Рішення № 104801300, 03.06.2022, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/304/22

Провадження № 2/135/164/22

РІШЕННЯ

іменем України

03.06.2022 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області Гирби Володимира Михайловича в інтересах держави в особі: Ладижинської міської ради Вінницької області, Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

13 квітня 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Вінницької області, КП «Ладижинська міська лікарня» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Ладижинська міська лікарня» 25 022 грн 47 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.

На обґрунтування позову зазначив, що вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вирок набрав законної сили. За даним вироком суду ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжке тілесне ушкодження. Потерпілий ОСОБА_2 упродовж 30 днів, а саме з 06.07.2020 по 05.08.2020, перебував на стаціонарному лікуванні у загальнохірургічному відділенні комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради, що підтверджується відповідною довідкою. За період лікування загальна вартість ліжко-днів, протягом яких потерпілий перебував на лікуванні у загальнохірургічному відділенні комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради, згідно з вищезазначеною довідкою, становила 25022,47 грн. Таким чином, з вини ОСОБА_1 заклад охорони здоров`я, який фінансується з бюджету, поніс витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 25 022 грн 47 коп., які на момент пред`явлення позову не відшкодовано.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подав.

ІІ. Пояснення сторін.

У судовому засіданні прокурор Гайсинської окружної прокуратури Білодід П.В. позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав у повному обсязі.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно з вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року, яким ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, останній, керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжке тілесне ушкодження. Вирок суду набрав законної сили.

Згідно з довідкою № 79/1 від 21.01.2022 потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , упродовж 30 днів, а саме з 06.07.2020 по 05.08.2020 перебував на стаціонарному лікуванні у загальнохірургічному відділенні комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради.

Згідно з калькуляцією вартості послуг з медичного обслуговування, яка додана до довідки № 79/1 від 21.01.2022 за період лікування загальна вартість ліжко-днів, протягом яких потерпілий ОСОБА_3 перебував на лікуванні у загальнохірургічному відділенні комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради, становить 25 022 грн 47 коп.

Відповідно до Статуту комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради - комунальне підприємство «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради є закладом охорони здоров`я, комунальним унітарним, некомерційним, неприбутковим підприємством, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) та консультативно-діагностичної медичної допомоги населенню міста Ладижин, села Лукашівка, селище Губник, хутора Ружицьких. Підприємство засноване на базі відокремленої частини комунальної власності Ладижинської територіальної громади, яка є засновником Підприємства в особі Ладижинської міської ради.

28.03.2022 за № 51/3-19З вих-22 Гайсинською окружною прокуратурою

надіслано запит Ладижинському міському голові щодо надання інформації про вжиття Ладижинською міською радою заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - ОСОБА_3 в сумі 25 022 грн 47 коп.

На адресу Гайсинської окружної прокуратури надійшла відповідь від Ладижинської міської ради № 2.1-09/468 від 29.03.2022 про те, що міською радою не вживалися жодні заходи з стягнення витрат з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, Ладижинська міська рада повідомила, що не заперечує проти подання позову Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області.

28.03.2022 за № 51/3- 194вих-22 Гайсинською окружною прокуратурою надіслано запит головному лікарю комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» щодо надання інформації про вжиття лікарнею заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - ОСОБА_3 в сумі 25 022 грн. 47 коп.

На адресу Гайсинської окружної прокуратури надійшла відповідь комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради № 2213 від 31.03.2022 про те, що підприємством не вживалися жодні заходи з стягнення витрат з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, комунальне підприємство «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради повідомило, що не заперечує проти подання позову Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області.

IV. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновок суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 Конституції України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2.ст.5 ЦПК).

Згідно із частиною першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами) роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

КП «Ладижинська міська лікарня» фінансується з місцевого бюджету за рахунок державної медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів місцевого бюджету.

Відповідно до Статуту комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради - комунальне підприємство «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради є закладом охорони здоров`я, комунальним унітарним, некомерційним, неприбутковим підприємством, що

забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) та консультативно-діагностичної медичної допомоги населенню міста Ладижин, села Лукашівка, селище Губник, хутора Ружицьких. Підприємство засноване на базі відокремленої частини комунальної власності Ладижинської територіальної громади, яка є засновником Підприємства в особі Ладижинської міської ради.

Засновником та власником комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради є Ладижинська міська рада, яка виступає від імені територіальної громади міста.

Оскільки фінансування комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради здійснюється за рахунок коштів бюджету, відсутність відшкодування коштів, витрачених даною лікарнею, є порушенням прав територіальної громади міста Ладижина, села Лукашівка, селище Губник, хутора Ружицьких, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

Інтерес держави в даному позові виражається в інтересах частини Українського народу - членів відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. У зв`язку із цим Відповідач своїми діями порушив матеріальні інтереси територіальної громади м. Ладижин.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керівником Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відповідачем в повному обсязі визнаються позовні вимоги в розмірі 25 022 грн 47 коп.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Беречи до уваги те, що між злочинними діями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, відтак, суд вважає, що є усі достатні правові підстави для відшкодування витрат з відповідача на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі від злочину.

З урахуванням встановлених по справі обставин, які були перевірені зібраними у справі доказами, беручи до уваги, що позов визнаний відповідачем, а визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси його та інших осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв`язку з чим вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 258, 259 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області Гирби Володимира Михайловича в інтересах держави в особі: Ладижинської міської ради Вінницької області, Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 13.07.1999 Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій області) на користь Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради р/р НОМЕР_2 - 25 022 (двадцять п`ять тисяч двадцять дві) грн 47 коп. в рахунок відшкодування витрат Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2 481 грн 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач - Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області, місце знаходження (вул. Волонтерів, буд. 15а, м. Гайсин Вінницької області, 23700);

- Ладижинська міська рада Вінницької області, вул. П.Кравчика, буд. 4, м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, 24321, код ЄДРПОУ 04325621;

- Комунальне підприємство «Ладижинська міська лікарня», вул. Ентузіастів, буд. 24, м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, 24321, код ЄДРПОУ 41758238;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 13.07.1999 Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій області.

Рішення складено та підписано суддею 03 червня 2022 року.

Суддя