністю;

від першого відповідача: не з`явився;

від другого відповідача: не з`явився;

від третього відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд" (с. Пальміра, Золотоніський район, Черкаська область), до ОСОБА_1 (м. Київ) та до ОСОБА_2 (с. Пальміра, Золотоніський район, Черкаська область) про стягнення 373 759,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів 373 759,39 грн. боргу, з яких: 122 465,22 грн. основний борг, 8 049,97 грн. пені з 08.12.2020 по 08.06.2021 року, 20 594,26 грн. як 3 % річних за період з 17.01.2020 по 08.06.2021 року, 189 817,55 грн. пені за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 року, 32 832,39 грн. як 3 % річних з 01.10.2018 по 16.01.2020 на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-310818/1 від 31.01.2018.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

За правилами п1) ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримував повністю та просить суд їх задовольнити.

Другий та третій відповідачі просять у позові відмовити з підстав, що їх поруку слід визнати припиненою.

Першим відповідачем заперечень проти позову не подано.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи позивача і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" та ТОВ "Аграртехнобуд" 31 серпня 2018 було укладено Договір № VAITUA -310818/1 (а.с. 17), за умовами якого позивач, як Постачальник, зобов`язався передати у власність першому відповідачу, як Покупцю, сільськогосподарську техніку, а ТОВ "Аграртехнобуд" повинен прийняти та оплатити товар - сільськогосподарську техніку (жатка для збирання врожаю соняшника OLIMAC DRAGO Gold model 12-70), загальна вартість якої складає 1319216,00 грн., еквівалент 40000,00 євро. Назва товару та його ціна узгоджені сторонами в Специфікаціі до договору (а.с. 17-29).

Розрахунок за товар першим відповідачем повинен бути проведений в період з 03.09.2018 по 20.12.2018, як передбачено в Специфікаціі.

На виконання умов Договору позивач передав ТОВ "Аграртехнобуд" жатку вартістю 1 319 216,00 грн., про що складено Акт приймання-передачі товару (а.с. 33).

Вказане майно, як власність ТОВ "Аграртехнобуд" було передано цим товариством позивачу в заставу по Договору застави від 06.09.2018 року (а.с 35).

З метою забезпечення виконання договору поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-310818 від 31.08.2018 року, позивачем 05.09.2018 року укладено з другим і третім відповідачами договори поруки (а.с. 50-57).

З матеріалів справи вбачається, що через порушення ТОВ "Аграртехнобуд" порядку розрахунків по договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-310818 від 31.08.2018 року, у відповідності до умов договору застави, за зверненням позивача приватним нотаріусом 16.01.2020 року вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на заставне майно (а.с. 45).

За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, з відповідача-1 на користь позивача підлягали задоволенню вимоги про стягнення прострочених платежів з основного боргу за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 року у розмірі 858435,20 грн. , що еквівалентно 179989,71 євро. Також виконавчим написом стягується 48289,66 грн. інфляційних нарахувань, 154008,64 грн. пені та 26638,59 грн. як 3% річних.

Позивач вказав, що остаточно в ході примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. № 56 від 16.01.2020 року, в межах процедури виконавчого провадження № 61984455 стягувачу ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" 06.08.2020 року були перераховані кошти в сумі 737 229 грн. 68 коп., що підтверджується листом приватного виконавця Сідоренка С.П. від 21.05.2021 року № 2296 та постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с. 47, 49).

Виконавче провадження закінчено, оскільки недостатньо коштів виручених від реалізації заставного майна для погашення боргу перед позивачем.

Тому внаслідок часткового погашення боргу шляхом реалізації майна залишок основного боргу становить 121 205,52 грн. (858 435 грн. 20 коп. - 737 229 грн. 68 коп.). Ця сума в еквіваленті становить 3703,94 євро по курсу відповідно до правил п. 2.3.2 Договору станом на 05.08.2020р. (32.7234 грн. за / євро).

Сторонами у договорі поставки було передбачено, що сума чергового платежу, що підлягає сплаті за товар у гривні має бути еквівалентна сумі, що підлягає сплаті за товар в іноземній валюті, як зазначено в специфікації до договору, помноженої на Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину дня, що передує дню фактичної оплати за товар покупцем (п. 2.3.2).

Спору між позивачем та першим відповідачем щодо неотримання жатки за договором, її неналежної якості чи інших підстав для її неоплати за матеріалами справи суд не вбачає.

Як встановив суд, на забезпечення виконання умов Договору поставки було укладено Договір поруки, посвідчений 05.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу Рвач Ж.В. та зареєстрований під № 1251 (надалі - Договір поруки 1), згідно до п. 1.1. якого Поручитель ( ОСОБА_1 , Відповідач 2) зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором-позивачем за виконання зобов`язань Боржника-ТОВ "Аграртехнобуд" щодо оплати вартості сільськогосподарської техніки в сумі еквівалентної 37 000.00 євро. що на дату підписання договору складає 1220 274 і грн. 80 коп., які виникли за договором поставки сільськогосподарської техніки № УАІТІЗА-310818/1 від 31.08.2018 р. (а.с. 50).

