Постанова № 10482043, 15.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-2762/10/2370 15.07.2010 р. м. Черкаси

10 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: Герасевич О.А. за довіреністю;

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-Ресурси»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-Ресурси»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Позов обґрунтований тим, що за лютий-квітень 2010 року відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 12942 грн. 62 коп. Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі 862 грн. 42 коп. та нарахована пеня в розмірі 51 грн. 95 коп., які відповідачем не сплачені.

Оскільки сума страхових внесків, фінансової санкції та пені в загальному розмірі 13856 грн. 99 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла-Ресурси», зареєстроване як юридична особа 16.05.2005 року, про що державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 1024102 0000 000419, ідентифікаційний код 33515107.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. № 400/97-ВР (далі «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі «Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий-квітень 2010 року із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 12207 грн. 24 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу в сумі 735 грн. 38 коп.

За вказаний період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 12942 грн. 62 коп.

Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції, зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З наданої позивачем копії рішення № 170 від 21.05.2010 року вбачається, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до відповідача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 862 грн. 42 коп. та пеня в загальній сумі 51 грн. 95 коп.

Зазначене рішення отримано головним бухгалтером ТОВ «Сміла-Ресурси»21.05.2010 року особисто.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансової санкції та пені не оскаржив, суму заборгованості в розмірі 13856 грн. 99 коп. добровільно не сплатив.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-Ресурси», (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, 12, ідентифікаційний код 33515107) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий-квітень 2010 року в розмірі 12942 грн. 62 коп., штрафних санкцій в розмірі 862 грн. 42 коп. та пені в сумі 51 грн. 95 коп., а всього 13856 (тринадцять тисяч вісімсот пятдесят шість) грн. 99 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.В. Гаращенко