Рішення № 10475554, 19.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10 Справа № 6/68/10

Суддя

За позовом           Регіонального відділення Фонду Державного майна України по

Запорізькій області м. Запоріжжя

                    До           Науково –виробничого приватного підприємства „Олєкс” м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Головне управління статистики у Запорізькій області м. Запоріжжя

Про стягнення неустойки в сумі 13 528 грн. 80 коп. та повернення майна                                         

                    Суддя          Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: Хрипченко Ю.Ю., дов. № 01/38 від 01.03.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: Васютіна І.В., дов. б/н від 02.06.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до Науково –виробничого приватного підприємства „Олєкс” м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Запорізькій області м. Запоріжжя, про стягнення неустойки в сумі 13 528 грн. 80 коп. та повернення майна., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь державного бюджету неустойку в сумі 4 770 грн. 95 коп., шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач: державний бюджет Жовтневого району, 22080200, код ЄДРПОУ 34677124, банк одержувача: УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31115093700003 та просить виселити відповідача з об’єкту оренди - не житлові приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (Літера А-11, приміщення № 25, частини приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, № 20 по № 33 включно)загальною площею по внутрішньому обміру 412, 7 кв. м., відповідно до планів поверхів та експлуатації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, та повернути майно балансоутримувачу –Головному управлінню статистики у Запорізькій області за актом приймання-передачі.

Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, де остаточно просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету неустойку у сумі 13 528 грн. 80 коп., шляхом перерахування грошової суми на реквізити, зазначені у позовній заяві та виселити відповідача з об’єкту оренди –не житлові приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (Літера А-11, приміщення № 25, частини приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, № 20 по № 33 включно)загальною площею по внутрішньому обміру 412, 7 кв. м., відповідно до планів поверхів та експлуатації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, та повернути майно балансоутримувачу –Головному управлінню статистики у Запорізькій області за актом приймання-передачі.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав в зв’язку з наступним: зі змісту позову вбачається, що Позивач вимагає висилити НПЧП «Олекс», на користь третьої особи - повернути балансоутримувачу - Головному управлінню статистики у Запорізькій області об'єкт оренди та стягнути з Відповідача на користь державного бюджету Орджонікідзевського району неустойку у сумі 13 528,80 грн. НВПП «Олєкс»вважає, що вимоги незаконними та не обґрунтованими з наступних підстав. 29 липня 2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Позивач) та науково-виробничим приватним підприємством «Олєкс»(далі - Відповідач) було укладено Договір № 1515/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області (далі - договір). Предметом оренди є не житлове приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (літера А11, приміщення № 25, частина приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, з № 20 по № 33 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 412,7 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (п. 1.1. договору). Згідно акту приймання-передачі (додаток 2 до договору) Позивач передав, а Відповідач прийняв зазначене в договорі майно. Відповідно до додаткової угоди № 5 від 16.07.2008р. строк дії договору - до 21.09.2008р. Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, норми вказаної статті не надають права Позивачу звертатися до суду про зобов'язання відповідача здійснити будь-які дії на користь третьої особи. Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Вказані норми закону в черговий раз підтверджують те, що Позивач не належним чином скористався своїми правами відносно звернення до суду за захистом порушених його прав. Відповідно до умов договору, орендодавцем є Регіональне відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, в зв'язку з чим, орендодавець має відповідні права та обов'язки відносно орендаря, який користується майном на умовах оренди. Крім того, відповідно до п. 5.8. Договору оренди передбачено, що, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду. На підставі п. 7.1. Договору оренди, передача майна орендарю проводилася орендодавцем, що зобов'язує орендаря повернути майно орендодавцю, а не балансоутримувачу, як це вимагає Позивач. Головне управління статистики у Запорізькій області не заявляє самостійних вимог, що свідчить про відсутність будь яких претензій з його боку до Відповідача. Балансоутримувач не є стороною по Договору оренди, а повернення майна аналогічне порядку встановленому при передачі майна орендарю (п. п. 2.1,2.5). Передача орендарю нерухомого майна по Договору оренди проводилася орендодавцем по акту прийому-передачі без участі балансоутримувача. Крім того, вимога сформульована з порушенням норм ст. 16 ЦК України, оскільки Позивач просить суд виселити Відповідача. Такі функції не входять до компетенції суду. Способи захисту порушених прав встановленні ст. 16 ЦК України, ст. 20ГК України, підвідомчість справ господарському суду визначена ст. 12 ГПК України. При таких обставинах, у суду не має підстав задовольняти вимоги позивача про повернення орендованого майна третій особі, яка не є стороною за договором. Пунктом 10.5. Договору він припиняє свою дію у разі закінчення строку на який він був укладений. Відповідно до п. 10.6. Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Положеннями ст. 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Ч. 4 ст. 284 ГК України також передбачено автоматичне продовження договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. Після закінчення терміну дії договору 21 вересня 2008р. у місячний строк на адресу Відповідача не надходили будь-які заяви про припинення дії договору, що свідчить про його продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 20.09.2011р. Лише 27 жовтня 2009р. (більше ніж через місяць після спливу договору оренди) на адресу Відповідача надійшов лист Позивача № 11-13-05961 від 16.10.2009р. про припинення договору оренди у зв'язку з тим, що згідно до роз'яснень, наданих Фондом державного майна України від 07.08.2008р. № 10-16-11131, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначене майно не може бути об'єктом оренди, як таке, що має загальнодержавне значення і не підлягає приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Але ж, відповідно до Інструктивного листа Фонду державного майна України, щодо оренди окремих видів майна органів державної влади від 29.06.2006р. № 10-16-9324 «Щодо оренди окремих видів майна органів державної влади», відповідно до якого не все майно, яке перебуває на балансах органів державної влади, відповідає вказаному критерію віднесення до майна, що має загальнодержавне значення. До такого майна Фонд державного майна України в своєму Інструктивному листі відносить приміщення, що не використовуються в безпосередній діяльності балансоутримувачами. Зазначені приміщення можуть бути об'єктами оренди за умови надання органом, уповноваженим управляти відповідним майном, висновку, що вказані об'єкти не підлягають під критерії віднесення до об'єктів, які мають загальнодержавне значення. Про те, що майно, яке орендується Відповідачем, не має загальнодержавного значення свідчить наступне. Норма ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»діє ще з 29 червня 2004р. Проте 29 липня 2005р. з Відповідачем було укладено договір оренди і його дія неодноразово подовжувалась. Окремо зазначаємо, що об'єкт оренди Головним управлінням статистики Запорізької області у процесі забезпечення виконання своїх основних функцій не використовується. Розміщення аптеки на процес виконання державною своїх функцій, забезпечення економічної незалежності, ніяким чином не впливає та не заважає, а навпаки дає додатковий дохід, забезпечує збереження та запобігає псуванню вищезазначеного майна. За рахунок 50% доходу отриманого від оренди цього майна утримується державне нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області та за рахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання державного нерухомого майна зменшуються видатки з державного бюджету на утримання цього майна. Отже, продовження орендних відносин між сторонами по справі ніяким чином не порушують інтереси держави, а навпаки зменшують витрати держави на утримання її майна та перешкоджанню його псуванню. Відповідно до п. 3.5. Договору оренди Відповідач сплачував та продовжує сплачувати орендну плату (копії платіжних доручень за спірний період додаються). Ні Орендодавець - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, ні Балансоутримувач - Головне управління статистики у Запорізькій області, не відмовлялись від отримання орендної плати, продовжуючи, тим самим, зараховувати грошові кошти від Відповідача, як орендну плату, що в черговий раз підтверджує про згоду орендодавця на продовження терміну дії Договору оренди. На виконання п. 5.4. Договору оренди між Відповідачем та Третьою особою 29 липня 2005р. укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання державного нерухомого майна, що надається в оренду та надання комунальних послуг, відповідно до якого НПЧП «Олекс»відшкодовує комунальні витрати, електроенергію та податок на землю. На виконання п.5.11. Договору оренди Відповідач продовжує страхувати орендоване майно (копія договору страхування № 07/3-3125 від 09.09.2009р. додається). Отже, Відповідач продовжує виконувати свої зобов'язання за Договором оренди, а Позивач не заперечує проти виконання договору з боку орендаря і приймає орендну плату, зазначене також свідчить, що правовідносини з оренди не житлових приміщення продовжуються, в зв'язку з чим нарахування неустойки вважаємо безпідставним. За таких обставин вважаємо термін дії Договору оренди № 1515/д від 29.07.2005р. державного майна, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області продовженим до 20.09.2011р., а позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області безпідставними та необгрунтованими. Виходячи з вищенаведеного вимога Позивача щодо виселення Відповідача з державного нерухомого майна - нежитлове приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (літера А11, приміщення № 25, частина приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, з № 20 по № 33 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 412,7 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр.-т Леніна, 75, та за участю Балансоутримувача - Головного управління статистики у Запорізькій області є безпідставною, недоведеною належними доказами, перечить вимогам законодавства, задоволенню не підлягає. Вимога про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна (за порушення основного зобов'язання), як додаткова не підлягає задоволенню. Щодо доказів повернення НПЧП «Олекс»орендованого приміщення, такі докази відсутні, оскільки приміщення не поверталось з підстав зазначених у відзиві на позов № 99/6 від 11.05.2010р. На адресу Відповідача 25 березня 2010р. надійшов від Позивача лист № 11-13-01527 від 19.03.2010р. «Про підписання акту звірки нарахування та надходження орендної плати по договору оренди від 29.07.2005р. № 1515/д». До зазначеного листа було додано «Розрахунок нарахування та надходження орендної плати по договору оренди від 29.07.2005р. № 1515/д»замість акту звірки. У відповідь на цей лист Відповідачем було складено та направлено акт звіряння взаємних розрахунків по спірному договору, Позивачем акт підписано із запереченнями та повернуто. Розрахунок Позивача та акт звіряння, підписаний сторонами, підтверджують, що заборгованість по сплаті орендної плати у Відповідача перед Позивачем відсутня. Відповідно до зазначених документів щодо сум і дати сплати орендної плати у сторін розбіжностей не має. Відповідно до п. 3.8. Договору оренди зайво перерахована до державного бюджету та Балансоутримувачу сума орендної плати зараховується в рахунок наступних платежів. Відповідач весь час дії договору здійснював орендні платежі з переплатою, на дату чергового платежу заборгованість відсутня. Відповідно до розрахунку Відповідача заборгованості по орендній платі (додається) на 11 травня 2010р. переплата по орендним платежам становить 3 610,32 грн. Щодо сум неустойки, то незрозуміло з яких сум при нарахуванні виходив Позивач. Договором оренди у п. 9.3. передбачено, що у разі відмови Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати... Наприклад, у жовтні 2009р. орендна плата складає 966,85 грн. (966,85 грн. х 2 = 1933,70 грн.), а неустойка нарахована Позивачем становить 3657,50 грн. Не дивлячись, що орендна плата щомісяця збільшується в зв'язку з індексацією, сума неустойки, відповідно до розрахунку Позивача, однакова - 3657,50 грн. На думку Позивача, дата закінчення строку дії Договору оренди - 17 вересня 2009р. (включно). Договором (п. 10.6.) та законом (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України) передбачено можливість продовження строку дії договору при відсутності заяви однієї із сторін в місячний термін про його припинення. Відповідач не мав наміру припиняти орендні відносини. Позивачем було отримано лише 27 жовтня 2009р. лист № 11-13-05961 від 16.10.09р. «Про припинення договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75»в якому, крім повідомлення про припинення договору оренди, просить повернути майно Балансоутримувачу по акту прийому-передачі, акт повернути в триденний строк з дати отримання. Отже, нарахування неустойки за вересень та жовтень 2009р. є не обґрунтованим. Контррозрахунок неустойки додається. Просить позивачу в позові відмовити.

