Рішення № 10476697, 25.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10                                                                                 Справа № 9/140

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтехцентр", м. Київ

до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", с. Фащівка Перевальського р-ну Луганської області

про стягнення 79 006 грн. 48 коп.

в присутності представників:

від позивача –Кващенко Г.М., № 1/04 від 01.04.10

від відповідача – Батюшина Т.С., дов. № 03/5-1101 від 25.12.09

в с т а н о в и в:

позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 64203,60 грн., інфляційних втрат –12006,07 грн., 3% річних –2796,81 грн. за договором № 19/06/2008 від 19.06.08, крім того, судові витрати.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні, проти позову не заперечує та посилається на важке фінансове становище, про що він повідомляв позивача у відповіді на претензію № 09/273 від 12.04.10.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ТОВ "Київтехцентр", посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 19/06/2008 від 19.06.08, за яким він зобов'язався передати у власність відповідачу товар в асортименті, встановленому у специфікації, а відповідач –прийняти та оплатити товар.

Позивач виконав свої зобов'язання та передав обумовлений договором товар –блок зірка СП 202 (9 промінів) у кількості 4 шт. на суму 16000,0 грн. та стрічку гумову у кількості 900 шт. на суму 37503,0 грн., разом –64203,60 грн., що підтверджується довіреністю № 130 від 22.10.08 та видатковою накладною № КЦ-0000209 від 22.10.08.

Згідно з умовою п. 6.1 договору переданий товар повинен бути оплачений шляхом переказу грошових коштів на рахунок позивача, та, оскільки договором не встановлений строк оплати, позивач, на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, 22.10.08 пред'явив відповідачу вимогу щодо оплати у вигляді рахунку-фактури.

Відповідач повинен був сплатити поставлений товар протягом 7-днів з моменту одержання вимоги, тобто до 29.10.08, однак грошове зобов'язання не виконав.

22 березня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію, однак вона залишилась незадоволеною.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 12006,07 грн. та 3% річних –2796,81 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19/06/2008 від 19.06.08, за яким позивач передав обумовлений договором товар –блок зірка СП 202 (9 промінів) у кількості 4 шт. на суму 16000,0 грн. та стрічку гумову у кількості 900 шт. на суму 37503,0 грн., разом –64203,60 грн., що підтверджується:

·          видатковою накладною № КЦ-0000209 від 22.10.08 на суму 64203,60 грн. (а.с. 13),

·          довіреністю № 130 від 22.10.08 на отримання ТМЦ від цієї ж дати (а.с. 12).

Згідно з умовою п. 6.1 договору переданий товар повинен бути оплачений шляхом переказу грошових коштів на рахунок позивача, та, оскільки договором не встановлений строк оплати, позивач, на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, 22.10.08 пред'явив відповідачу вимогу щодо оплати у вигляді рахунку-фактури.

Відповідач повинен був сплатити поставлений товар протягом 7-днів з моменту одержання вимоги, тобто до 29.10.08, однак грошове зобов'язання не виконав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 64203,60 грн., проти чого не заперечує й відповідач.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач правомірно нарахував інфляційні втрати у розмірі 12006,07 грн. та 3% річних –2796,81 грн. згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві, який відповідає фактичним обставинам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з позивача, ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", 94344, Луганська обл., Перевальській р-н, с. Фащівка, код 26478408, на користь позивача, ТОВ "Київтехцентр", 03162, м. Київ, вул. Ромена Ролана, буд. 4-в, кв. 10, код 34351886, суму заборгованості у розмірі 64203,60 грн., інфляційних втрат –12006,07 грн., 3% річних –2796,81 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –790,06 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов