Постанова № 10481516, 22.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2010 року Справа № 2а-5407/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Смішливої Т.В.

при секретарі Лембі А.В.

в присутності представників:

прокурора-заявника:не зявився,

від позивача: Селезньова О.О.(дов.від 19.04.10 №174),

від відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник” про стягнення суми штрафу у сумі 340,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2010 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник” про стягнення суми штрафу у сумі 340,00 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Оскільки відповідач не забезпечив виконання заходів щодо усунення порушень законодавства з метою безпечного використання електроустановок, які були виявлені під час обстеження інспектором Держенергонагляду в Луганській області, відповідно до чого складено Акт перевірки від 22.05.2009, постановою від 10.06.2009 на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 340,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 340,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав.(а.с. 33)

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2009 державним інспектором з енергетичного нагляду Ленчуковим В.А. відповідачу було видано директору ТОВ «Ремонтник» внесено припис № 02/21-0078 (а.с.7 8), яким останнього зобовязано виконати заходи з усунення порушень та про виконання припису в цілому повідомити позивача у строк до 20.03.2009.

22.05.2009 у присутності представника відповідача, інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду проведено перевірку виконання припису Інспекції № 02/21-0078 від 06.03.2009 щодо усунення порушень законодавства про електроенергетику.

Актом перевірки від 22.05.2009 № 02/21-0054 (а.с.6) встановлено невиконання відповідачем припису Інспекції від 06.03.2009 № 02/21-0078. При цьому перевірку виконання припису від 06.03.2009 № 02/21-0078 проведено у присутності директора ТОВ «Ремонтник», яким акт перевірки підписано без зауважень.

На підставі вказаного акту перевірки від 22.05.2009 позивачем прийнято постанову від 10.06.2009 № 02/21-0054 (а.с.5) про накладення штрафу на ТОВ «Ремонтник» за порушення законодавства про електроенергетику на суму 340,00 грн. у зв'язку з невиконанням припису від 06.03.2009 № 02/21-0078.

Зазначена постанова про накладення штрафу № 02/21-0054 надіслана відповідачеві листом № 16\162\1-1125 від 10.06.2010, який отримано відповідачем 06.07.2009, про що свідчить поштове повідомлення №1105454 (зворот а.с.9).

Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 року № 1573/99 Міністерство палива та енергетики України (далі Мінпаливенерго) визначено центральним органом виконавчої влади на який покладено здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.1996 р., та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК „Укренерго") та його структурних підрозділів.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ДП НЕК «Укренерго» воно засновано на державній власності та підпорядковується Мінпаливенерго відповідно до Указу Президента України від 14.04.2000 №598/2000.

Головною метою діяльності ДП НЕК «Укренерго» є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері енергопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій у країні (абзаци 1-4 пункту 2.1 Статуту), до основних напрямків діяльності віднесено здійснення державного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Положення (п.п. 2.2.16 п. 2.2. Статуту).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» до принципів державної політики в енергетиці належать створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Частиною 1 ст. 9 зазначеного закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі - Інспекція) у порядку, визначеному законодавством України, а частиною 5 ст. 9 зазначеного закону Інспекції надано повноваження щодо застосування, у встановленому порядку, санкцій до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів у сфері ПЕК.

Так, відповідно до ч. З ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку. До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено.

Частиною 6 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бюджету України.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергонагляду унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері ПЕК.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані Позивачем підтверджують обставини, на які Позивач посилається та їх обґрунтування.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі інспекції Держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Донбаському регіоні” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтник” до Державного бюджету України (п/р №31119106700002, одержувач Держбюджет м. Луганська, банк одержувача ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 21081100) штраф у сумі 340,00 грн. (триста сорок грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Смішлива Т.В.