Ухвала суду № 104774417, 15.06.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8711/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду про заміну сторони її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Надаючи правову оцінку вимогам заяви ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №440/8711/21 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 1 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 11 червня 2021 року №33/37-4/900 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 11 червня 2021 року №33/37-4/900 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 12 жовтня 2021 року.

На адресу суду 03 червня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником, а саме замінити стягувача за виконавчим листом з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що є він сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, вважає, що існують підстави для заміни сторони її правонаступником на підставі статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року призначено судове засідання на 11:00 15 червня 2022 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

Заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явились. Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст. 229 та ч. 2 ст. 379 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником у порядку письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про заміну сторони її правонаступником підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Положеннями частини 1 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною 1 статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім`ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) ті суми пенсійних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не були одержані ним.

При цьому, отримання вказаних коштів законодавець не ставить у залежність від отримання свідоцтва про спадщину.

Таким чином, оскільки згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 листопада 1992 року заявник є сином померлого ОСОБА_2 , а згідно заяви дружини померлого ОСОБА_3 від 01 червня 2021 року вона відмовляється від належної їй частки невиплаченої пенсії на користь сина ОСОБА_1 та підтверджує, що крім ОСОБА_1 інші члени сім`ї та спадкоємці першої черги відсутні, у відповідності до ст.1227 ЦК України та ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" заявник набув право на отримання сум пенсії, нарахованих на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону

Як передбачено ч.1 та 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положення ч. 5 ст.15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Водночас, за змістом ч.1 ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція щодо тотожних правовідносин висловлена Верховним Судом у постановах від 22.12.2020 року у справі №2-а-3938/11, від 31.10.2018 року у справі №2-а-3494/11.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.241-248, 379 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі з виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №440/8711/21 з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя К.І. Клочко