Відповідно до п. п. 2.3 Договору поруки-1 цей Поручитель відповідає за виконання інших грошових зобов`язань за Основним договором в тому числі, але не виключно:

за сплату Боржником пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки.

Пунктом 3.1 Договору поруки -1 передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Також на забезпечення виконання умов Договору було укладено Договір поруки, посвідчений 05.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міської о нотаріального округу Рвач Ж.В. та зареєстрований під № 1252 (надалі - Договір поруки 2), згідно до п. 1.1. якого Поручитель - ОСОБА_2 (Відповідач 3, Поручитель) зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором-позивачем за виконання зобов`язань Боржника - ТОВ "Аграртехнобуд" щодо оплати вартості сільськогосподарської техніки в сумі еквівалентної 37 000. 00 євро. що на дату підписання договору складає 1 220274 грн. 80 коп.. які виникли за договором поставки сільськогосподарської техніки № УАІТБІА-310818/1 від 31.08.2018 р. (а.с. 54).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки 2 Поручитель ОСОБА_2 відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання за Основним договором щодо оплати решти вартості товару в розмірі 1 220 274 грн. 80 коп., що еквівалентно 37 000,00 євро.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки-2 цей Поручитель відповідає за виконання інших грошових зобов`язань за Основним договором в тому числі, але не виключно:

за сплату Боржником пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки.

Пунктом 3.1 Договору поруки-2 передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Позивач намагався врегулювати спір у позасудовому порядку, направляв поручителям претензії та вимоги (копії надано в справу), які залишені без задоволення, з чого і виник спір.

За правилами ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом пред`явлення позову до основного боржника та його поручителів одночасно, оскільки вартості заставного майна не вистачило для погашення всіх кредиторських вимог позивача.

Доказів визнання недійсними Договорів поставки, застави, поруки, з яких виникли правовідносини між сторонами чи наявність підстав для оцінки їх нікчемними у справу не подано.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору га вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм правовим змістом позивач та перший відповідач уклали договір поставки, який відповідає вимогам ст. 712 ЦК України та 265 ГК України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Учасники цивільних правовідносин несуть цивільну-правову відповідальність, передбачену ЦК України шляхом застосування до правопорушників санкцій, передбачених законами та договорами, як це передбачено ст. 611 ЦК України.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із положеннями ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином позивач правомірно визначив солідарними відповідачами в силу закону ТОВ "Аграртехнобуд", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вимоги позивача до цих осіб є однорідними та нерозривними і які виникають з одних і тих же відносин, розрахунків, з одних і тих же правових підстав.

Відповідно до п.7.3. Договору поставки покупець несе відповідальність за необґрунтовану затримку оплати товару, шляхом сплати пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки.

Така умова договору між сторонами відповідає положенням ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Також за правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

При цьому для застосування такого виду відповідальності, встановленого законом, не має значення, чи передбачено його ще й умовами договору між сторонами.

За доводами позивача, несплаченим залишився залишок основного боргу за жатку в сумі 3703,94 Євро з останнього платежу, який потрібно було внести до 20.12.2018 року (а.с. 29).

За наслідками прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару позивачем було нараховано 3% річних та пеню за шестимісячний період нарахування.

Позивач просить стягнути борг ТОВ "Аграртехнобуд" перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг- Україна" за договором поставки від 31.08.2018р. в сумі 11 304, 29 євро ( еквівалент 373 759 грн. 39 коп.), з яких:

3 703,94 євро (122 465 грн. 22 коп.) - сума основного боргу.

243,47 євро (8 049 грн. 97 коп.) - пеня з 08.12.2020 року до 08.06.2021 року (за 6 міс.).

622,87 євро (20 594 грн. 26 коп.) - 3 % річних за період з 17.01.2020 року до 08.06.2021 року.

непогашена в сумі 5 741,00 євро (189 817 грн. 55 коп.) - пеня з 01.10.2018 року по 16.01.2020 року (відповідно до виконавчого напису нотаріуса).

непогашені в сумі 993,01 євро (32 832 грн. 39 коп.) - 3 % річних з 01.10.2018 року по 16.01.2020 року (відповідно до виконавчого напису нотаріуса).

Розрахунок позовних вимог є вірним та перевірений судом. Пеня нарахована в межах шестимісячного строку із дотриманням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Курс євро позивач правомірно визначив відповідно до правил п. 2.3.2 договору поставки, взятий станом на 07.06.2021 р., який становить 33,0635 грн. за 1 євро.

Платежі за правилами ст. 625 ЦК України можуть бути нараховані на всі види зобов`язань, як договірних так і деліктних, що підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц, яку суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України.

На заперечення проти позову відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано, що вони вважають власну поруку за виконання ТОВ "Аграртехнобуд" грошових зобов`язань припиненою.

Оцінивши дані доводи суд їх відхиляє, виходячи з наступного:

На час укладення сторонами договору поруки від 05.09.2018 діяла норма ст. 559 ЦК України, якою визначено, що Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Суд погоджується із доводами другого та третього відповідачів, що умови договору поруки від 05.09.2018 не містять положень про припинення поруки після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.

Цим положенням про строк поруки не є п. 3.1. кожного із Договорів поруки про те, що порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов`язання, оскільки тут не йде мова ні про які строки.

За правилами ч. 1 ст.22 ЦК України строк визначається (лише ) роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Однак основне зобов`язання не було припинено виконанням, що не заперечується учасниками справи.

За процитованою редакцією норми ст. 559 ЦК України позивач повинен протягом 6 місяців з дня настання кожної частинки виконання зобов`язання по Специфікації пред`явити позов до поручителя, інакше порука припиняється.

За останнім платежем по Специфікації (а.с. 29) до договору поставки такий платіж слід було здійснити до 20.12.2018. Шестимісячний строк спливає 20.06.2019.

Позов до суду у даній справі подано 10.12.2021 для пересилання поштовим зв`язком (а.с. 182).

Однак в період існування спірних відносин між сторонами спору змінилася норма ч. 4 ст. 559 ЦК України, яка на даний час викладена в такій редакції:

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 14.06.2016 р. N 1414-VIII, від 03.07.2018 р. N 2478-VIII, який вводиться в дію з 04.02.2019 р.)

Частиною 2 Перехідних положень ЗУ від 03.07.2018 р. N 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" передбачено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Таким чином, оскільки станом на 04.02.2019 між позивачем та першим відповідачем ще не були завершені розрахунки за останнім платежем по Специфікації і тривав шестимісячний період чинності відносин поруки між позивачем та поручителями, то суд приходить до висновку, що на сторони спору поширюється дія нової норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про збільшення преклюзивного строку для пред`явлення позову до поручителя протягом 3х років.

При цьому суд не погоджується із доводами поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що їх порука припинилася. В даному питанні суд виходить з наступного:

Другий та третій відповідачі посилаються на положення ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також у ст. 5 ЦК України вказано, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з цього правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України для випадків, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний принцип незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин у тому, що існуюче становище для суб`єкта не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

У рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. З прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «наступний закон скасовує попередній».

Таким способом фактично передбачається порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Отже слід прийти до висновку, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення, тривалості та припинення спірних правовідносин.

Отже, загальні принципи дії закону у часі, визначені ст. 58 Конституції України, в цілому роз`яснено у рішеннях Конституційного Суду України.

Однак виходячи з прямого змісту цієї статті слід вказати, що ст. 58 Конституції України не вирішує питання про дію нормативно-правового акта у часі у тому випадку, якщо правовідносини розпочалися до набрання чинності акта, а закінчилися під час дії (набрання чинності) новоприйнятим нормативно-правовим актом, який по-іншому регулює такі правовідносини, а також, якщо правовідносини виникли під час дії нормативно-правового акта, але закінчилися після того, як відповідний акт втратив чинність.

Тому враховуючи нову редакцію ст. 559 ЦК України суд не може погодитися із доводами обох поручителів, що їх майнова відповідальність перед позивачем припинилася. Заперечень проти математичних розрахунків позовних вимог у поручителів немає.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач зібраними у справі доказами і розрахунками довів правомірність своїх позовних вимог та солідарність відповідальності відповідачів перед позивачем.

Оскільки відповідачі не сплатили позивачу борг у добровільному порядку, то до примусового солідарного стягнення з них на користь позивача належить 122 465,22 грн. основного боргу, 8 049,97 грн. пені за період з 08.12.2020 по 08.06.2021 року, 20 594,26 грн. як 3 % річних за період з 17.01.2020 по 08.06.2021 року, 189 817,55 грн. пені за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 року, 32 832,39 грн. як 3 % річних за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-310818/1 від 31.08.2018.

На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії основного боржника, ТОВ "Аграртехнобуд", то суд вважає за необхідне покласти саме на нього всі судові витрати за вирішення спору та стягнути на користь позивача 5606,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 238,240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграртехнобуд» (ідентифікаційний код 34614627, Черкаська обл., Золотоніський район, селище Пальміра, вул. Молодіжна, буд. 23),

- з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

- з ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА Інтертрейдінг Україна» (ідентифікаційний код 32708773, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22) -

122 465,22 грн. основного боргу, 8 049,97 грн. пені за період з 08.12.2020 по 08.06.2021 року, 20 594,26 грн. як 3 % річних за період з 17.01.2020 по 08.06.2021 року, 189 817,55 грн. пені за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 року, 32 832,39 грн. як 3 % річних за період з 01.10.2018 по 16.01.2020 на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № VAITUA-310818/1 від 31.08.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграртехнобуд» (ідентифікаційний код 34614627, Черкаська обл., Золотоніський район, селище Пальміра, вул. Молодіжна, буд. 23) -- 5606,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 червня 2022

Суддя Н.М. Спаських