Постанова № 10479049, 13.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2010 року Справа № 2а-3820/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді:Ірметової О.В.

при секретарі:Ліпко Т.М.

за участю сторін:

представника позивача:Деревянченко І.С.,

представника відповідача:Нинюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Старобільської міжрайонної Державної податкової інспекції Луганської області до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, в якому зазначив, що підприємство відповідача станом на 26.04.2010 року має загальну податкову заборгованість в сумі 552546,42 грн., у тому числі, основний борг - 443892,67 грн., пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в сумі 108653,75 грн.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 09.04.1999р. № 588-XIV (далі - ЗУ №588-XIV) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення податкового боргу виключно за рішенням суду позивач просив стягнути з відповідача суму боргу, звернувши стягнення на його активи.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з підприємства відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0010625 від 06.09.2000 року та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

КСТП «Старобільськтеплокомуненерго» є філією підприємства відповідача, та вона не є самостійною юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області за № 10376 (а.с.15).

Відповідач є юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується п.1.2. ст.1 Статуту підприємства відповідача, затвердженого головою Луганської обласної ради від 08.08.2000 року (а.с. 6-12).

Відповідач взятий на податковий облік позивачем, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ.

Згідно п. 1. 3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підприємство відповідача станом на 26.04.2010 року має податкову заборгованість у загальному розмірі - 552546,42 грн., що складається з податкового боргу - 443892,67 грн., суми несплаченої пені - 108653,75 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с.18).

Згідно п. п. 3, 5.3.1. ст. 5 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобов'язання.

Згідно п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.1., 6.2. ст. 6 зазначеного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. п. 6.2.3., 6.2., ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога форми Ф1 за № 1/60 від 23.05.2005 року на суму податкового боргу, яку було вручено рекомендованим листом. Другу податкову вимогу за № 2/78 від 30.06.2005 року на суму податкового боргу було вручено під підпис.

З 10.06.205 року все майно та майнові права боржника знаходяться в податковій заставі.

Сума податкової заборгованості не сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як вбачається з Статуту підприємства, усе активи знаходяться в оперативному управлінні. Так, відповідно до розділу 2 статуту до основних напрямків підприємства відносяться: надання підприємствам різноманітних послуг; постачально-збутова діяльність; торгово-посередницька діяльність, здійснення всіх видів комісійної, консигнаційної торгівлі та товарооборотних операцій; здійснення автоперевезень, надання побутових послуг, організація підприємств громадського харчування, торгівля продукцією через власну мережу; забезпечення підприємств запчастинами; роздрібна, дрібнооптова та оптова торгівля різними товарами та послугами тощо.

Відповідно до п. 4.1 статуту підприємства одним з джерел формування майна підприємства є доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності.

Також, необхідно наголосити, що підприємство є платником податку на прибуток, податку на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ передбачений тільки один порядок стягнення податкового боргу у судовому порядку: шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

Так, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 1 Закону визначено поняття активів платника податків (п. 1.7). Активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Зазначене доводить, що правовий режим активів підприємства, а саме правомочності щодо оперативного управління, не дозволяють здійснити стягнення податкового боргу за рахунок його активів.

Погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств здійснюється відповідно до статті 11 Закону України № 2181-ІІІ.

Обовязок по сплаті податкового боргу (в т.ч. застосованих штрафних санкцій) не ставиться в залежність від правового режиму майна підприємства. Закріплення за відповідачем майна на правах оперативного управління, не звільняє його від обовязку по сплаті відповідних сум до бюджету.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за можливе стягнути з відповідача, суму податкового боргу у загальному розмірі 552546,42 грн. шляхом перерахування відповідних коштів до Державного бюджету України.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Старобільської міжрайонної Державної податкової інспекції Луганської області в особі Новопсковського відділення задовольнити.

Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», яке знаходиться за адресою: 91000, вул. Карла Маркса, будинок № 54 «А», м. Луганськ, код ЄДРПОУ 03340529, податковий борг в дохід місцевого бюджету Старобільського району на р/р 31119029600331, код платежу 14010100, одержувач місцевий бюджет Старобільського району, банк одержувач УДК в Луганській області, код 24048483, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2010 року.

СуддяІрметова О.В.