Ухвала суду № 104826623, 17.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2022Справа № 910/4192/22Суддя Господарського суду міста Києва Сташків Р.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк"

про забезпечення позову

у справі №910/4192/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

про визнання договору недійсним

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, у якому Позивач просить суд визнати недійсним одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу №211213-5/ФЛ-Ю-А від 13.12.2021, оформлене Відповідачем повідомленням від 14.04.2022 №1146.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.07.2022.

15.06.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" вилучати об`єкт лізингу - автомобіль загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , з усіма приналежностями (в тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк", в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також вчиняти інші дії, спрямовані на обмеження законних прав лізингоодержувача щодо володіння та користування об`єктом лізингу, в тому числі переоформлення його на третіх осіб.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ "Бест Лізинг" (лізингодавець) надіслало на адресу ТОВ "Оазіс Парк" (лізингоодержувач) повідомлення №1146 від 14.04.2022 про розірвання договору фінансового лізингу №211213-5/ФЛ-Ю-А від 13.12.2021 з вимогою у період часу з 13-00 год до 14-00 27.04.2022 повернути лізингодавцю, отримане за договором майно (об`єкт лізингу) - автомобіль загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , з усіма приналежностями (в тому числі свідоцтво про державі реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційні номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації), а також підписати акт повернення предмета лізингу та видати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну. Заявник зазначає, що у повідомленні №1146 вказано, що у разі несвоєчасного повернення майна, об`єкти лізингу за договорами фінансового лізингу будуть вилучені у встановленому порядку, з покладанням на лізингоодержувача усіх витрат та збитків.

Окрім того, лізингодавець надіслав лізингоодержувачу повідомлення №1327 від 02.05.2022 про відмову від 70 договорів фінансового лізингу та з вимогою повернути отримане за договорами майно (об`єкти лізингу). При цьому, 14.06.2022 лізингодавцем було вилучено у лізингоодержувача автомобіль, який був об`єктом лізингу за одним із вказаних договорів. Враховуючи наведене, заявник вважає, що існує нагальна необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття таких заходів істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, заявник вказує, що вчинення ТОВ "Бест Лізинг" дій щодо вилучення в позасудовому порядку майна, яке знаходиться в лізингу, фактично позбавляє лізингоодержувача, що має легітимні сподівання на користування цим майном, права доводити правомірність свого володіння та користування ним.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 по справі №911/2930/17.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вимогам ст. 74 ГПК України позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для забезпечення позову, зокрема, про вчинення нотаріусом виконавчого напису, який до того ж не є предметом оскарження у даній справі.

Викладені у заяві мотиви щодо можливої поведінки відповідача носять умовний, гіпотетичний характер та не спростовують факту розумного ставлення власника до належного йому майна, вчинення адекватних дій спрямованих на його збереження.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що інститут забезпечення позову має своєю метою саме усунення вірогідності невиконання судового рішення і, як наслідок, відновлення прав позивача щодо предмету спору.

Однак, за висновками суду, у даному випадку обраний заявником захід забезпечення позову не забезпечить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" про забезпечення позову.

При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, позивач не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.

З огляду на викладене, керуючись статтями 136-140, 234, 235 ГПК України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків