Постанова № 104792807, 15.06.2022, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/270/22

Номер провадження 3/167/146/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю: секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)

в с т а н о в и в :

27 травня 2022 року о 17 год 00 хв ОСОБА_1 в м.Рожище повул.Незалежності,керував транспортнимзасобом ВАЗ 2106,номерний знак НОМЕР_1 з ознакамиалкогольного сп`яніння,а саме:нестійка хода,різкий запахалкоголю зпорожнини рота.Від проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду настан алкогольногосп`яніння відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання призначене до розгляду 15 червня 2022 року не з`явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою секретаря судового засідання від 03 червня 2022 року, яка міститься в матеріалах справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

07 червня 2022 року на електронну адресу суду було надіслано клопотання адвоката Кінах Я. В. про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо ОСОБА_1 та отримання відповідних фотокопій безпосередньо адвокатом або особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 271 КУпАП до зазначеного клопотання на підтвердження повноважень адвоката на участь у розгляді цієї справи додано лише копію свідоцтва про право на заняття авокатською діяльністю серії РН № 1184 та копію ордера серії АС № 1039495 та не додано засвідченого підписами сторін витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, що унеможливлює участь адвоката Кінах Я. В. у цій справі як захисника на момент розгляду справи.

09 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії диску. В цей же день ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомився, копію диску отримав, про що свідчить його запис на вказаній заяві.

На думку судді, судом були вжиті всі необхідні та достатні заходи задля забезпечення ОСОБА_1 права участі у судовому засіданні з метою дачі особистих пояснень, однак останній своїм правом не скористався. Крім цього, ознайомившись з матеріалами справи ще 09 червня 2022 року, ОСОБА_1 письмового заперечення чи пояснення на вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення суду не надав.

Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів. Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, завчасно повідомленої належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали доходить такого висновку.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності, придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Зокрема, за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі суддею встановлено, що попередньо ОСОБА_1 скоїв адмістративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Так, поліцейським Сидоруком М. В. було встановлено, що у ОСОБА_1 нестійка хода та різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 № 1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису на CD-R диску суддею встановлено, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останній від проходження огляду відмовився.

Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, також стверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075161 від 27 травня 2022 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення та в якому зазначено, що ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений та згідний;

- поясненнями ОСОБА_1 від 27 травня 2022 року в яких зазначено, що за годину до того, як останнього було зупинено працівниками поліції він вживав 0,5 л пива. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Вказані письмові пояснення підписані ОСОБА_1 особисто без фізичного і морального тиску;

- копією постанови Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2021 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,за щодо ньогозастосовано адміністративнестягнення у виді штраф у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Доказів на підтвердження протилежного ОСОБА_1 суду надано не було.

Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп`яніння, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю, що в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На переконання судді, правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 перебуває у його приватній власності.

Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З матеріалів справи суддею встановлено, що постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2021 року у справі № 167/495/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постанова набрала законної сили 30 вересня 2021 року.

Таким чином, невідбутий строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на момент винесення судового рішення у даній справі складає - 3 (три) місяці 15 (п`ятнадцять) днів.

Отже, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, суддя вважає за необхідне, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину такого стягнення за постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2021 року у справі № 167/495/21, яка становить 3 місяці 15 днів до розміру стягнення, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме, 3 роки позбавлення прав керування транспортними засобами, та остаточно визначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - 3 роки 3 місяці 15 днів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 496,20 грн судового збору.

Керуючись ст. 30, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки приєднати невідбуту частину стягнення згідно постанови Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2021 року та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяців 15 (п`ятнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.

Судовий збір має бути сплачений на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП уразі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Суддя І. Т. Гармай