Рішення № 104761554, 14.06.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2641/20

Провадження № 2/191/901/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Яришевої Н.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 29 січня 2016 року відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з заявою з метою отримання банківських послуг, на підставі чого відповідачу було відкрито кредитний рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду про те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання й договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором в частині своєчасної сплати кредиту належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 20 травня 2020 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 43330,50 грн., яка складається з наступного: 31584,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11746,47 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Відповідач надала суду відповідь на відзив, де зазначила, що Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, які викладені на банківському сайті, не можуть бути складовими кредитного договору, оскільки сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Так, умови договору приєднання розробляються банком і вони повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома. Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Вказані Умови і Тарифи відповідач не підписувала, доказів, що саме з цими Умовами і Тарифами позивач була ознайомлена суду не надано. Також у підписаній сторонами заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. При посиланні позивачем на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Уніваерсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не надано підтверджень тому, що саме ці документи відповідач розуміла і ознайомлювалася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Також не надано доказів, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а також щодо сплати неустойки і, зокрема, що саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умовах та правилах споживчого кредиту. Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіз аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим бальше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Отже, відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору позивач дотримав вимог про повідомлення відповідача про умови кредитування і узгодження з нею саме тих умов, про які вважав узгодженими позивач. Відповідач зазначила, що сума непогашеного тіла кредиту дійсно підлягає поверненню позивачу. Однак з наведеного нею розрахунку вбачається, що вона використала фактично отримані кредитні кошти на загальну суму 30728,20 грн., а за цей час повернула позивачу тіло кредиту на загальну суму 52810,64 грн. Отже, на думку відповідача вона повернула банку тіло кредиту на 22082,44 грн. більше, ніж отримала кредит. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, де зазначив, що Правила надання банківських послуг і Умови їх надання є публічно. Афертою, що містять умови і правила надання послуг банком його клієнтам. Клієнт отримує доступ до всіх без винятку послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг і у заяві зазначено, що відповідач ознайомлена і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі і з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Також зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови і правила в письмовому вигляді. Підписавши вищезазначену заяву відповідач погодилася на укладення кредитного договору і її посилання на не ознайомлення її з вищезазначеними документами не відповідає дійсності. Позивач забезпечив відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний ОТП - пароль. Оскільки діючим законодавством не передбачено обов`язку кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є фактичне прийняття пропозиції до укладення договору дією (отримання кредиту і сплата ним періодичних платежів). Отже, кредитний договір укладено відповідно до вимог діючого законодавства. Позивачем була надана копія анкети-заяви, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. З анкети-заяви чітко вбачається, що відповідач висловила згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» і особистим підписом засвідчила, що згодна з тим, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також позивачем надано Витяз з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», з якого чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку в розмірі 3,5 % (42,0 % на рік), вказано розміри комісії і штрафів тощо. Тобто сторонами при укладенні кредитного договору були обговорені всі істотні умови. Суду надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт і відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже і отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості і наданої виписки про рух кощтів чітко вбачається, що позивач частково сплачувала заборгованість за кредитним договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком. Враховуючи вищевикладене вбачається, що правовідносини між сторонами тривають і належним чином зобов`язання відповідачем за кредитним договором не виконані. Позивачем надано наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, довідку щодо виданих кредитних карток відповідачу, довідку про зміну кредитного ліміту, виписку по рахунку. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, а також укладення саме кредитного договору і його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення кредитного договору. Згідно виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку і вказані операції по рахунку підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем і сплату відсотків за його використання. Що стосується права позивача в односторонньому порядку змінювати тарифи та інші умови обслуговування, то діючим законодавством це не заборонено, а підпис відповідача на кредитному договорі свідчить про те, що їй добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови кредитного договору і вважала їх справедливими по відношенню до себе. Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором, то сам по собі розрахунок не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. А надана позивачем банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року №578/5. Із виписки вбачається, що відповідач знімала кредитні кошти, в подальшому частково погашала заборгованість за кредитним договором і знову користувалася кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами відповідачу було добре відомі і зрозумілі умови договору, тому її твердження щодо незнання тарифів, умов і правил не відповідають дійсності. Відповідач частково сплачувала заборгованість за кредитним договором і зазначені кошти були спрямовані відповідно до обумовленої сторонами черговості. Однак зазначених коштів недостатньо для погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідачу нараховуються відсотки і пеня за порушення зобов`язань. Наданий відповідачем власний розрахунок заборгованості не є доказом у справі, оскільки відповідач не має спеціальних знань для його здійснення. Що стосується правомірності нарахування комісії, то відповідачу була оформлена і видана кредитна картка «Універсальна GOLD», яка має ряд переваг перед іншими кредитними картками. Відповідно до Тарифів, з якими була ознайомлена відповідач, власником карти сплачується комісія за обслуговування за картками «Універсальна GOLD». Згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування і визнала свої зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку з цим посилання відповідача на те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не мають прийматися судом до уваги. Прпосить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки сплатила згідно висновку експертизи 49000 грн., а відсотки в заяві не визначені.

У підготовчому судовому засіданні була призначена судово-економічна експертиза.

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт підписання відповідачем Анкети-заяви і отримання нею кредитних коштів в розмірі 30728,20 грн. сторонами не оспорювався і підтверджується наданою суду копією Анкети-заяви про приєднання до Умов в Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

У вказаній Анкеті-заяві вбачається, що відповідач підтвердила свою згоду про те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Також в обґрунтування позовних вимог суду копію Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів, а також копія виписки по рахунку.

З вказаної виписки по рахунку вбачається, що відповідач дійсно використовувала кредитні грошові кошти на свої потреби, а також періодично здійснювала погашення кредиту.

Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів, їх використання і погашення кредиту судом встановлений.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст.610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, у разі порушення зобов`язання боржник повинен сплатити суму боргу, передбачені договором проценти і неустойку.

Однак вказаний обов`язок виникає у разі, якщо сторони погодили всі умови договору, позичальник розумів такі умови і наслідки їх порушення та добровільно погодився на них.

Вищезазначене випливає зокрема із норм цивільного законодавства.

Так, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Із ч.1 ст.634 вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даному випадку згідно анкети-заяви відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Однак при цьому відповідач повинна бути ознайомлена саме з тими Умовами та Правилами, які їй були запропоновані під час оформлення кредиту.

Надані суду Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку не містять підпису відповідача, що свідчить про недоведеність її ознайомлення саме за цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Таким чином, посилання відповідача на те, що саме позивачем не надано доказів, що з наданими суду позивачем Умовами та Правилами надання банківських послуг вона була ознайомлена не спростовані.

Відповідно суд не має підстав для застосування до виниклих між сторонами правовідносин ч.1 ст.634 ЦК України і вважати укладений між ними договір договором приєднання, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися позивачем і він міг додати по позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг в іншій редакції, ніж існувала під час оформлення кредиту.

Крім того, за клопотанням позивача судом була призначена судово-економічнак експертиза для з`ясування питань, чи підтверджується документально матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором у тому розмірі, який вказує позивач, і який дійсний розмір такої заборгованості.

Згідно висновку експерта №4512 за результатами проведення судової економічної експертизи від 23 жовтня 2021 року Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, де міститься підпис відповідача, не містить наступних даних: якою послугою мала скористатися відповідач; яка саме картка мала бути оформлена і фактично видана відповідачу; не зазначений бажаний кредитний ліміт і розмір фактично встановленого кредитного ліміту по кредитній картці; не зазначений розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, пільговий період; відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Отже, суд приходить до висновку, що сама по собі Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не містить істотних умов кредитного договору.

Також у висновку експерта зазначено, що у наданих позивачем Витягу з Тарифів не вказана дата, станом на яку оформлено цей Витяг. В Анкеті-заяві та інших матеріалах справи не визначено і не надано документи, підписані між сторонами, в яких було визначено вид кредитної карти («Універсальна» або «Універсальна GOLD»), отриманої відповідачем. Також в матеріалах справи відсутня інформація, що саме з наданим на дослідження Витягом з Тарифів відповідач була ознайомлена, підписуючи Анкету-заяву, а також те, що саме ці тарифи діяли на момент підписання відповідачем Анкети-заяви і в подальшому не змінювалися.

Далі у висновку експерта йдеться про те, що немає доказів, що саме з тою інформацією, яка міститься в Умовах та Правилах надання банківських послуг, що надані суду, відповідач була ознайомлена. Відсутні дані, що саме з наданою суду інформацією стосовно правил видачі банком кредитних карток, їх використання, нарахування відсотків і штрафних санкцій за користування кредитними коштами та несвоєчасне погашення зобов`язань, відповідач була ознайомлена на момент підписання нею Анкети-заяви, а також те, що саме ці правила діяли при отриманні і користуванні відповідачем кредитною карткою і в подальшому не змінювалися.

З урахуванням вищенаведених обставин експерт зазначив, що документально підтвердити розмір заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту неможливо.

Цим спростовуються посилання позивача на те, що саме з наданими суду Умовами та Правилами відповідач була ознайомлена, а його посилання на отримання відповідачем кредитної картки, користування нею, часткове погашення кредитної заборгованості, є необґрунтованими, оскільки вказані факти відповідачем не оспорюються, однак вони не свідчить про обізнаність відповідача з умовами кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суду не надані докази тому, що під час підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку між сторонами були досягнуті усі істотні умови кредитного договору, відповідач була з ними ознайомлена і надала згоду на укладення кредитного договору саме на таких умовах.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 11746,47 грн. не підлягають задоволенню, оскільки умови щодо нарахування і погашення відсотків в Анкеті-заяві не відображені, факт ознайомлення з ними відповідачем суду не підтверджений.

Однак відповідачем не оспорювався факт отримання нею від позивача грошових коштів в загальному розмірі 30728,20 грн., що також підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку. Отже, фактично отримані відповідачем кошти повинні бути повернуті позивачу, виходячи з вимог ст.526 ЦК України.

В той же час у висновку експерта №4512 за результатами проведення судової економічної експертизи від 23 жовтня 2021 року зазначено, що згідно виписці позивача по картці/рахунку за період з 12 вересня 2016 року по 05 травня 2020 року на картку було внесено грошові кошти для погашення заборгованості в загальному розмірі 49810,64 грн.

Із цього вбачається, що позивач на сьогоднішній день повністю погасила отримані від позивача грошові кошти.

Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 536, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. В. Твердохліб