Постанова № 10481164, 21.05.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.05.10 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 р. Справа № 2а-2386/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Пупченка В.В. Казанцевої В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання рішення протиправним, - ВСТАНОВИВ: 18 лютого 2010 року відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції від 30.01.2010 року №11 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу протиправним і нечинним та присудити відкритому акціонерному товариству «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» з Державного бюджету судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення прийняте в порушення вимог абзацу 5 підпункту 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, оскільки зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 164282,20 грн., донараховане позивачу податковим повідомленням-рішенням Нікопольської ОДПІ № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р., є неузгодженим у зв'язку із поданням ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» 28.12.2009 р. позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. За зазначеним зобов'язанням відсутній податковий борг, і, таким чином, відсутні підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Також Нікопольською ОДПІ не зазначено в оскаржуваному рішенні вид, суму зобов'язання та підстави його виникнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що оскільки ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулося до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р. поза межами строку сплати узгодженого в адміністративному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-Ш, несплачене податкове зобов'язання, процедура адміністративного оскарження якого була завершеною, є податковим боргом платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ. Таким чином, Нікопольська ОДПІ мала правові підстави для застосування до платника податків - ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій», що мав податковий борг, заходів з його погашення, а твердження позивача про те, що оскаржуване рішення прийняте Нікопольською ОДПІ в порушення припису абз.5 п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 -III, є необґрунтованим.

Проаналізувавши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 07.09.2009 р. по 18.09.2009 р. фахівцями Нікопольської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №1620/231/01235248 від 29.09.2009 р.

На підставі акту Нікопольською ОДШ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009р.

23.10.2009р. ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулося до Нікопольської ОДПІ зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення. Рішенням Нікопольської ОДПІ № 47505/10/13-214 від 06.11.2009р. скаргу ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 11532310/0/43738 від 13.10.2009 р. - без змін.

06.11.2009 р. Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001532310/1/47504 від 06.11.2009р., яким ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 164282,20 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником ВАТ Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» 09.11.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

28.12.2009 р. ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом. Станом на 12.05.2010 р. розгляд зазначеної справи триває.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. (далі - Закон України № 2181-Ш) при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ).

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-111).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України № 2181-Ш закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-Ш у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ. При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в адміністративному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-III) несплачене податкове зобов'язання, процедура адміністративного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-III.

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України № 2181-III. Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пункту «в» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України № 2181-III. Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному пунктами 15.3, 15.4 ст.15 Закону України № 2181 -III.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181-Ш узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, оскільки ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулося до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р. поза межами строку сплати узгодженого в адміністративному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-Ш, несплачене податкове зобов'язання, процедура адміністративного оскарження якого була завершеною, є податковим боргом платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-Ш.

Згідно з вимогами ст.6 Закону України № 2181-Ш Нікопольською ОДПІ на адресу позивача були виставлені перша і друга податкові вимоги № 1/618 від 24.11.2009 р. та № 2/669 від 29.12.2009 р.

Пунктом 11 ч. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Статтею 2 Закону України № 2181-Ш податкові органи визначено органами стягнення, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно з пп.10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надсилання йому другої податкової вимоги.

На підставі викладеної норми в.о. начальника Нікопольської ОДШ 30.01.2010 р. прийнято рішення № 11 про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності позивача, а також тих активів, право власності на які платник податків набуде у майбутньому, в рахунок погашення його податкового боргу. Вказане рішення прийнято не раніше тридцятого календарного дня з моменту надсилання платнику податків другої податкової вимоги (29.12.2009 р.).

Таким чином, Нікопольська ОДПІ мала правові підстави для застосування до платника податків - ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій», що мав податковий борг, заходів з його погашення, а твердження позивача про те, що оскаржуване рішення прийняте Нікопольською ОДПІ в порушення припису абз.5 пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 -III є необґрунтованим.

Що стосується посилання позивача на те, що Нікопольською ОДПІ в оскаржуваному рішенні не зазначено вид, суму зобов'язання та підстави його виникнення, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 р.. стягнення коштів та продаж інших активів здійснюються на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за формою згідно з додатком 1.

Рішення Нікопольської ОДПІ № 11 від 30.01.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу винесено за формою, затвердженою вищевказаним Порядком. Посилання позивача на відсутність в оскаржуваному рішенні виду, суми зобов'язання та підстав їх виникнення як на підставу для його скасування, є безпідставним.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 21 травня 2010 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.М. Олійник

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >