Постанова № 10479037, 12.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.12

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2010 року Справа № 2а-4699/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Чиркіна С.М.

при секретарі Лисенко Є.М.

за участю:

представника позивача: Яркіної О.І.(довіреність від 07.12.2009 № 7046/06)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області до Підприємства Свердловської виправної колонії ( №38) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області ( далі-позивач) до Підприємства Свердловської виправної колонії ( №38) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області ( далі відповідач) про стягнення заборгованості по страховим внескам ( недоїмки) в сумі 1557,93 грн.

В обґрунтування позову зазначено,що Підприємство Свердловської виправної колонії № 38, яке є юридичною особою зареєстровано у відділенні ВД ФССНВ м.Свердловська Луганської області за реєстраційним № 1209000198 від 11.03.2006, де це підприємство віднесене до 45 класу професійного ризику та встановлений страховий тариф 2,01 від фонду оплати праці робітників підприємства. В порушення підпунктів 4.12, 4.13, 5.1, 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНВ України, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.20097 № 36 , страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань підприємство відповідача не перерахувало у повному обсязі. Станом на 01.04.2010 заборгованість Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 по страховим внескам ( недоїмка) перед відділенням ВД ФСНВ в м.Свердловську складає 1557,93 грн.

У звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам ( недоїмку) у сумі 1557,93 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 заборгованість зі сплати страхових внесків склала: ФОП - 250388,16 грн., не сплачено платежів на 01.01.2010 -91164,21 грн., нараховані страхові внески за 1 кв-л 2010 року -4782,41 грн., всього до сплати -95946,62 грн. Перераховано страхових внесків 2694,00 грн., сума несплачених платежів 93252,62 грн., сума страхових внесків, строк сплати, яких не настав -1612,01 грн., направлено до ДВС -88674,65 грн., Луганським окружним адміністративним судом задоволено недоїмки на суму 1407,13 грн. Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків( недоїмка) станом на 01.04.2010 складає 1557,93 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином ( а. с. 16, 20), причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Статтею 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-XIV)регламентовано, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, здійснює збір та акумулювання страхових внесків.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону №1105-XIV юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків.

Відповідач - Підприємство Свердловської виправної колонії ( №38) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, і.к. 08680394, зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 20.04.2000, номер запису 1391120 0000 000537 ( а.с.7).

У відповідності із вимогами статті 10 Закону 1105-XIV взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області як страхувальник, страхове свідоцтво № 1209000198 ( а.с.9).

Частиною 2 ст. 45 Закону встановлено, що роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із ч. 8 статті 47 Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція).

Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України 22 лютого 2001 року N 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (із змінами і доповненнями) (далі Закон N 2272-III) структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.

У відповідності до ст.1 Закону N 2272-III відповідачу встановлений страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 1,91 % ( а.с.10).

Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року, підписаної керівником та головним бухгалтером підприємства, всього належить до сплати 95946,62 грн.(р.14), перераховано страхових внесків 2694,00 грн.( р.22),сума несплачених платежів -93252,62 грн.( р.29), сума страхових внесків строк сплати яких не настав 1612,91 грн.( р.32).

Позивачем зроблено розрахунок заборгованості по Свердловській виправній колонії №38 (а.с.5), де зазначено, що направлено до примусового виконання до Свердловського ДВС на суму 88674,65 грн. та за рішенням Луганського окружного адміністративного суду стягнута сума недоїмки у розмірі 1407,13 грн.(а.с.5).

Вищезазначене свідчить, що сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків ( недоїмка) станом на 01.04.2010 за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 становить 1557,93 грн.(93252,62 грн.-1612,91 грн.-88674,65 грн.-1407,13 грн.)

Пункт 10 Інструкції передбачає, що усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Предстваник відповідача про судове засідання повідомлвся та доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача по страховим внескам (недоїмка) у сумі 1557,93 грн. обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України ”№1105-XIV від 23.09.1999 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області до Підприємства Свердловської виправної колонії ( №38) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Підприємства Свердловської виправної колонії ( №38) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (94835, Луганська обл., м.Свердловськ, с.Ленінське, вул.Профсоюзна,16, і.к.08680394, р/р 260083013150 Ощадбанк 5450, МФО 364241) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області ( 94800, Луганська обл., м.Свердловськ, вул. Ленінського комсомолу ,1, р/р 37175412001262 в УДК Луганської області, МФО 804013,і.к.25926833) заборгованість по страховим внескам ( недоїмку) в сумі 1557,93 грн.( одна тисяча пятсот пятдесят сім гривень девяносто три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови направити відповідачу.

СуддяЧиркін С.М.