Рішення № 10477391, 25.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2010 р.Справа № 17/40-724

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", м. Тернопіль

за участю представників сторін:

позивача: Тимчишин Н.І., уповноважена, довіреністьсерії ВМІ №785910 від 01.09.09р.;

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль, звернувся 22.04.2010р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", м. Тернопіль, про стягнення 747,13 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань, що виникли з договору про надання послуг бізнес мережі УТЕЛ № 365 від 10.07.2002р., в тому числі 715,73 грн. основного боргу, 16,78 грн. пені, 9,75 грн. інфляційних нарахувань та 4,87 грн. –3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору про надання послуг бізнес-мережі УТЕЛ № 365 від 10.07.2002р. з додатковою угодою №1 до нього; розрахунками суми позову; карткою обліку розрахунків за надані відповідачу послуги електрозв’язку; попередженням №11 від 06.01.2010р.; претензією №18-09/398 від 22.02.2010р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.05.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України, на 25.05.2010р. у зв’язку з перебуванням судді Андрусик Н.О. у відрядженні за межами Тернопільської області.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2010р. позовні вимоги підтримав та подав витребувані судом документи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не представив, клопотань про відкладення судового засідання не заявив. Разом з тим, процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною адресою Товариства, зазначеною у позовній заяві №18-09/188 від 21.04.2010р. та юридичною адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1087/02-2 від 26.03.2010р., а саме: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 23, повернуті 14-им відділенням поштового зв’язку м. Тернопіль без вручення із зазначенням причини: "За зазначеною адресою не значиться". Утім, враховуючи п. 26.4.71 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого господарського суду України”, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України, у зв’язку з чим справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

10 липня 2002 року між Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким Закритим акціонерним товариством "Утел" (засновником якого є ВАТ "Укртелеком", а правонаступником –ДП "Утел" ВАТ "Укртелеком", п.п. 3.11, 2.1. Статуту ДП "Утел") як Утелом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", як Споживачем, укладено договір про надання послуг бізнес-мережі УТЕЛ за № 365 (далі Договір), який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, Згідно частини 1 статті 903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити виконавцеві надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1. Договору термін дії договору визначено до 31.12.2002р.. У разі, якщо жодна зі Сторін за два тижні до закінчення терміну дії Договору не заявить про своє небажання продовжувати співробітництво, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на один рік. Таким чином, договір є пролонгованим до 31.12.2010р. з-за відсутності заяви про припинення терміну дії договору.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Споживачем, умов договору в частині оплати за надані йому послуги телефонного зв’язку.

У відповідності до п.п. 2.2.3, 3.2. вказаного договору відповідач зобов’язався своєчасно (протягом десяти днів з дня виставлення рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим) сплачувати вартість наданих послуг.

Пунктом 3.3. даної угоди визначено, що вартість послуг визначається на підставі встановлених Утел тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до Договору (додаток № 4 Тарифний план "Стандарт").

Однак, як свідчать матеріали справи тане спростовано відповідачем у встановленому законом порядку, в порушення умов договору, останній не виконував своїх зобов’язань в повному обсязі, та не провів розрахунків у строки та порядку, що визначені розділом 3 Договору, внаслідок чого станом на 21.04.2010р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача складала 715,73 грн. (за період з 01.11.09р. по 31.03.2010р.).

Вказане, серед іншого, підтверджується даними карточки обліку розрахунків за надані послуги зв’язку; розрахунком суми боргу за надані послуги електрозв’язку; розрахунком інфляційних збитків, пені та 3 відсотків річних та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.04 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 4 Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ” Господарського кодексу України, котрий набрав чинності з 1 січня 2004 р., встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Беручи до уваги, що обов’язок споживача щодо оплати вартості наданих послуг виник до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України та ГК України і продовжує діяти після набрання ними чинності з 01.01.04 р. в частині внесення плати за користування послугами зв’язку, тому до даних правовідносин застосовуються норми ЦК України з урахуванням особливостей норм ГК України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно вимог Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Надіслані на адресу відповідача попередження №11 від 06.01.2010р. та претензія № 18-09/398 від 22.02.2010р. з пропозицією погасити заборгованість, яка станом на момент їх оформлення становила 494,75 грн., залишені Товариством без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем в повному обсязі та своєчасно були надані передбачені в додатках до Договору послуги зв’язку впродовж дії Договору, однак відповідачем, всупереч згаданих приписів закону, умов договору неналежно виконувалися обов’язки щодо оплати за надані послуги зв’язку. Станом на час розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 715,73 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

За таких обставин, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 715,73 грн. основного боргу підлягають до задоволення шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належне виконання зобов’язань Споживачем забезпечено у п. 4.2. Договору пенею у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожну добу затримки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 21.12.2009р. по 20.04.2010р. (141 день) в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати в сумі 16,78 грн., суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 4.2. договору, відтак і задовольняються судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та надані позивачем розрахунки втрат від інфляції (за період з січня по березень 2010р. включно) та 3% річних (нарахованих за період з 21.12.2010р. по 20.04.2010р.), суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення в сумі 9,75 грн. інфляційних нарахувань та 4,87 грн. –3% річних, як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з січня по березень 2010р. включно та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення в заявленому розмірі як обґрунтовано документально, підтверджені та правомірні.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

У судовому засіданні 25.05.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 625, 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 173, 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", м. Тернопіль, вул. Грушевського, 23, ідент. код 31914638, - 715,73 грн. основного боргу, 16,78 грн. пені, 9,75 грн. інфляційних нарахувань, 4,87 грн. –3% річних та 338,00 грн. судових витрат в користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ, Шевченківський район, бульв. Т. Шевченка, 18, ідент. код 21560766, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль, вул. Чорновола, 4, ідент. код 01188052.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “28” травня 2010 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя