Рішення № 10476244, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/10926.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара-Джекпот»

доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

прозобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, пені та

витрат, пов’язаних з невиконанням зобов’язань, а також незаконно знятих

коштів за ведення рахунку

СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Кукліч О.С., від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніагара-Джекпот» (далі – позивач, або Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –відповідач, або Банк) та просило:

- зобов’язати відповідача виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.05.2004 (далі –Договір) та перерахувати кошти з поточного рахунку позивача №26006002496001 в сумі 415204,54 грн. на р/р 26000060407381 в Печерській філії «Приватбанку», МФО 300711;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану приниженням ділової репутації у розмірі 25% від суми (461921 грн.) невиплачених з рахунку грошових коштів у сумі 115480,25 грн.;

- стягнути пеню, згідно з п.3.1 Договору в сумі 46192 грн.;

- в регресному порядку, витрати пов’язані з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, а саме пеня в сумі 50 грн. та штраф в сумі 142,76 грн.;

- 500 грн. незаконно знятих з рахунку позивача за ведення поточного рахунку в червні 2009 року (за новими тарифами).

Відповідач просив суд позов задовольнити частково в частині перерахунку коштів з поточного рахунку. В іншій частині позову відмовити.

У ході проведення судового засідання 24.03.2010 представник позивача надав суду пояснення по суті позову в частині стягнення в регресному порядку коштів в сумі 210 грн., які позивач кваліфікував як шкоду та пояснення щодо приниження ділової репутації.

Також, представником позивача, в порядку ст.22 ГПК України надано заяву про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач при поданні позову зробив помилку при розрахунку пені, а відтак просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 42914,95 грн.

26.05.2010 представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог та просив суд зменшити суму позовних вимог на 210 грн.

Тобто, позивач фактично змінив ціну позову, а відтак має місце нова ціна з якої й вирішується спір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2004 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) укладено Договір, за умовами якого Банк відкриває Клієнту наступні поточні рахунки (далі – Рахунок):

№26006002496001 в українських гривнях;

№26001002496501 в доларах США;

№26001002496501 в євро;

№26001002496501 в російських рублях, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2003 №492 «Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»(далі –Інструкція НБУ №492) та здійснює розрахунково-касове обслуговування. Операції за Рахунком здійснюються після отримання Банком від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття на облік податковим органом.

У відповідності до п.п.2.3.2 п.2.2 Банк зобов’язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Інструкції НБУ від 21.01.2004 №22. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач протягом січня-лютого 2009 року звертався до Банку та ініціював переказ грошових коштів відповідно до поданих платіжних доручень:

№3 від 21.01.2009, ТОВ «Інтер-Інвест», оренда приміщення, 8000 грн.;

№5 від 22.01.2009, АК «Київенерго», за електроенергію, 3880 грн.;

№6 від 23.01.2009, КП «Дирекція», оренда приміщення, 27594,54 грн.;

№8 від 27.01.2009, КП «Батиївське»комунальні послуги, 1191,31 грн.;

№9 від 02.02.2009, ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ПДФО з заробітної плати за січень 2009 року;

№11 від 02.02.2009, ПФ у Солом’янському районі м. Києва, ПФ 33,2% із заробітної плати за січень 2009 року, 1427, 60 грн.;

№16 від 16.06.02.2009, ТОВ «Інтер-Інвест», оренда приміщення, 4000 грн.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Однак, як слідує з наявної в матеріалах справи роздруківки руху коштів по рахунку №26006002496001/980 ТОВ «Ніагара-Джекпот»за період з 21.01.2009 до 23.03.2010 всі грошові кошти були повернуті позивачу на його рахунок в березні 2009 року, з відміткою «повернення не проведеної суми у зв’язку з переносом в картотеку, що не сплачені в строк з вини банку».

На вимогу суду позивач надав довідку про рух коштів по рахунку позивача станом на 23.03.2010, з якої зокрема слідує, що залишок коштів на рахунку останнього становить – 411231,96 грн., тому суд задовольняє не майнові позовні вимоги саме у зазначеній сумі шляхом перерахування їх на поточний рахунок Товариства 26000060407381 в Печерській філії «ПриватБанку», МФО 300711.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідна на його користь моральної шкоди, завданої приниженням ділової репутації, у розмірі 25% від суми (461921 грн.) невиплачених з рахунку грошових коштів у сумі 115480,25 грн. суд зазначає наступне.

Позивач дану вимогу обґрунтовував тим, що з вини відповідача було порушено договірні зобов'язання позивача перед наступними контрагентами:

1.          КП «Дирекція і управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради. З КП було укладено Договір № 235/Б оренди нерухомого майна від 17.04.2008 за адресою м. Київ, вул. Солом'янська 14, для проведення господарської діяльності та розміщення ТОВ «Ніагара-Джекпот». Згідно п.6.7. «при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав...Договір може бути розірваний достроково...за рішенням суду». Тобто позивачу загрожувало розірвання даного договору через суд. витрати пов'язані з цим, виселення з юридичної адреси, що тягнуло за собою пошук нового приміщення та перереєстрацію всіх установчих документів (свідоцтва, Довідки ЄДРПОУ. Статуту тощо);

2.          АЕК «Київенерго». З АЕК було укладено договір № 3217107 від 30.10.2003 на постачання електричної енергії за адресою м. Київ, вул. Солом'янська 14. Заданим договором п.6.3. «електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено з повідомленням не пізніше ніж за 3 робочі дні...несплати Споживачем рахунків за спожиту електроенергію». Позивачу загрожував збій в організаційній діяльності, шляхом відключення від енергопостачання приміщення де знаходиться підприємство.

3.          КП «Батиївське»Солом'янської районної у м. Києві ради. З КП було укладено Договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 за адресою м. Київ, вул. Солом'янська 14. Згідно п.2.10 «в разі прострочення Орендарем оплати за комунальні послуги понад 1 місяць Підприємство мас право припинити надання йому комунальних послуг до повної сплати боргу».

4.          Приватне підприємство «Інтер - Інвест». З ПП було укладено Договір № 2/12.2008 оренди нежилого приміщення від 01.12.2008. Згідно п.13.1. «У випадку порушення Орендарем умов цього Договору, включаючи несвоєчасне внесення плати за оренду в повному обсязі, Орендар втрачає переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк». Саме своїми діями, спрямованими на зниження престижу та підрив довіри до діяльності позивача, відповідач завдав втрат немайнового характеру у зв'язку з приниженням ділової репутації перед партнерами позивача.

Позивач закидає, що через Банк вимушений був вести переговори з Партнерами та Орендодавцями про затримання сплати своїх зобов'язань з вини Банку та відкривати розрахункові рахунки в іншому банку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ст. 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на недоторканість ділової репутації, відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб —підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як було зазначено вище, причиною виникнення спору у справі є дії відповідача, що полягли у неперерахуванні грошових коштів за поданими Товариством платіжними дорученнями, що в свою чергу, принизило ділову репутацію позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, суд дійшов исновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено факту приниження відповідачем ділової репутації позивача, а з інших підстав моральна шкода не може бути завдана позивачу, як юридичній особі.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, згідно з п.3.1 Договору, яка за розрахунком позивача становить 42914, 95 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої суду 24.03.2010), суд зазначає наступне.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що рахунок Клієнта закривається в Банку на підставі заяви Клієнта.

У позовній заяві позивач зазначає, що звернувся до Банку з заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи - 22.05.2009. Разом з тим, суд не приймає як належний доказ дану заяву, т.я. остання Товариством була заповнена не так, як того вимагає Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2009 №492 (далі –Інструкція).

При цьому, жодних доказів отримання (вручення) Банку даної заяви позивачем суду надано не було.

В подальшому, а саме 03.06.2009 позивач звернувся до Банку з листом, який був зареєстрований відповідачем за вих. №4084/01 та просив закрити поточний рахунок в національній валюті №2600600249600, залишок коштів по рахунку перерахувати на інший поточний рахунок, який зазначений у цій заяві.

Так, пунктом 20.6 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»передбачено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Тобто, саме 03.06.2009 Банк мав закрити поточний рахунок позивача та перерахувати залишок коштів на ньому на інший поточний рахунок, вказаний Товариством в заяві.

Позивач у даному листі також заявив про свою незгоду із запропонованими тарифами, які введені в дію з 01.06.2009, оскільки рахунок фактично заблоковано і не обслуговується.

Так, частиною 32.2 статті 32 Закону передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від розміру несвоєчасного або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009-10.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009 до 10.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Частиною 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Беручи до уваги час введення у Банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд керуючись статтею 55 ГПК України, та з урахуванням дати з якої позивач проводить нарахування пеня здійснює її перерахунок, яка складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної

облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

800023.01.2009 - 09.02.20091812.0000 %0.066 %*94.68

388026.01.2009 - 09.02.20091512.0000 %0.066 %*38.27

27594.5427.01.2009 - 09.02.20091412.0000 %0.066 %*254.02

1191.3129.01.2009 - 09.02.20091212.0000 %0.066 %*9.40

62304.02.2009 - 09.02.2009612.0000 %0.066 %*2.46

1427.6004.02.2009 - 09.02.2009612.0000 %0.066 %*5.63

Перерахування пені по платіжному дорученню №16 від 06.02.2009 та по залишку не перерахованої суми суд не здійснює, оскільки позивач період прострочення визначив саме в період дії мораторію в Банку, введеного постановою Правління НБУ №59 від 10.02.2009 та продовженого постановою Правління НБУ №452 від 05.08.2009.

Отже, пеня підлягає задоволенню в сумі 404,46 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь незаконно знятих з рахунку позивача 500 грн. за ведення рахунку в червні 2009 року (за новими тарифами), суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.п.2.1.9 п.2.1 Договору Банк має право вносити зміни в Тарифи на розрахунково-касове обслуговування для клієнтів –юридичних осіб. Рішення Банку про зміни Тарифів вступає в силу через 20 календарних днів після доведення змін до відома Клієнтів шляхом розміщення такої інформації в приміщенні операційного залу Банку.

Банк, також має право своєчасно отримувати від Клієнта плату за надані послуги у розмірі, зазначеному у Тарифах Банку (п.п.2.1.8 п.2.1 Договору).

Як було зазначено вище, в матеріалах справи наявна роздруківка руху коштів по рахунку №26006002496001/980 за період з 21.01.2009 до 23.03.2010, з якої зокрема слідує, що за період з червня 2009 року до січня 2010 року Банком було знято з рахунку позивача 4000 грн. за ведення рахунку.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з відповідною заявою звернулось до Банку ще в червні 2009 року (03.06.2009), однак Банк рахунку не закрив, залишку коштів не перерахував та продовжував безпідставно списувати кошти за ведення поточного рахунку з червня 2009 року до лютого 2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою про рух коштів позивача за зазначений вище період.

З огляду на той факт, що позивач просить стягнути тільки 500 грн., тобто тариф за ведення поточного рахунку за червень місяць, вимоги позивача про стягнення на його користь безпідставно списаних коштів за ведення поточного рахунку за червень 2009 року є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог (статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; ідентифікаційний код 20025456) перерахувати кошти з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара-Джекпот»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 14; 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 25, ідентифікаційний код 31921289) №26006002496001 в сумі 411231 (чотириста одинадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 96 коп. на р/р 26000060407381 в Печерській філії «ПриватБанку», МФО 300711.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара-Джекпот»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 14; 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 25, ідентифікаційний код 31921289) 404 (чотириста чотири) грн. 46 коп. –пені, 500 (п’ятсот) грн. –тарифу за ведення поточного рахунку за червень 2009 року, а також 85 (вісімдесят п’ять) грн. –витрат на оплату державного мита за розгляд вимоги немайнового характеру, 9 (дев’ять) грн. 04 коп. –витрат за оплату державного мита за розгляд вимог майнового характеру, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.