Рішення № 104815203, 16.06.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року м. Житомир справа № 240/10447/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому після часткової відмови від позову просить:

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Житомирської обласної прокуратури (прокуратури Житомирської області) щодо ненарахування йому - прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Житомирської області з 26 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року та з 22 грудня 2020 року по даний час заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу прокурора відділу обласної (регіональної) прокуратури (Житомирської обласної прокуратури), розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх надбавок до посадового окладу та премій, включаючи оплату часу за невикористану відпустку;

- зобов`язати відповідача нарахувати заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 26 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року та з 22 грудня 2020 року по день постановлення судового рішення, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що Житомирською обласною прокуратурою у порушення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» і рішення Конституційного Суду України № 1-223/2018 (2840/18) від 26 березня 2020 року за вказаний період заробітна плата виплачувалася у значно меншому розмірі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року дану справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01 липня 2021 року.

01 липня 2021 року підготовче засідання відкладено на 04 серпня 2021 року.

04 серпня 2021 року суд закрив підготовче провадження і оголосив перерву у відкритому судовому засіданні до 19 серпня 2021 року для надання позивачем додаткових доказів.

19 серпня 2021 року оголошено перерву до 15 вересня 2021 року.

15 вересня 2021 року суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов. Вказав, що Житомирська обласна прокуратура фінансується головним розпорядником коштів відповідно до чинного законодавства та не наділена правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України здійснювати перерахунок окладу позивача і виплату зарплати в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивач з 2009 року працював в органах прокуратури Житомирської області на різних посадах.

З 14 квітня 2016 року переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Житомирської області.

Із займаної посади ОСОБА_1 був звільнений з 30 квітня 2020 року відповідно до наказу прокурора Житомирської області № 94к від 28 квітня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 240/7290/20, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 01 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 2 наказу керівника Житомирської обласної прокуратури № 336к від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 01 травня 2020 року.

Згідно з наказом керівника Житомирської обласної прокуратури № 340к від 22 грудня 2020 року, позивача, який не переведений на посаду прокурора у Житомирську обласну прокуратуру, закріплено за відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури з визначенням робочого місця.

Не є спірними та визнаються сторонами ті обставини, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалось відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року.

Тобто, у період з 26 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року та з 22 грудня 2020 року по даний час посадовий оклад ОСОБА_1 визначено на рівні 5730,00 гривень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року.

В первісній редакції Закону №1697-VII, передбачалося, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3. Прокурорам виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 81 Закону №1697-VII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" встановлено оплату праці працівникам прокуратури, згідно з пунктом 1 якої затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками. Згідно додатку 2 встановлено посадовий оклад прокурора обласної прокуратури у розмірі 5730 грн.

19 вересня 2019 року був прийнятий Закон України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набрав чинності 25 вересня 2019 року та яким у статтю 81 Закону України "Про прокуратуру" було внесено зміни, а саме: частини третю, четверту викладено в такій редакції: посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема прокурора обласної прокуратури - 1,2.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Із системного аналізу положень Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та змін, які були внесені до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що умовою для держання заробітної плати у новому розмірі є переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, яке можливе лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим Законом.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка неуспішно пройшла атестацію.

Як вбачається з наказів Житомирської обласної прокуратури від 22 грудня 2020 року №336к та №340к позивач був поновлений на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області, тобто ОСОБА_1 не працював у Житомирській обласній прокуратурі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Кодексу у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 131-1 Основного Закону України. Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що нарахування та виплата заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»), залежить від того, чи успішно прокурор пройшов атестацію та був переведений за результатами успішної атестації до обласної прокуратури.

Оскільки позивач не пройшов атестацію і не був переведений до Житомирської обласної прокуратури, тому суд не вбачає підстав для нарахування йому заробітної плати у розмірі, встановленому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної прокуратури (вул. С. Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко