Постанова № 10480037, 02.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 р.Справа № 22-а-7315/08 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: <Суддя > Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги начальника Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона та начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2007 року Житлово-експлуатаційна контора № 1 Суворовського району м. Херсона звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2007 року за № 0009411502/0, № 0009421502/0, № 0009431502/0.

В обґрунтування позову зазначалося, що 29 листопада 2007 року посадовими особами відповідача проведено перевірку ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсону з питань своєчасності сплати податку на додану вартість з жовтня 2004 року по серпень 2007 року, про що складено акт за № 3298/15-2 від 29 листопада 2007 року, в якому необґрунтовано зазначено про несвоєчасну сплату позивачем протягом перевіреного періоду податку на додану вартість. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 28511 грн. 01 коп..

Постановою господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 року позовні вимоги ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсона задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0009411502/0 від 13 грудня 2007 року в частині визначення позивачу штрафу з податку на додану вартість в сумі 14218 грн. 49 коп.. В іншій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсона.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсону в апеляційній скарзі, із врахуванням змін до неї, зазначає, що судом першої інстанції при вирішені справи не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі вказується на те, що в порушення ст. ст. 110 та 111 КАС України справу було розглянуто у одному судовому засіданні, без витребування додаткових доказів та належного з’ясування усіх обставин справи. Оскільки позивач своєчасно сплачував податок на додану вартість, відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій, визначених податковим органом. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Начальник Державної податкової інспекції у м. Херсоні в апеляційній скарзі, із врахуванням доповнень до неї, зазначає, що судом при вирішенні справи в частині задоволення вимог позивача порушено норми матеріального права, зокрема ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, на думку апелянта, судом необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення ст. 250 Господарського кодексу України. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення із винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги начальника Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено перевірку ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсона з питань своєчасності сплати податку на додану вартість з жовтня 2004 року по серпень 2007 року, за результатами якої складено акт № 3298/15-2/14114233 від 29 листопада 2007 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем протягом перевіреного періоду граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, тобто п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В додатку до акта перевірки розраховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 28511 грн. 01 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2007 року:

- № 0009411502/0 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 24438 грн. 15 коп. за затримку на 385 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (48876 грн. 30 коп.) в розмірі 50 % від суми сплати;

- № 0009421502/0 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 3529 грн. 96 коп. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (17649 грн. 80 коп.) в розмірі 20 % від суми сплати;

- № 0009431502/0 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 542 грн. 90 коп. за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (5429 грн.) в розмірі 10 % від суми сплати.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податку на додану вартість не оспорюється останнім та підтверджується даними, які відображенні в картці особового рахунку ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсона, а тому відсутні підстави для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Проте, вказаний висновок суду ґрунтується на неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, в додатку до акта перевірки ДПІ у м. Херсоні проведено розрахунок штрафних санкцій на підставі даних, відображених в картці особового рахунку позивача –платника ПДВ.

Проте, всупереч доводам відповідача та висновкам суду першої інстанції, дані, що містяться в картках особового рахунку позивача, не відповідають даним платіжних доручень, наданих ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсону до суду апеляційної інстанції на підтвердження доводів щодо своєчасної сплати податку на додану вартість.

Як вбачається з наданих позивачем документів, платіжним дорученням № 103 від 19 грудня 2005 року (проведено банком 20 грудня 2005 року) на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 року № 664 позивачем сплачено заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 11941 грн.. Проте податковим органом в обліковій картці ЖЕК № 1 Суворовського району м. Херсону вказану суму сплаченого податку не враховано (а. с. 41).

Аналогічним чином не враховано ДПІ у м. Херсоні в обліковій картці позивача (а. с. 49) і сплату останнім платіжним дорученням № 1 від 27 червня 2006 року (проведено банком 29 червня 2006 року) на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2006 року № 124 заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 14035 грн..

Відповідно до підпункту 1.30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Наданими позивачем до суду апеляційної інстанції копіями платіжних доручень спростовуються висновки податкового органу щодо несвоєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до останнього штрафних санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, як зазначено вище, внесені податковим органом дані до облікової картки позивача щодо сплати останнім податку на додану вартість не відповідають даним, що містяться в платіжних дорученнях позивача по сплаті цього податку.

Згідно ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не спростовано надані позивачем докази своєчасності сплати названого податку та неповного врахування сплачених позивачем сум податку в обліковій картці останнього.

Оскільки судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів апеляційного суду на підставі пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 202 КАС України приходить до висновку про скасування постановленого по справі судового рішення із винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу начальника Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона задовольнити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м. Херсона задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13 грудня 2007 року за № 0009411502/0, № 0009421502/0, № 0009431502/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2010 року.

Головуючий:

Судді: