Ухвала суду № 10482603, 08.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2010 р. м. КиївК-15862/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007

у справі № 5/2045-19/248А Господарського суду Львівської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю українсько-чеського спільного підприємства «Ройал ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 28.11.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007, позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.07.2005 № 00002324430/0-19765 про зобовязання сплатити штраф у сумі 89880,00 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) за відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього узгодження з податковим органом.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судами порушено частину 1 ст. 58 Конституції України, підпункт 8.2.2 пункт 8.2 ст. 8, підпункт 17.1.8 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПА у Львівській області була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ українсько-чеського СП «Ройал ЛТД»за період з 01.01.2004 по 31.03.2005р.р., за результатами якої складений акт перевірки від 27.07.2005 № 6/878/35-4/14338599, згідно висновків якого товариством порушено підпункт «а»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ у звязку із відчуженням у січні лютому 2004 року заставного майна основних засобів (гральних автоматів) на загальну суму 89880,00 грн. (накладна від 26.01.2004р. № 3 на суму 18200,00 грн., № 4 на суму 14720,00 грн., № 5 на суму 9200,00 грн.; від 27.01.2004р. № 6 на суму 7480,00 грн., № 7 на суму 18000,00 грн., № 8 на суму 9000,00 грн., № 9 на суму 460,00 грн., № 10 на суму 11000,00 грн.; від 02.02.2004р. № 11 на суму 1320,00 грн., № 12 на суму 500,00 грн.), без отримання згоди податкового органу на таке відчуження.

Відповідно до підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

За приписами підпункту «а»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 названого Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні

Згідно з підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп(2005) у справі № 1-9/2005 про податкову заставу положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків без врахування суми його податкового боргу визнані такими, що не відповідає Конституції України, є неконституційними. Конституційний Суд України визнав, що розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобовязання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Як встановлено судами, у період з 15.01.2004 по 05.02.2004р.р. податковий борг позивача перед бюджетом у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів склав 457,34 грн.

Та обставина, що в податковій заставі знаходиться все майно та майнові права позивача, сторонами не заперечується та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до частини 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

05.02.2004 року позивачем було погашено існуючий податковий боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (платіжне доручення № 640).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято після прийняття Конституційним Судом України Рішення, яким визнано неконституційним положення підпункту 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону № 2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без урахування суми його податкового боргу.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій на підставі встановлених обставин та виходячи зі змісту наведених норм Закону № 2181-ІІІ дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність застосування до позивача штрафу податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2005 № 00002324430/0-19765 виходячи з того, що право податкової застави поширювалось на активи платника податків без врахування розміру податкової застави та який не відповідає сумі податкового боргу, забезпеченню погашення якого повинна слугувати податкова застава.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007, постанову Господарського суду Львівської області від 28.11.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис Л.І.Бившева

підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис Т.М.Шипуліна