Постанова № 10481252, 08.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 р. справа № 2а-11494/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

час прийняття постанови: 11 год. 18 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Папазової Г.П.

при секретаріСкутельник Ю.В.

за участю

представника позивачаБабаєвського І.В. за дов. від 14.05.2010р.

представників відповідачаКутька О.М. за дов. від 18.12.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомаш» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213 та № 0001822343/0/11192/10/23-213, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213 та № 0001822343/0/11192/10/23-213.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Компанія «Енергомаш» зазначає, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки від 06 квітня 2010 року № 2391/23-213/34849902, вважає рішення, прийняті на його підставі, немотивованими та необґрунтованими з наступних причин. Як зазначено в акті перевірки, податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Енергомаш» при здійсненні правових відносин з ТОВ «Текфорум». Але податковий орган не має права перевіряти, оцінювати, надавати висновок щодо взаємовідносин ТОВ «Компанія «Енергомаш» з іншими контрагентами щодо дійсності чи недійсності юридичних актів, правочинів. Також позивач зазначає, що перевіркою встановлено заниження ним податку на прибуток у сумі 24167 грн., в тому числі за ІІ квартал 2008 року у сумі 24167 грн. та завищення залишку відємного значення ПДВ за квітень 2008 року у сумі 5272 грн. та занижено ПДВ за квітень 2008 року у сумі 14061 грн. Цей висновок ґрунтується на скасуванні державної реєстрації ТОВ «Текфорум» на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року. Проте всі угоди, інші юридичні дії вчинені між ТОВ «Текфорум» та ТОВ «Компанія «Енергомаш» є чинними, якщо вони вчинені до 03.07.2009 року. Таким чином податковий орган дійшов не вірного висновку щодо недійсності правочину у звязку з припиненням державної реєстрації контрагента.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема, зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року у справі № 2-а-10363/09/0570 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум» через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи з 15.05.2007 року, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ. Засновником та директором ТОВ «Текфорум» є ОСОБА_3. Однак з його письмових пояснень вбачається, що директором він був зареєстрований за грошову винагороду та ніяких документів по бухгалтерському та податковому обліку не підписував. Таким чином, первинні документи, складені від імені ТОВ «Текфорум» не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені з порушенням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомаш» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію А00 № 735415, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34849902, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100028364, виданого ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Відповідач ДПІ у Київському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

ДПІ у Київському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «Текфорум» за період квітень 2008 року. За наслідками перевірки складений акт від 06.04.2010 року № 2391/23-213/34849902. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення рішення від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в загальній сумі 21092,00 грн. (в тому числі за основним платежем 14061 грн., за штрафними санкціями 7031 грн.) та № 0001822343/0/11192/10/23-213, яким позивачу нарахований податок на прибуток в загальній сумі 36251,00 грн. (в тому числі 24167 грн. за основним платежем, 12084 грн. штрафні санкції).

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено, що на порушення п. 1.31 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97 (далі Закон № 283/97) ТОВ «Компанія «Енергомаш» безпідставно включено до складу валових витрат витрати з придбання пускового пристрою та двигуна до компресора від ТОВ «Текфорум» за квітень 2008 року на загальну суму 96667 грн.

Також перевіркою встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 (далі Закон № 168/97), а саме позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту в квітні 2008 року суму ПДВ у розмірі 19333 грн., нараховану на вартість придбаного товару по податковій накладній № 100408 від 10.04.2008 року, отриманої від ТОВ «Текфорум» при здійсненні нікчемного правочину.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року, яка набрала законної сили, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Текфорум» через порушення закону, допущенного при створенні юридичної особи, який не можна усунути з моменту реєстрації, тобто з 15 травня 2007 року, свідоцтво платника ПДВ визнано недійсним з 22 травня 2007 року. Вказаною постановою встановлено, що ТОВ «Текфорум» було зареєстровано на підставну особу, засновник ОСОБА_3 не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, а розраховував лише на грошову винагороду. ОСОБА_3 ніяких документів по бухгалтерському та податковому обліку не підписував, до діяльності підприємства відношення не має.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ «Текфорум» поставив ТОВ «Компанія «Енергомаш» пусковий пристрій та двигун до компресора, на поставку яких виписано податкову накладну № 100408 від 10.04.2008 року на суму 116000,40 грн., у тому числі ПДВ 19333,40 грн.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 (далі Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 статті наведеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За приписами пункту 11.2 статті 11 Закону № 334, якою встановлені правила ведення податкового обліку, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.3 статті 5 Закону № 334 визначені витрати, які не включаються до складу валових витрат. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, лише відсутність документів первинного обліку - податкових накладних, розрахункових, платіжних документів, тощо позбавляє платника податку права на віднесення вартості придбаного товару до валових витрат та включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Визнання недійсними установчих документів контрагента платника податку з моменту його реєстрації не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції.

Крім того, взагалі ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до валових витрат або податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру контрагент позивача ТОВ «Текфорум» зареєстровано 15.05.2007 року як юридична особа та було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 35150958, знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька, 22.05.2007 року йому видане свідоцтво платника податку на додану вартість № 100042020.

Згідно з актом № 25 від 13.07.2009 року анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100042020, видане ТОВ «Текфорум». За даним актом платника виключено з реєстру 22.05.2007 року.

Пунктом 9.8 ст.9 Закону № 168 визначено, що свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Згідно з вимогами п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій в квітні 2008 року ТОВ «Текфорум» було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до Інструкції № 80 від 19.02.98 р. “Про порядок обліку платників податків”, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.98 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.98 р. за № 172/2612, особисто власник підприємства повинен подавати всі необхідні для реєстрації підприємства документи. Крім того, особа, яка відповідає за облік платників податків, перевіряє відповідність особи, яка надає необхідні для реєстрації документи та перевіряє її фотографію у паспорті. За таких обставин не можна вважати спростованими постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року той факт, що начебто засновник ТОВ «Текфорум» не мав відношення до здійснення підприємницької діяльності створеного ним підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені в ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Тобто позивач не знав і не міг знати на час здійснення спірної операції, що державна реєстрація його контрагента буде в майбутньому скасована з моменту реєстрації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що визначено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, відповідач в судовому засіданні не довів, що оскаржуване позивачем рішення субєкта владних повноважень було ним прийнято правомірно.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Компанія «Енергомаш» про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213 та № 0001822343/0/11192/10/23-213 підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомаш» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213 та № 0001822343/0/11192/10/23-213 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 16 квітня 2010 року № 0001832343/0/11193/10/23-213 та № 0001822343/0/11192/10/23-213.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 липня 2010 року.

Суддя Папазова Г.П.