Постанова № 10482162, 22.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3602/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Дякова В.І.,

при секретарі - Демченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Ріпкинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

12.07.2010 р. прокурор Ріпкинського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі (далі ДПІ у Ріпкинському районі) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в розмірі 1000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету. Тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

В судове засідання прокурор не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся в установленому порядку, про причини неявки не повідомив та заперечень на позов не подав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 10.06.2009р. та взятий на податковий облік до ДПІ у Ріпкинському районі 11.06.2009 р., за №2386, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та довідкою про взяття на облік платника податків від 11.06.2009 р., №787.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є будівництво будівель.

15.12.2009 року відповідачем було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, в якій вказано вид діяльності будівництво будівель. 25.12.2009 р. ФОП ОСОБА_1 отримав свідоцтво платника єдиного податку серії Є №942845.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Рішенням Ріпкинської селищної ради від 15 жовтня 2008 року встановлено ставки єдиного податку суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, в залежності від виду діяльності. До відповідача застосовано ставку єдиного податку в розмірі 200 грн. щомісяця.

Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, субєкти підприємницької діяльності зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11, вищевказаного Закону, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Згідно п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідач не в повному обсязі сплачує податок, тому на його особовому рахунку обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1000 грн., що утворився шляхом несплати відповідачем поточних платежів за січень - травень 2010 року.

Відповідно до пп.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001р. № 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Сума податкового зобов'язання по єдиному податку відповідача щомісяця є узгодженою.

Відповідно п. п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/17 від 26.02.2010р. на суму 400 грн. (яку було вручено 02.03.2010р) та другу податкову вимогу № 2/36 від 08.04.2010р.на суму 600 грн. (яку було вручено 10.04.2010р.)

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені, а податковий борг не сплачено.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора Ріпкинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги прокурора Ріпкинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, задовольнити.

Стягнути за рахунок активів з фізичної особи - підприємця підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в розмірі 1000 грн. на р/р 34210379700422, в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21409644, місцевий бюджет Ріпкинської селищної ради.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя В.І. Д'яков