Рішення № 10477374, 27.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.10           Справа № 15/54-10. за позовом Виробничого підприємства “Надежда”, смт. Машівка, Полтавська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Даск”, м. Суми

про стягнення 74 818 грн. 61 коп.

          СУДДЯ           Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Борт О.С., довіреність №1978 від 15.10.2009р.

Від відповідача: Коломієць Г.В., довіреність б/н від 14.05.2010р.

В судовому засіданні 17.05.2010р. оголошувалась перерва до 27.05.2010р. на 12 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 74 818 грн. 61 коп. боргу по договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., а саме: 58000 грн. 00 коп. основного боргу, 2318 грн. 61 коп. пені, 14500 грн. 00 коп. штрафу.

Позивачем в дане судове засідання подано заяву про уточнення позовних вимог №1039 від 26.05.2010р., в якій він уточнює позовні вимоги в зв‘язку з тим, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 20500 грн. 00 коп. основного боргу, тому позивач в частині стягнення 20500 грн. 00 коп. основного боргу просить провадження у справі припинити по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, і стягнути з відповідача 54318 грн. 61 коп. заборгованості по договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., а саме: 37500 грн. 00 коп. основного боргу, 2318 грн. 61 коп. пені, 14500 грн. 00 коп. штрафу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Також позивачем подано для долучення до матеріалів справи підписаний між позивачем та відповідачем і скріплений їх печатками акт звірки за період з 01.12.2009р. по 14.05.2010р.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засіданні суду усно пояснив, що уточнені позовні вимоги в розмірі 37500 грн. 00 коп. основного боргу визнає повністю.

Ним подано клопотання про надання розстрочки погашення заборгованості терміном на 2 місяці та про скасування суми штрафних санкцій. Вказане клопотання обґрунтовано важким фінансовим становищем позивача.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив, що проти задоволення клопотання про розстрочку погашення заборгованості категорично заперечує, зазначає, що відповідачу надавалася можливість погасити заборгованість. Також позивач наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2318 грн. 61 коп. пені та 14500 грн. 00 коп. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання скрапленого газу №47/Г, за умовами якого позивач був зобов’язаний у відповідності із замовленнями передавати партіями у власність відповідача скраплений вуглеводний газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001, а відповідач зобов’язувався приймати та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору та додаткових угод до нього.

Згідно пункту 2.2 договору покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених продавцем в додаткових угодах до даного договору.

Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору постачальник зобов‘язується відвантажити покупцю скраплений газ у відповідності з поданою заявою, згідно графіку відвантаження, вказаного в додатках до даного договору.

24.12.2009р. сторони уклали додаткову угоду №11281 до договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., згідно якої постачальник зобов‘язався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти товар: скраплений газ СПБТ на суму 31 900 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №11281 від 24.12.2009р. покупець здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

05.01.2010р. сторони уклали додаткову угоду №30 до договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., згідно якої постачальник зобов‘язався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти товар: скраплений газ СПБТ на суму 31948 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №30 від 05.01.2010р. покупець здійснює оплату товару протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи 24.12.2009р. та 05.01.2010р. на виконання додаткових угод позивачем було відвантажено відповідачу товар на суму 63 848 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними товарними накладними №11281 від 24.12.2009р. та №30 від 05.05.2010р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Але відповідач повністю оплату за отриманий товар не здійснив, розрахувався лише частково в розмірі 5848 грн. 00 коп.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на 30.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 58 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №208 від 02.02.2010р. з вимогою провести розрахунок за отриманий товар в сумі 77500 грн. 00 коп., з них - 62 000 грн. 00 коп. основного боргу, 15500 грн. 00 коп. – штрафу. Також 02.02.2010р. позивачем було направлено відповідачу вимогу №207 про сплату заборгованості.

В підтвердження отримання відповідачем 26.02.2010р. вимоги та претензії позивачем подано для долучення до матеріалів справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак відповідач розрахунку не здійснив, відповіді на претензію та вимогу про сплату заборгованості позивачу не направив.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 58 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Позивачем в дане судове засідання подано заяву про уточнення позовних вимог №1039 від 26.05.2010р., в якій він уточнює позовні вимоги в зв‘язку з тим, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 20500 грн. 00 коп. основного боргу, тому позивач в частині стягнення 20500 грн. 00 коп. основного боргу просить провадження у справі припинити по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, і стягнути з відповідача 54318 грн. 61 коп. заборгованості по договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., а саме: 37500 грн. 00 коп. основного боргу, 2318 грн. 61 коп. пені, 14500 грн. 00 коп. штрафу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог і оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми основного боргу в розмірі 20500 грн. 00 коп. була погашена, тому, у зв’язку зі сплатою відповідачем після порушення провадження у справі №15/54-10 частини основного боргу в сумі 20500 грн. 00 коп., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Розмір боргу у сумі 37500 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2009р. по 14.05.2010р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий по договору та по додаткових угодах до нього товар, згідно заяви про уточнення позовних вимог, складає 37500 грн. 00 коп.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засіданні суду усно пояснив, що уточнені позовні вимоги в розмірі 37500 грн. 00 коп. основного боргу визнає повністю.

Відповідачем доказів сплати 37500 грн. 00 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 2318 грн. 61 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно п.4.3. договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р.

Пунктом 4.3. вищезазначеного договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатковими угодами до нього, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується на весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності за умовами договору.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2318 грн. 61 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, відповідно до п. 4.4. договору постачання скрапленого газу №47/Г від 01.01.2009р., позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 14500 грн. 00 коп. штрафу

Пунктом 4.4. договору визначено, що у випадку, якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5-ти календарних днів із дня одержання відповідної письмової вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 14500 грн. 00 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Тобто, враховуючи викладене, клопотання відповідача про скасування суми штрафних санкцій (так як позивачем заявлені вимоги як по стягненню пені, так і по стягненню штрафу) не підлягає судом задоволенню.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 61 міститься у розділі "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина", тому положення ч. 1 ст. 61 стосуються лише фізичних осіб.

Так, "притягнення до юридичної відповідальності" не ідентичне поняттю "юридична відповідальність", що визначено у п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999р. у справі №1-15/99. При цьому, у контексті змісту положень норм Конституції України, у т.ч. ст. 61, терміни "притягнення до юридичної відповідальності" та "юридична відповідальність" розмежовуються.

Крім того, умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки –пені та штрафу.

Також позивачем подано клопотання про надання розстрочки погашення заборгованості терміном на 2 місяці.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив, що проти задоволення клопотання про розстрочку погашення заборгованості категорично заперечує.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення може відстрочити або розстрочити виконання рішення, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Такими обставинами, зокрема, можуть бути відсутність майна, яке по рішенню суду може бути передано стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

В якості доказів, що підтверджують наявність у відповідача поважних причин неможливості сплатити борг, зазначається тяжкий фінансовий стан підприємства.

Таким чином, враховуючи порушення майнових інтересів позивача і те, що позивач проти розстрочки виконання рішення категорично заперечує, а відповідач не надав будь-яких доказів винятковості даного випадку, тому відсутні підстави для розстрочки виконання рішення суду.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Даск” (40024, Сумська область, м. Суми, вул. СКД, буд. 24, код 32778484) на користь Виробничого підприємства “Надежда” (39400, Полтавська область, смт. Машівка, вул. Леніна, 130, код 22519085) 37500 грн. 00 коп. основного боргу, 2318 грн. 61 коп. пені, 14500 грн. 00 коп. штрафу, 748 грн. 18 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 20500 грн. 00 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Даск” про розстрочку виконання рішення суду – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення підписано 31.05.2010р. Суддя