Рішення № 10475664, 19.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10 Справа № 23/112/09-15/99/09-8/115/10

Суддя

ПозивачДочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, вул. Шолуденка, 1

Відповідач Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

Суддя І.А. Попова

Представники Позивача:Тозлован Є.В., дов. від 28.12.2009 р. Відповідача:Шкуропат А.А., дов. від 28.12.2009 р.           Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 р. скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2009 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.2009 р. у справі №23/112/09-15/99/09 в частині позовних вимог про стягнення пені та направлено в скасованій частині справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 21.04.2010 р. справу № 23/112/09-15/99/09 передано на розгляд судді Поповій І.А., справу прийнято до провадження та присвоєно номер № 23/112/09-15/99/09-8/115/09.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 582351 грн. 96 коп. пені.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 13.09.2009 р. по даній справі з відповідача стягнуто суму основного боргу за договором № 06/07-1385 БО-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. При цьому судом встановлено невиконання відповідачем зобов'язань за зазначеним договором в узгоджені строки. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 582351 грн. 96 коп. пені, нарахованої за період з 27.09.2008 р. по 27.03.2009 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, клопотав про зменшення розміру пені. В обґрунтування клопотання вказує, що Концерн “Міські теплові мережі” є головним виробником та постачальником теплової енергії для потреб споживачів м. Запоріжжя. На відповідача, як і на комунальні підприємства теплоенергетики всіх регіонів України, державою покладено суспільно важливе завдання із забезпечення енергетичної безпеки України. Виконання цього завдання неможливе без стабільного забезпечення підприємств теплоенергетики газом, водою та електроенергією. На даний час відповідач має значну кредиторську заборгованість за рішеннями суду. Фактично одночасна оплата таких сум неможлива, осікли єдиним джерелом доходів Концерну є платежі споживачів за теплову енергію. З урахуванням того, що оплата надходить несвоєчасно і не в повному обсязі, це призведе до зупинки діяльності підприємства з виробництва і забезпечення споживачів тепловою енергією, а можливо і до банкрутства підприємства, що негативно вплине на суспільні інтереси громади міста Запоріжжя.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково внаслідок наступного:

01.10.2007 року Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(Постачальник) та Концерном “Міські теплові мережі”(Покупець) було укладено договір № 06/07-1385 БО-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Відповідно до п. 1.1-1.4 договору, постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, надалі газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п. 6.1.1 Договору остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і протранспортовані в січні –лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання –передачі за січень –лютий 2008 року.

Пунктом 7.2 договору № 06/07-1385 БО-13 від 01.10.2007 передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу Концерн “Міські теплові мережі” зобов’язаний сплатити на користь ДК “Газ України” пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Постановою ВГС України від 18.03.2010 р. скасовано частково рішення суду першої інстанцій у даній справі в частині стягнення пені. При цьому зазначено, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, врахували лише часткове погашення відповідачем суми боргу та доводи відповідача про його важкий стан, судами належним чином не досліджено та не враховано майновий стан позивача, який є газовидобувною компанією та несе відповідальність за прострочення оплати отриманого природного газу перед іншими контрагентами.

Предметом даного судового розгляду є стягнення неустойки в розмірі 582351 грн. 96 коп., нарахована за період з 27.09.2008 р. по 27.03.2009 р.

Згідно до приписів ст.. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2009 р. по справі № 23/112/09-15/99/09, яке набрало чинності у відповідній частині, стягнуто з відповідача на користь компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз” 828636 грн. 16 коп. основного боргу за договором № 06/07-1385 БО-13 від 01.10.2007 р., 3393992 грн. 36 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 473676 грн. 09 коп. річних процентів. При цьому встановлено, що відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконував з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідач, не оспорюючи розрахунку пені, заявив клопотання щодо зменшення суми нарахованої пені, посилаючись на відсутність його вини у створенні заборгованості, оскільки згідно п. 1.3 договору № 06/07-1385 БО-13 від 01.10.2007 р. газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору. Таким чином, основним споживачем теплової енергії є населення, яке в свою чергу несвоєчасно розраховується з відповідачем за отриману теплову енергію. При цьому, відповідач посилається на недосконалість механізму корегування тарифів на вироблену теплову енергію.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням приписів названих норм закону, а також статті 233 ГК України суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача щодо зменшення суми нарахованої пені. При цьому судом взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Врахувавши особливий стан відповідача як комунального підприємства, яке забезпечує населення міста Запоріжжя енергоносіями, існування значної кредиторської заборгованості відповідача та дебіторської заборгованості населення перед відповідачем, а також те, що відповідач за наявності грошових коштів сплачує позивачу борг та розмір заявленої до стягнення пені, яка є надто високою порівняно із збитками кредитора, прийшов до висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 291175 грн. (в той час, як заявлено до стягнення 582351 грн. 96 коп.). Також, суд врахував, що рішенням суду від 17.09.2009 р. по справі № 23/112/09-15/99/09 стягнуто 3393992,36 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 473676,09 грн. річних процентів.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішено при попередньому розгляді справи та не скасовано постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 р. по даній справі у відповідній частині.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 546, 549, 551, 610, 611, 625 ЦК України, 193, 231, 233 ГК України, керуючись ст. ст. 35, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі”(69061, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) 291175 грн. пені. Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 26 травня 2010 року.