Третя особа надала суду відзив на позовну заяву, де вказує, що заперечує проти позову з наступних підстав: Головне управління статистики у Запорізькій області являється балансоутримувачем майна, яке орендує відповідач за договором оренди державного нерухомого майна від 29.07.2005 р. за № 1515/д. Необхідності використання орендованого приміщення відділом статистики немає. Між відповідачем та третьою особою укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання державного нерухомого майна, що надається в оренду та надання комунальних послуг № 1515-1 від 29.07.2005 р. У відповідача відсутня заборгованість з орендної плати та комунальних послуг. Приміщення відповідачем не звільнено та використовується за цільовим призначенням.

Розгляд справи двічі відкладався, в зв’язку з неявкою відповідача.

Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 р. строк розгляду спору, у відповідності з ст. 69 ГПК України, продовжено на один місяць.

19.05.2010 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

29.07.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління статистики в Запорізької області № 1515/д з додатками та договорами про зміни (далі –договір).

На підставі вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду не житлові приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (Літера А-11, приміщення № 25, частини приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, № 20 по № 33 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 412, 7 кв. м., відповідно до планів поверхів та експлуатації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75 , що підтверджується актом прийому –передачі від 29.07.2005р.

В пункті 10.1 договору сторони передбачили, що цей договір укладений з 29.07.2005р. по 25.07.2006р.

Відповідно до пункту 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не надала заяву про припинення або про зміну умов договору, договір, відповідно до пункту 10.6 договору, був продовжений на той же самий строк та на тих самих умовах.

Але, 21.11.2006р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 , якою пункт 10.1 договору виклали в нової редакції, а саме: “Термін дії договору оренди продовжується до 21.07.2007р.” При цьому, в пункті 2 Додаткової угоди № 1 вказано, що додаткова угода набирає чинності з моменту підписання, тобто з 21.11.2006р..

10.07.2007р. позивач та відповідач уклали Договір про зміни № 3, яким пункт 10.1 договору виклали в нової редакції, а саме: “Термін дії договору оренди продовжується до 21.07.2008р.” При цьому, в пункті 2 Додаткової угоди № 1 вказано, що додаткова угода набирає чинності з моменту підписання, тобто з 10.07.2007р.

16.07.2008р. позивач та відповідач уклали Договір про зміни № 5, яким пункт 10.1 договору виклали в нової редакції, а саме: “Термін дії договору оренди продовжується до 21.09.2008р.” При цьому, в пункті 2 Додаткової угоди № 1 вказано, що додаткова угода набирає чинності з моменту підписання, тобто згідно даної додаткової угоди строк дії договору був передбачений з 16.07.2008р. до 21.09.2008р.

Після цього, позивач та відповідач не продовжували строк дії договору, в зв’язку з чим, та відповідно до 10.6 договору, договір кожний раз автоматично продовжував свою дію на той же самий строк.

Приймаючи до уваги, що строк дії договору сторонами продовжувався и кожний раз був різним, суд вважає, що під поняттям “на той же самий строк “ слід розуміти останній строк дії договору , який сторони передбачили Договором про зміни № 5 від 16.07.2008р. Цей строк , з 16.07.2008р. до 21.09.2008р., складає 68 днів.

Таким чином, після 21.09.2008р. строк дії договору автоматично продовжувався, відповідно до пункту 10.6 договору, кожний раз на 68 днів, а саме: до 28.11.2008р., 04.02.2009р., 06.04..2009р., 13.06.2009р., 20.08.2009р., 27.10.2009р.

Пункт 10.1 договору кожний раз викладався в новий редакції, а тому слід застосовувати строк дії договору, який був встановлений останній редакцією, а саме: Договором про зміни № 5 від 16.07.2008р., оскільки всі інші редакції договору вже не діяли, та були замінені новою редакцією.

16.10.2009р. позивач направив відповідачу повідомлення про закінчення строку дії договору та про повернення орендованого майна № 11-13-05961, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6361374, яке було вручено відповідачу 27.10.2009р. (а. с. 23-24). В повідомлені позивач також вказав, що відповідно до п. 2 статті 4 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” спірне майно має загальнодержавне значення і не підлягає приватизації, та не може бути об’єктом оренди.

Таким чином, позивач заздалегідь , повідомив відповідача про закінчення строку дії договору.

В пункті 10.5 та в ч. 2 статті 26 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” вказано, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, договір оренди вважається припиненим 27.10.2009р. (з врахуванням дати направлення повідомлення, яке повинно бути направлено не пізніше ніж на протязі місяця після закінчення строку дії договору). Направлення повідомлення до закінчення строку дії договору не заборонено законом.

В статті 785 ЦК України зазначається, що в разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути річ.

У частині 1 статті 27 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” вказано, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

В пункті 2.5 договору сторони передбачили, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поврененним орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі . Обов’язок по складанню акту прийому –передачі покладається на сторону, яка передає майно.

З пункту 2.5 договору вбачається, що сторони передбачили, що за вказівкою орендодавця, майно може бути передано як орендодавцю так і балансоутримувачу.

В пункті 5.8 договору також вказано, що в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства, повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду.

Таким чином, позивач правомірно просить повернути орендоване майно балансоутримувачу , тем більш, що згідно п. 1.1 договору, спірне майно перебуває на балансі балансоутримувача.

Вимоги позивача про виселення відповідача безпідставні, оскільки пунктами 2.5 та 2.8 договору встановлений інший порядок звільнення приміщення, а саме: шляхом повернення , на підставі акту прийому –передачі.

Згідно статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до пункту 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання –передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

В пункті 9.3 договору позивач та відповідач чітко визначили період за який підлягає сплаті неустойка.

Датою припинення договору, відповідно до пункту 10.5 договору та ч. 2 статті 26 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна” , являється дата закінчення строку Ії договору, на який він був укладений.

Оскільки договір оренди вважається припиненим 27.10.2009р., з відповідача підлягає стягненню неустойка за період з 28.10.2009р. по 23.03.10р.

За вказаний період неустойка, яка підлягає стягненню складає 17 815 грн. 56 коп. Позивач вказує, що відповідачем була сплачена неустойка в сумі 9 057 грн. 25 коп. Але, позивач не надав суду доказів того, що відповідач сплачував саме неустойку, а не орендну плату. Але, суд в цій частині не виходить за межі позовних вимог, а пому з врахуванням вказаної оплати , з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 8 758 грн. 31 коп.

Позивач безпідставно нарахував відповідачу неустойку починаючи з 18.09.2009р. по 27.10.2009р., в тому в цій частині позивачу слід відмовити.

Відповідач неустойку в сумі 8 758 грн. 31 коп. не сплатив.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 8 758 грн. 31 коп.

Заперечення відповідача судом не приймаються по вказаним вище підставам, а також в зв’язку з наступним:

Відповідач вказує, що позивач продовжував приймати орендні платежі, а тому договір слід вважати продовженим. Ці доводи відповідача прийняти не можна, оскільки відповідач не виконував вимоги 5.3 договору, копії платіжних документів про оплату орендних платежів позивачу в встановлений цім пунктом строк не надавав. Відповідач не надавав позивачу платіжні документи взагалі, а тому позивач не міг знати про перерахуванні орендних платежів, оскільки згідно пункту 3.4 договору ці платежі поступають до державного бюджету, а не позивачу.

Відповідач в наданому контр розрахунку занизив розмір орендної плати, в жовтні 2009р. орендна плата не може складати 966,85 грн., Згідно Договору про зміни № 2 в базовому місяці –січні 2007р. орендна плата складала (без ПДВ) 2 645,80 грн., який в подальшому підлягає коригуванню на індекс інфляції.

Позивач не позбавлений права, відповідно до ч. 3 статті 17 Закону України “Про оренду держаного та комунального майна”, звернутися до позивача з вимогою про укладання нового договору на новий строк, направивши позивачу проект нового договору, та за умови, що позивач доведе, що він належним чином виконував умови спірного договору, та має переважне право на укладання нового договору.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Зобов’язати Науково – виробничого приватного підприємства „Олєкс” м. Запоріжжя вул. Перемоги, 50 повернути балансоутримувачу – Головному управлінню статистики у Запорізькій області, пр. Леніна, 75 за актом приймання-передачі об’єкт оренди - не житлові приміщення в цокольному, першому та другому поверхах, прибудованих до адміністративного будинку (Літера А-11, приміщення № 25, частини приміщень з № 1 по № 11 включно, з № 12 по № 19 включно, № 20 по № 33 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 412, 7 кв. м., відповідно до планів поверхів та експлуатації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75. Надати наказ.

Стягнути з Науково – виробничого приватного підприємства „Олєкс” м. Запоріжжя вул. Перемоги, 50 на користь державного бюджету неустойку в розмірі 8 758 грн. 31 коп., витрати по держмиту в сумі 143 грн. 07 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 153 грн. 28 коп. Надати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 19.05.2010р.