Ухвала суду № 104755523, 14.06.2022, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/551/22

Провадження № 2/392/415/22

УХВАЛА

14 червня 2022 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратко Д.М., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Багрієм В`ячеславом Анатолійовичем до Мар`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на будинок за набувальною давністю, розташований по АДРЕСА_1 .

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала клопотання в якому просила звільнити її від сплати судового збору. На обґрунтування клопотання зазначила, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, на підтвердження надав відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 3.06.2022 року, довідку про доходи, крім того, зазначив, що коштів які вона отримує, вистачає лише для сплати комунальних платежів та забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності. Зазначила, що їй як позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн, що є значною сумою, відносно розміру її щомісячного доходу. Оскільки вона немає таких коштів, щоб сплатити суму судового збору, тому її майновий стан може обмежити його в праві гарантованому Конституцією України.

Дослідивши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 59464 грн, що підтверджується ринковою вартістю будинку розташованого по АДРЕСА_1 , визначеному в звіті про оцінку майна.

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду із позовом, позивач ОСОБА_1 повинна була сплати судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення його розміру або звільненні від його сплати.

Так, ч. 1 ст. 8 вказаного закону, враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою за її клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження його скрутного майнового стану докази, а саме: довідку про доходи ОСОБА_1 № 9114731996391109 за період із червня 2021 року по травень 2022 року, та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 3.06.2022 року ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2022 року, приходжу до висновку, що відповідно до відомостей зазначених у наданих позивачем документах, розмір річного доходу позивача за попередній рік становить 26841,89 грн, а отже сума судового збору (992,40 грн) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд відмовляє у задоволені поданого позивачем клопотання.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене позивач при звернені до суду в порушення норм ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.81, 83, 136, 175, 177 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Багрієм В`ячеславом Анатолійовичем до Мар`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначений в мотивувальній частині ухвали недолік позовної заяви, а саме:

- сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу у розмірі 992 гривні 40 копійок за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.МВиска/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок: UA238999980313161206000011469

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Маловисківський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути виявлені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Кратко