Ухвала суду № 104780884, 09.06.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5272/22

провадження № 1-кп/753/1262/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Просалової О.М.,

при секретарі Козін В.Є.,

провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд по кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глоби, Ковельського р-н., громадянина України, з середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Савчук В.В.

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисники - Полєтаєв І.О.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100020003388 від 15.11.2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 06.06.2022 року.

Крім того, в провадженні судді Дарницького районного суду м.Києва Просалової О.М. перебуває кримінальне провадження № 753/5997/21 з обвинувальним актом № 12021100020000290 від 29.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про об`єднання даного обвинувального акту з обвинувальним актом обвинувальним актом № 12021100020000290 від 29.01.2021 року та їх розгляд в одному проваджені. Також прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100020003388 від 15.11.2021 року до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, він підсудний Дарницькому районному суду м. Києва, підстав для закриття чи зупинення провадження немає.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник Полєтаєв І.О., думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечували проти об`єднання обвинувального акту відносно ОСОБА_1 в одне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та призначення обвинувального акту до судового розгляду. Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що прокурором не обґрунтовано клопотання, ризики зменшилися, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, оскільки він спільно проживає із дівчиною, має з нею спільну дитину, а також на його утриманні знаходяться 4 дитини дівчини, які проживають з ними, тому просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 334 КПК України - матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

У разі, якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Враховуюче те, що вказані кримінальні провадження стосуються однієї особи, суд вважає за необхідне об`єднати вищезазначені кримінальні провадження в одне провадження.

Також суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100020003388 від 15.11.2021 року складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його повернення прокурору чи закриття провадження судом не встановлено.

Порушень вимог КПК України, які б унеможливили призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021100020003388 від 15.11.2021 року не встановлено, відтак суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді від 14.04.2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.06.2022 року із правом внесення застави.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, виходячи з наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання від до восьми років позбавлення волі, офіційно не працює, законних джерел доходу не маєь.

Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд, крім іншого, враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.

Крім того, суд враховує, що у кримінальному провадженні № 753/5997/21 з обвинувальним актом № 12021100020000290 від 29.01.2021 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, за обвинуваченого була внесена застава, проте він порушив покладені у зв`язку з цим на нього обов`язки та не приходив на судові засідання, в звязку з чим, до нього неодноразово були винесені ухвали про примусовий привід у судові засідання.

Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв`язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.

В зв`язку з викладеним суд вважає, що ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому, враховуючи вимоги п.2 ч.5 ст.182 , ч.3 та ст. 183 КПК України, суд вважає можливим залишити без змін розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 14.04.2022 року, ОСОБА_1 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178, 181, 183, 331, 314, 315, 316, 334, 369, 372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Матеріали кримінального провадження № 12021100020003388 від 15.11.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України об`єднати з кримінальним провадженням № 12021100020000290 від 29.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, присвоївши їм єдиний номер справи № 753/5997/21.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12021100020003388 від 15.11.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, на 13-30 год. 09.06.2022 року з обов`язковою участю прокурора.

Справу розглядати судом одноособово.

Судове засідання проводити за участю сторін кримінального провадження, про що повідомити їх належним чином.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 05 серпня 2022 року включно.

У разі якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим ОСОБА_1 або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень, - звільнити ОСОБА_1 з-під варти з покладенням на нього наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання цих обов`язків.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання в частині продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Справу розглядати судом одноособово.

Судове засідання проводити за участю сторін кримінального провадження, про що повідомити їх належним чином.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Суддя О.М. Просалова