Ухвала суду № 10480792, 24.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2010 р. К-4283/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Голубєва Г.К.

Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року

та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року

у справі №14/306-06-9305А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15162»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15162» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2006 року №0000051702/0, від 29.05.2006 року №0000051702/1, від 01.09.2006 року №0000051702/3, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 68314,50 грн., з яких 45543,00 грн. основний платіж та 22771,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року (суддя Горячук Н.О.), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду 23.01.2007 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Величко Т.А., судді Бойко Л.І., Жукова А.М.), позов задоволено.

Висновки попередніх судових інстанцій стосовно безпідставності донарахування відповідачем податкових зобовязань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ґрунтуються на тому, що нормами Закону України «Про систему оподаткування»№1251-XII від 25.06.1991 року передбачено внесення змін та доповнень до законів про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, а такі зміни та доповнення набувають чинності з початку нового бюджетного року. Тому зміни щодо ставок з податку з власників транспортних засобів, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»№2505-IV від 25.03.2005 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального права, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок, викладений в акті перевірки від 24.02.2006 року №59/23-213/03118038, про порушення підприємством ст.ст. 3, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», що призвело до заниження податкового зобовязання з цього податку на 45543,00 грн. Зазначене порушення є наслідком висновку контролюючого органу про обовязок підприємства здійснити перерахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2005 рік у звязку зі збільшенням Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»ставок податку на деякі види транспортних засобів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій надали перевагу нормам Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а не нормам Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», якими збільшено ставки податку податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за своєю правовою природою закон про Державний бюджет України та відповідні законодавчо внесені зміни до нього не є законами з питань оподаткування, а відтак ними не можуть встановлюватися ставка податку.

Між тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками, зважаючи на те, що суди безпідставно надали перевагу нормам Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», які у даному випадку є загальними, а не спеціальними. Спеціальними ж у даному випадку будуть норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України».

Так, Закон про Державний бюджет України, як і закони про внесення відповідних змін до нього, регулюють бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків, з огляду на що їх дія поширюється і на податкові правовідносини, адже одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на відповідний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на відповідний рік та закони про внесення змін до нього передбачають зокрема і розміри податкових ставок.

З огляду на положення ст. 75 Конституції України щодо статусу Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в державі, зупинення законами про Державний бюджет дії інших законів, зокрема з питань порядку сплати податків на відповідний бюджетний рік, не є неконституційним, доки інше не визнано Конституційним Судом України.

Отже, обчислення (донарахування) податку або іншого обовязкового платежу (визначення обєктів та ставок оподаткування тощо) здійснюється на підставі тих норм законодавства, що були чинними у податкові періоди, за які здійснюється таке обчислення (донарахування).

Судами попередніх інстанцій помилково зроблено висновок про відсутність юридичних підстав для застосування при вирішенні спору у даній справі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України», що призвело до неправильної юридичної оцінки встановлених у справі обставин та неправильного вирішення спору.

Зазначене відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з врахуванням необхідності встановлення в судовому процесі обґрунтованості розрахунку суми податкового зобовязання та застосованих штрафних (фінансових) санкцій. Вказана неповнота судового розгляду не може бути усунута судом касаційної інстанції відповідно до приписів ст. 220 КАС України щодо меж касаційного перегляду адміністративної справи.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року у справі №14/306-06-9305А скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.

СуддіГолубєва Г.К.

Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.