Ухвала суду № 104755150, 14.06.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6874/22

Провадження № 1-кс/344/2856/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Слівінської Л.Т., прокурора Рудого О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Дутчака Т.Г., розглянувши в залі суду м. Івано-Франківська клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12022090000000146, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в

Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000146 від 01.06.2022 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що директор дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 впродовж 31.05.2022-10.06.2022 року вимагав у ФОП ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі від 50 до 100 тисяч гривень за сприяння у підписанні договору оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП «Івано-Франківський облавтодор», а саме земельної ділянки для подальшого облаштування комерційної стоянки автомобільної техніки, на території Філії «Тлумацький райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор», що у м. Тлумач вул. Винниченка, 69 та 10.06.2022 року одержав у ФОП ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч гривень. Перебуваючи на посаді директора дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до Примітки 1 ст. 368 КК України ОСОБА_1 є службовою особою.

Матеріалами клопотання зазначається, що 10 червня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не одруженого, не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як слідує з матеріалів клопотання, 10 червня 2022 року на місці затримання ОСОБА_1 , а саме у сквері, навпроти будинку № 4 по вул. Валова у м. Івано-Франківську проведено огляд місця події, у ході якого вилучено: 150 (сто п`ятдесят) предметів схожих на купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна серія, номер та рік випуску ВБ № 2944204, 2006 р. кожна; 50 (п`ятдесят) предметів схожих на купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна наступних серій, номерів та років випуску: ЗБ 4730514, 2021 року випуску, НОМЕР_1 , 2015 року випуску, НОМЕР_2 , 2018 року випуску, НОМЕР_3 , 2018 року випуску, НОМЕР_4 , 2015 року випуску, НОМЕР_5 , 2018 року випуску, НОМЕР_6 , 2015 року випуску, НОМЕР_7 , 2018 року випуску, НОМЕР_8 , 2018 року випуску, НОМЕР_9 , 2021 року випуску, НОМЕР_10 , 2018 року випуску, НОМЕР_11 , 2021 року випуску, ЄГ 8136790, 2021 року випуску, НОМЕР_12 , 2015 року випуску, НОМЕР_13 , 2018 року випуску, НОМЕР_14 , 2018 року випуску, НОМЕР_15 , 2021 року випуску, НОМЕР_16 , 2021 року випуску, НОМЕР_17 , 2021 року випуску, НОМЕР_18 , 2011 року випуску, НОМЕР_19 , 2015 року випуску, БР 1284030, 2006 року випуску, НОМЕР_20 , 2006 року випуску, НОМЕР_21 , 2018 року випуску, НОМЕР_22 , 2015 року випуску, НОМЕР_23 , 2011 року випуску, НОМЕР_24 , 2015 року випуску, УЗ 1811775, 2015 року випуску, НОМЕР_25 , 2006 року випуску, НОМЕР_26 , 2006 року випуску, НОМЕР_27 , 2021 року випуску, НОМЕР_28 , 2021 року випуску, НОМЕР_29 , 2015 року випуску, НОМЕР_30 , 2014 року випуску, НОМЕР_31 , 2015 року випуску, НОМЕР_32 , 2021 року випуску, НОМЕР_33 , 2018 року випуску, НОМЕР_34 , 2018 року випуску, НОМЕР_35 , 2015 року випуску, ЄИ 6264684, 2021 року випуску, НОМЕР_36 , 2018 року випуску, НОМЕР_37 , 2018 року випуску, НОМЕР_38 , 2018 року випуску, НОМЕР_39 , 2021 року випуску, НОМЕР_40 , 2018 року випуску, НОМЕР_41 , 2018 року випуску, НОМЕР_42 , 2018 року випуску, НОМЕР_43 , 2021 року випуску, НОМЕР_44 , 2018 року випуску, НОМЕР_45 , 2021 року випуску; мобільний телефон ОСОБА_1 марки Iphone 10, EID НОМЕР_51, imei1 - НОМЕР_46 , imei2 - НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , з двома сім картами з номерами НОМЕР_49 та НОМЕР_50 .

11 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, вказавши на необґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки строк дії контракту ОСОБА_1 закінчився 26.04.2022 року, а тому останній не є спеціальним суб`єктом, якому інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У даному випадку може бути інший склад злочину, що передбачений ч. 1 ст. 190 КК України. Ризики, зазначені у клопотанні, є безпідставні. Просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , не одружений, не судимий.

Обґрунтованість підозр у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.05.2022 року, протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09.06.2022 року, протоколом огляду місця події від 10.06.2022 року, протоколом освідування ОСОБА_1 від 10.06.2022 року, показаннями ОСОБА_2 , речовими доказами, а також іншими зібраними у провадженні доказами.

Дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено слідчим суддею, 11 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокурором в судовому засіданні наведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі, а також підозрюваний, усвідомлюючи міру свого покарання, може незаконно впливати на свідків, експертів, та інших учасників у даному кримінальному провадженні, так як в основу підозри також входять показання свідків, та в подальшому висновки експертів. Також підозрюваний, знаходячись на волі, має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які являються його підлеглими, тобто працівники ДП «Івано-Франківський облавтодор», так як на даний час не встановленні всі обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, та в подальшому необхідно допитати в якості свідків працівників та інших службових осіб вказаного підприємства.

Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може знищити речові докази, які ще не дослідженні, не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.

Матеріалами клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій корупційного характеру, поєднаних із вимаганням, що підриває авторитет державних служб, та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, вчиняти дії для знищення речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваною та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. У рішенні у справі «Хайредінов проти України» від 14.10.2010 р. суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний стан, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, необхідно визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_1 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів - до 08 серпня 2022 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Визначити заставу у розмірі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;

2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання чи навчання;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками;

5) здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 14.06.2022 року.