Рішення № 104815205, 16.06.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року м. Житомир справа № 240/41774/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії управління Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні її на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХП від 16.12.1993, з 18 жовтня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначає, що перебуває на обліку в Головному управління пенсійного фонду України в Житомирській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

25.12.2014 року була звільнена з посади головного державного інспектора Попільнянського відділення Андрушівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області. Станом на час звільнення має загальний стаж державної служби 22 роки 08 місяців 09 днів, що підтверджується довідкою про наявність стажу державної служби, виданої 12.10.2021 року ГУ ДПС у Житомирській області та записами трудовій книжці.

18.10.2021 року зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки її загальний стаж державної служби складає більш як 20 років.

Відповідач рішенням від 26.10.2021 року відмовив їй у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з посиланням на те, що станом на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII у її відсутній необхідний для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ стаж державної служби, що Вона не займала посаду державної служби та станом на 01.05.2016 не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, до яких служба в Державній податковій службі не відноситься.

Вказану відмову вважає протиправною.

Ухвалою від 17.12.2021року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов Відповідач проти позову заперечує і зазначає, що Позивачу з 30.12.2014року призначена та виплачується пенсія згідно положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Одночасно вважає, що у Позивача відсутні підстави, передбачені Прикінцевими положеннями Закону України "Про державну службу" №889-VIII, для переведення на пенсію державного службовця.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами та витребувані судом документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 10 цього ж Закону N 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, тощо), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з 30.12.2014року отримує пенсію за віком.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 18.10.2021року зверталася до Відповідача із заявою про призначення (переведення) пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

За результатами розгляду такого звернення Відповідач листом від 26.10.2021року повідомив Позивача про відсутність підстав, передбачених Законом України "Про державну службу", для переведення (призначення) пенсії державного службовця. Як зазначено в даному листі, посади в органах податкової (фіскальної) служби, які займала Позивач, не відносяться до посад державних службовців відповідних категорій (а.с.14-15).

Такі доводи Відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до частин 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (надалі - Закон N 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року.

Суд враховує, що до 1 травня 2016 (дата набрання чинності діючого Закону України "Про державну службу" N 889-VIII) (надалі - Закон N 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які одночасно:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону N 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні особливості (умови), за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону N 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд у постановах від 3 липня 2018 року у справі N 265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі N357/1457/17 та від 01 квітня 2020 р. N 607/9429/17 зробив висновок, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону N 3723-XII після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону N 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби:

а) досягли певного віку (62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Сторони не оспорюють досягнення Позивачем віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058-IV, для призначення пенсії та наявність загального страхового стажу, в тому числі стажу на посадах в органах податкової (фіскальної) служби, які займала Позивач, що перевищує сумарно 20 років.

Суть спору між сторонами зведена виключно до того чи відносяться посади в органах податкової (фіскальної) служби, які займала Позивач, до посад державних службовців відповідних категорій.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки Позивача, копія якої досліджена судом, Позивач з 17.04.1992року по 25.12.2014року, що сумарно складає 22роки 08місяців та 09 днів, працювала на відповідних посадах територіальних органів Державної податкової інспекції, Державної податкової служби України та Міністерства доходів та зборів України (а.с.9-11).

Безспірно, загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті за спірний період, визначалися приписами Закону N 3723-XII, який введений в дію Постановою ВР N 3724-XII ( 3724-12 ) від 16.12.93року.

За приписами ст.17 цього Закону N 3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу певного змісту.

Як зазначено в трудовій книжці Позивача, Позивачем 10.02.1994року прийнята присяга державного службовця.

Одночасно суд враховує, що Порядок обчислення стажу державної служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 (надалі - Порядок N283). Цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Приписами пункту 2 цього Порядку N283 прямо передбачено, що до стажу державної служби, окрім іншого, зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, стаж Позивача 17.04.1992року по 25.12.2014року, що сумарно складає 22роки 08місяців та 09 днів, на відповідних посадах територіальних органів Державної податкової інспекції (Державної податкової служби України та Міністерства доходів та зборів України) підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Порушене право Позивача підлягає судовому захист та поновленню шляхом визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні Позивача на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" та зобов`язання Відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХП від 16.12.1993 з 18 жовтня 2021 року (з дня звернення).

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 908,00 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХП від 16.12.1993 з 18 жовтня 2021 року.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк