Ухвала суду № 104814222, 10.06.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2022 Справа №607/7218/22

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю секретаря судового засідання Медвідь О.А., прокурора Зарівної Г.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Череватого П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Зарівною Г.Б., в рамках кримінального провадження № 12022211040000777 від 08 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сорськ Усть-Абаконського району Красноярського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, раніше судимого,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчогосудді Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областінадійшло вказанеклопотання,в якомуслідчий проситьзастосувати щодопідозрюваного ОСОБА_1 запобіжний західу виглядітримання підвартою,терміном на60діб та визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 08.06.2022 близько 16:15 год. в умовах воєнного стану, який введено відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні магазину "ANDI", що по вул. Петлюри, 4а у м. Тернополі одягнув на себе чоловічий одяг та взуття, не реагуючи на словесні зауваження, відкрито викрав їх та вибіг з вище вказаного магазину, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1535 грн.

08.06.2022 даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000777, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

08.06.2022 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано, перевірено і оцінено достатньо доказів, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України. Вказані докази є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Метою застосуваннязапобіжного заходудо ОСОБА_1 є забезпеченнявиконання підозрюваним(обвинуваченим)покладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання спробам:вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи фактичні обставини справи, орган досудового розслідування вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, оцінюється суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнається за реальну небезпеку можливість його ухилення від слідства та правосуддя у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Обґрунтовуючи неможливість запобігти переліченим ризикам шляхом застосуванням більш м`яких запобіжних заходів є наступне: застосування застави щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній не працює, вів злочинний спосіб життя, не дбаючи про своє матеріальне забезпечення; застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_1 може вчиняти нові злочини, поведінка останнього є асоціальною, протягом останніх років, що проявляється у вчиненні злочинів та будучи не одноразово судимим за вчинення таких, не прийняв міри щодо виправлення своєї поведінки, в тому числі не вживав заходів щодо працевлаштування;

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та виконанняним процесуальнихобов`язків,запобігання можливомувчиненню іншогокримінального правопорушення,незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню, а також, з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Зарівна Г.Б. клопотання підтримала з мотивів, у ньому наведених та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Череватий П.М. у судовому засіданні заперечили щодо застосування запобіжного заходу та просять врахувати, що відсутня належна підозра, було застосовано при затриманні насильство відносно ОСОБА_1 , а тому, просять застосувати запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будьяку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040000777 від 08.06.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні»» № 2102-IX, якимзатверджено Указ Президента України № 64/2022від 24.02.2022 «Про введеннявоєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин24.02.2022.

В подальшому, Верховною Радою України 15.03.2022прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку діївоєнного стану в Україні»» № 2119-IX, якимзатверджено Указ Президента України № 133/2022від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Також, Верховною Радою України 21.04.2022прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку діївоєнного стану в Україні»» № 2212-IX, якимзатверджено Указ Президента України № 259/2022від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Також, Верховною Радою України 21.05.2022прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку діївоєнного стану в Україні»» № 2212-IX, якимзатверджено Указ Президента України № 259/2022від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 червня 2022 року, близько 16:15 години, у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні магазину «ANDI», що за адресою: бульв. Петлюри, 4 у м. Тернопіль, виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, 08 червня 2022 року, близько 16:15 години, ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні магазину «ANDI», що за адресою: бульв. Петлюри, 4 у м. Тернопіль, підійшов до стелажу на якому знаходився чоловічий одяг, після чого взяв комуфляжні штани торгівельної марки «Baron», вартістю 499 грн, футболку чорного кольору, вартістю 239 грн, светр спортивний на замку чорного кольору, вартістю 319 грн, кросівки із шкірозамінника біло-чорного кольору, вартістю 459 грн, з вказаними речима зайшов в примірочну, в якій вказаний одяг вдягнув на себе.

В подальшому, вийшовши із примірочної, ОСОБА_1 , не маючи наміру розрахуватися за речі попрямував до виходу із приміщення магазину, однак був помічений потерпілою ОСОБА_2 .

На вимогу ОСОБА_2 зупинитись ОСОБА_1 не відреагував та усвідомлюючи, що здійснює відкрите викрадення майна, з метою доведення злочину до кінця вистрибнув через вікно приміщення магазину «ANDI», на вулицю та побіг у невідомому напрямку.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 08.06.2022 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На думкуслідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, зокрема:

- проколом огляду місця події від 08.06.2022;

- протоколом прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.06.2022;

- документацією про прихід товару, який було викрадено;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 09.06.2022;

- протоколом проведення впізнання за фотознімкам із потерпілим ОСОБА_2 від 09.06.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09.06.2022;

- протоколом проведення впізнання за фотознімкам із свідком ОСОБА_3 від 09.06.2022;

- протоколом огляду відеозапису від 09.06.2022;

- протоколом затримання особи підозрюваного у вчиненні злочину від 09.06.2022;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 09.06.2022.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 , слідчому судді не надано.

При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Окрім наявноїобґрунтованої підозри,слідчий суддявважає,що наданий часіснують ризикизазначенні уклопотанні слідчого,а саме:вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, що в силу вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування перебуває на початковій стадії та на даний момент перебуваючи на волі він може незаконно здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати протиправним діям.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив новий корисливий злочин.

Крім цього, слід врахувати, про те що, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.3 ст. 187, ч.ч. 2, 4 ст. 296 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність, що в свою чергу вказує на його підвищену суспільну небезпеку.

Також, слідчий суддя вважає доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 може перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні обставин вчинення злочину, всіх учасників кримінального правопорушення, встановленню істини у кримінальному провадженні та забезпечення швидкого, повного і неупередженого дослідження обставин вчинення злочину і завершення досудового розслідування у розумний строк є дані про його особу, спосіб учинення ним злочину.

Відтак слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо зменшення обсягу заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме, домашнього арешту, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України, які як встановлено на даний час не зменшились та продовжують існувати, а тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, раніше судимий: 29.05.2007 Тернопільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст.ст.69,70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; 22.12.2008 Тернопільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ч. 1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 6 місяців невідбутого покарання по вироку Тернопільського міськрайонного суду від 29.05.2007, та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 14.05.2013 Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 3 місяці згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 22.12.2008 , та визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 9 місяців; 26.06.2018 Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст. 152, ч. 3 ст. 187,ст. 395 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 05.03.2021 по відбуттю строку покарання, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою, не встановлено.

Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні, а саме, з протоколу затримання особи, підозрюваного ОСОБА_1 було затримано у відповідності до ст. 208 КПК України, 08.06.2022.

Відтак, саме з 08.06.2022 слід виходити при обрахуванні строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Зарівною Г.Б., в рамках кримінального провадження № 12022211040000777 від 08 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні просив визначити максимальний розмір застави.

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя одночасно з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує висловлену прокурором у судовому засіданні думку з цього приводу.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчиненого у воєнний час, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, наявність судимостей, його соціальний та економічний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім цього, враховуючи доводи підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Череватого П.М. у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що копію ухвали слід направити до Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львовідля вирішення питання щодо дослідження обставин, викладених підозрюваним та його захисником щодо обставин затримання, а також, зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного - для перевірки обставин, викладених підозрюваним, про отримання ним тілесних ушкоджень під час чи після його затримання згідно ст. 208 КПК України, а також доручити керівнику установи попереднього ув`язнення забезпечити підозрюваному невідкладне медичне обстеження та кваліфіковану медичну допомогу на час перебування під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Зарівною Г.Б., в рамках кримінального провадження № 12022211040000777 від 08 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 днів, до 04 серпня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу врозмірі 30(тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74 430,00 грн (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12022211040000777 від 08 червня 2022 року, за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2022 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 04 серпня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, для вирішення питання щодо дослідження обставин, викладених підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Череватим П. М., щодо обставин затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - для перевірки обставин, викладених підозрюваним ОСОБА_1 про отримання ним тілесних ушкоджень під час чи після його затримання згідно ст. 208 КПК України.

Доручити керівнику установи попереднього ув`язнення забезпечити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладне медичне обстеження та кваліфіковану медичну допомогу на час перебування під вартою.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного про обрання запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 , негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 14 червня 2022 року о 09 год. 30 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. М. Вийванко